7/189
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.10.09 р. Справа № 7/189
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО ДОНЕЦЬК” м. Донецьк
До відповідача: Приватного підприємства “Магнат-ВВ” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення суми передплати в сумі 9 965,24грн., індексу інфляції – 321,02грн., 3% річних - 98,73грн., штрафної санкції в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 394,91грн. від суми боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
За участю представників:
від позивача: Четверик С.О. – довір.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКО ДОНЕЦЬК” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Магнат-ВВ” м. Донецьк про стягнення суми передплати в розмірі 9 965,24грн., індексу інфляції – 321,02грн., 3% річних – 98,73грн., штрафної санкції в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 394,91грн. від суми боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу пального №40/2008 від 16.07.2008р. з додатком до нього; платіжні доручення №2766 від 17.07.2008р., №2911 від 01.08.2008р., №3186 від 05.09.2008р.; видаткові накладні №988 від 31.07.2008р., №ДТ000289 від 31.08.2008р., №ДТ000378 від 30.09.2008р., акт звірки взаємних розрахунків за період з 16.07.2008р. по 12.02.2009р.; лист №0023/09 від 17.02.2009р.; лист-відповідь б/н; платіжне доручення №3140 від 31.03.2009р.
За клопотаннями позивача від 23.07.2009р. та від 24.07.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі з метою надання відповідачу права на захист своїх інтересів.
Згідно довідки Єдиного державного реєстру серії АГ №915344-915345 та довідки головного управління статистики в Донецькій області №14/4-20/4480 від 11.09.2009р., Приватне підприємство „Магнат-ВВ” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа та зареєстровано за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Петровського, буд. 129, кв. 14.
У зв'язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Процесуальний строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України, в тому числі з метою надання відповідачу права на захист своїх інтересів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу пального №40/2008 від 16.07.2008р. (далі по тексту договір). Договір укладено з додатками.
Згідно п.5.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р.
Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору, продавець (відповідач) зобов'язується передати певну кількість пального у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити певну грошову суму на умовах договору. Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюється відповідно до однієї з зазначених нижче схем відпуску пального, що обирається покупцем відповідно до умов договору. Передача та приймання пального здійснюється при пред'явленні покупцем або уповноваженим ним користувачем електронної картки або карток (далі разом, або окремо – ЕК) на автозаправних станціях (далі АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків за ЕК, список яких надає продавець. НЕК не є розрахунковим засобом. Право власності на певну кількість пального переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чого можуть виступати видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС.
У розділах 7, 8 Договору сторонами передбачена стандартна та лімітна схеми відпуску пального.
Ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у видаткових документах (п.2.1 договору).
Кількість та марка пального узгоджена сторонами у розділі 3 договору.
Розділом 4 договору передбачені стандартна (п.4.1 договору) та лімітна (п.4.2) схеми оплати вартості пального.
Згідно п.4.1 договору, сплата вартості пального за стандартною схемою здійснюється на умовах 100% попередньої оплати нафтопродуктів (тобто до моменту їх фактичного отримання), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, на підставі наданого продавцем рахунку на оплату. Рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується покупцем протягом 1 (одного) банківського дня з моменту надання рахунку покупцеві, у відповідності до п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3. договору.
В разі обрання покупцем стандартної схеми, облік вартості пального, яке сплачене покупцем та/або може бути отримане покупцем (далі залишок суми), здійснюється в електронній формі на ЕК (п.7.1 договору).
Згідно п.7.2 договору, на умовах договору покупцю надається певна кількість ЕК з певними добовими лімітами, що зазначені покупцем у відповідній заяві-анкеті. Протягом доби відпуск пального за ЕК на загальну вартість, що перевищує її добовий ліміт, неможливий.
Відповідно до п.7.3 договору, відпуск пального здійснюється в межах сплаченої покупцем його вартості, яка відображена в електронній формі на ЕК, але з урахуванням добового ліміту.
Остаточний розрахунок між сторонами здійснюється протягом 2 (двох) календарних днів після дати припинення дії договору (п.5.2.2 договору).
Згідно ст. 665 Цивільного кодексу України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
У виконання умов договору, позивач обрав стандартну схему оплати пального (попередня оплата) та сплатив на користь відповідача 40 000, 00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2766 від 17.07.2008р., №2911 від 01.08.2008р., №3186 від 05.09.2008р.
В період дії договору, позивач прийняв від відповідача пального на загальну суму 27 034, 76 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними №988 від 31.07.2008р., №ДТ000289 від 31.08.2008р., №ДТ000378 від 30.09.2008р.
Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період з 16.07.2008р. по 12.02.2009р., підписаним обома сторонами без зауважень, у відповідача перед позивачем станом на 12.02.2009р. наявна заборгованість у розмірі 12 965, 24 грн.
Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У зв'язку з неповерненням відповідачем залишку суми попередньої оплати у розмірі 12 965, 24 грн. після закінчення строку дії договору (31.12.2008р.), позивач звернувся до відповідача із листом (вимогою) Вих.№0023/09 від 17.02.2009р. про повернення в термін до 25.02.2009р. коштів у сумі 12 965, 24 грн., які були сплачені в якості попередньої оплати за пальне. В підтвердження отримання відповідачем зазначеного листа, міститься відповідна відмітка на самому листі.
У відповідь на вказаний лист від 17.02.2009р. відповідач листом б/н (вх.№0175/09 від 12.03.2009р.), підписаним директором ПП „Магнат-ВВ” В.В.Хилько, гарантував повернення коштів у розмірі 12 965, 24 грн. до 31.03.2009р.
У виконання вимог позивача, викладених у вищезазначеному листі від 17.02.2009р., відповідач перерахував на користь позивача (повернув) 3 000, 00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №3140 від 31.03.2009р. з відповідним призначенням платежу.
У зв'язку із неповерненням до теперішнього часу відповідачем суми попередньої оплати пального у загальному розмірі 9 965, 24 грн., позивач звернувся до суду та просить стягнути цю суму у примусовому порядку.
Шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявні грошові зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати пального у загальному розмірі 9 965, 24 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно п. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути попередню оплату 17.02.2009р. (лист Вих.№0023/09 від 17.02.2009р.), таким чином останній термін повернення передплати – 24.02.2009р.
У зв'язку з викладеним та на підставі вищевказаних норм права позивач просить стягнути з відповідача за період з 25.02.2009р. по 14.06.2009р. 321, 02 грн. інфляційних, 98,73 грн. 3% річних та 394,91 грн. штрафної санкції.
Вказані суми позивачем нараховані у відповідності до діючого законодавства, перевірені судом та підлягають стягненню в повному обсязі.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 625, 665, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 217, 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО ДОНЕЦЬК” м.Донецьк до Приватного підприємства “Магнат-ВВ” м. Донецьк про стягнення суми передплати в розмірі 9 965,24грн., індексу інфляції – 321,02грн., 3% річних – 98,73грн., штрафної санкції в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання – 394,91грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “Магнат-ВВ” (83117, вул. Петровського, буд.129, кв.14, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33864228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО ДОНЕЦЬК” (83007, пр.Київський, буд.95”А”, ЄДРПОУ 32458043) суми передплати в розмірі 9 965,24 грн., індексу інфляції в сумі 321,02грн., 3% річних в сумі 98,73грн., штрафної санкції в сумі 394,91грн.9 965,24грн., державне мито у сумі 107,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 4989555 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні