Постанова

від 14.09.2009 по справі 54/175

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/175

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.09.2009                                                                                           № 54/175

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з"явився

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "Разом"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.01.2009

 у справі № 54/175 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Універсаліс"

 до                                                   ТОВ "Телерадіокомпанія "Разом"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 51651,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

 В грудні  2008 позивач звернувся з позовом  до Господарського суду м. Києва  про  стягнення з відповідача  51 651,85 грн., в тому числі суму основного боргу    в розмірі 35 000 грн., 3% річних у розмірі – 2 791,85 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення в розмірі – 13 860 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2009  позов задоволено повністю.           

          Відповідач,  не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2009 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

            Апелянт посилається на те, що судом  першої інстанції  неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що   позивачем  без жодних погоджень  з відповідачем,  не було поставлено  та змонтовано  обладнання , визначене  в якості об'єкта  купівлі-продажу  та подальшого монтажу в специфікації, що є невід'ємною частиною    укладеного між сторонами   договору від 06.02.2006 № 060206.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

06.02.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 060206 (а.с.11), відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, приймає на себе зобов'язання по поставці обладнання для систем кондиціонування, монтажу, підключенню та вводу його в експлуатацію на об'єкті відповідача (п.п. 1.1., 2.1.1., 2.1.2. договору). Відповідач, у свою чергу, згідно з п. 2.2.1. договору зобов'язався провести оплату за рахунками позивача в порядку та строки, передбачені п. 3.2. договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору (а.с.1) сторонами погоджено назву, кількість та ціну обладнання, а також визначено вартість проектних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору поставки. Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 6 цієї ж статті вказує, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом пункту 4.1. договору  прийомка обладнання та робіт здійснюється відповідачем разом із представником позивача і оформлюється актом приймання-передачі обладнання та актом виконання робіт, які підписуються обома сторонами.

Матеріалами справи, а саме актами  про виконання робіт (№ ОФ-000000029 від 29.03.2006 р. та № ОФ-000000056 від 23.05.2006 р. (а.с.17-18) підписаних обома сторонами, підтверджується, що позивач у повному обсязі  виконав  покладені  на нього договором  обов'язки по поставці обладнання, та його монтажу належним чином та у обумовлений строк.

Відповідачем не надано доказів пред'явлення  позивачу  претензій, щодо кількості та якості поставленого обладнання.

Загальна вартість поставленого обладнання та виконаних монтажних робіт становить 191 995,15 грн.  

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина  1 ст. 854 ЦК України передбачає, що,  якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Згідно з п. 3.2 договору, оплата поставленого обладнання та виконаних робіт  здійснюється таким чином: відповідач протягом 3-х банківських днів з моменту підписання  договору сплачує аванс в розмірі  50% вартості обладнання -  94 693,48 грн., а решту –у сумі  185 306,52 грн. сплачує протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

З виписок  банківського рахунку позивача вбачається, що 10.02.2006 р. відповідач перерахував позивачеві аванс у сумі 94 693,48 грн.  

Як свідчать матеріали справи зобов'язання з оплати інших виконаних робіт відповідач виконав частково, перерахувавши позивачеві 62 301,67 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

З Довідки Львівського регіонального управління ВАТ КБ "Надра" від 26.01.2009 р. № 88/33-375 вбачається, що кошти від відповідача не надходили  на рахунок позивача в період з 11.08.2006 р. по 23.01.2009 р.(а.с.36) окрім того, згідно Довідки від 23.01.2009 р. № 21.03.0-32/1 Львівського відділення № 3 ВАТ "Ерсте Банк"(а.с.37) на інші рахунки позивача кошти від вдіповідача також не надходили.

Отже, викладені вище обставини свідчать про те, що заборгованість відповідача за виконані роботи у розмірі 35 000,00 грн. є доведеним.   Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 35 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 791,85 грн., що складають 3%  річних та 13 860,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, та положення  даної  правової  норми, позовні  вимоги про стягнення 2 791,85 грн. процентів річних та 13 860,00 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та правомірно судом першої інстанції задоволені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідачем не надано, належних та допустимих  доказів, щодо безпідставності  позовних вимог.

        Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду.

         Таким чином, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав для його  скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  „Телерадіокомпанія „Разом”   залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 28.01.2009  по справі №54/175 залишити без змін.

3. Матеріали справи №54/175 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді