Рішення

від 30.09.2009 по справі 14/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "30" вересня 2009 р.Справа №  14/103

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши справу № 14/103

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста", м. Київ  

до відповідача: Корпорації "Система ССБ"  (виробничого об'єднання), м. Кіровоград

про стягнення 115543,67 грн.

Представники сторін:

від позивача - Татарчук О.Л., довіреність № 21 від 01.11.2007 р.;

від відповідача - Сілівестренко Р.А., довіреність № 700-10 від 06.05.2009 р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста" подано позов про стягнення з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) 115 543,67 грн., з яких 17 440,21 грн. 3 % річних, 93 103,46 грн. інфляційних нарахувань та 5 000,00 грн. суми збитків, понесених позивачем у зв'язку з захистом та відновленням свого порушеного права.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що не погоджується з вимогами позивача в частині стягнення витрат нібито понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 5000,00грн. з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарськими судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Договором про надання юридичних послуг № 1 від 10.07.2009 р., що укладений між позивачем та ПП "Юридичною фірмою "Евіденс" не передбачено характер послуг, що надавались - як адвокатські послуги, у довіреності представника позивача не зазначено процесуальне становище особи, що представляє інтереси позивача, а саме як адвоката. Крім того, в договорі № 1 не передбачено, ПП "Юридичною фірмою "Евіденс" виконує роботи по поверненню якої саме заборгованості (по якому саме договору, по якій саме справі), враховуючи, що між позивачем та відповідачем укладено декілька договорів і в суді знаходиться справа № 17/556 де предметом спору є також стягнення суми боргу. Крім того позивач неправомірно нарахував 3% річних та індекс інфляції з 26.12.2008 р. Період нарахування 3% річних та індекс інфляції може розпочинатися лише з 04.06.2009 р., тобто з дати прийняття ухвали Верховним судом України, якою було підтверджено законність постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що 3% річних та сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції сплачуються у випадку прострочення виконання зобов'язання та на вимогу кредитора. Але позивачем навіть не було дотримано даної норми, в свою чергу відповідач не отримував жодної вимоги від позивача щодо сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні 30.09.2009 року представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. по справі № 17/556 стягнуто з корпорації "Система ССБ" (виробничого об'єднання),                        м. Кіровоград на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста", м. Київ         1 082 598,40 грн. основного боргу, 284 073,82 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 29 315,40 грн. - 3% річних, 42 928,17 грн. пені, 14 389,15 грн. витрат по держмиту, 114,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7 194,57 грн. витрат по держмиту сплачених за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2009 р. по справі № 17/556 касаційну скаргу Корпорації "Система ССБ" (виробничого об'єднання) залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. у справі № 17/556 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.06.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2009 р. по справі № 17/556.

Отже постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрала законної сили 25.12.2008 р. та 08.01.2009 р. господарським судом видано наказ про примусове виконання постанови по справі № 17/556.

На даний час відповідач по справі № 17/556, Корпорації "Система ССБ"  (виробничого об'єднання), постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. по справі № 17/556 не виконав та заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста" не погасив.

Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати товариству з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста"

За таких обставин, господарський суд вважає правомірним заявлення позивачем до стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. в розмірі 93 103,46 грн., а також трьох процентів річних за період з 26.12.2008 р. по 10.07.2009 р. в розмірі 17 440,21 грн.

Господарський суд вважає безпідставним та необґрунтованим стягнення збитків понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 5000,00 грн. Оскільки віднесення збитків до витрат на правове обслуговування суперечить закону, так як такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з стягуваною сумою (дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.03.2002 р. № 2/217).

Відповідно до пункту 2 договору № 1 від 10.07.2009 р. про надання юридичних послуг укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста" (замовник) та приватним підприємство "Юридична фірма "ЕВІДЕНС" (виконавець), виконавець зобов'язується: вести претензійно-правову роботу, представляти інтереси замовника в суді та ін.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно положень п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року, №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивач надав суду копію договору  укладеного з приватним підприємство "Юридична фірма "ЕВІДЕНС" та платіжне доручення № 76 від 10.07.2009 року про сплату 5000,00 грн. за юридичні послуги, надані приватним підприємство "Юридична фірма "ЕВІДЕНС".

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що правова допомога надана позивачеві особою, яка в силу статті 2 Закону України "Про адвокатуру" не є адвокатом.

Тому, у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача витрат в сумі 5000,00 грн. плати за юридичні послуги.

Господарський суд не погоджується з позицією відповідача щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції з 04.06.2009 року. Оскільки Вищий господарський суд України постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 р. по справі № 17/556 залишив без змін, а Верховний Суд України відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2009 року по справі № 17/556. Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи викладене, господарський суд позовні вимоги задовольняє частково та стягує з відповідача на користь позивача 93 103,46 грн. суми інфляційних втрат та 17 440,21 грн. трьох процентів річних, в задоволенні іншої частини позову відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                        В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) (25014, м. Кіровоград, пр-т Промисловий,1  р/р 260007976 в Обласній дирекції АППБ "Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, ідентифікаційний код 23235177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Фореста" (03134, м. Київ, вул. Симиренко, 2/19, кв. 420 р/р 2600500460111 в АКБ "Правекс банк", МФО 321983, ідентифікаційний код 31510421) 110543,67 грн., яка складається з суми - 17440,21 грн. трьох відсотків річних, - 93103,46 грн. суми інфляційних нарахувань, а також 1105,74 грн. державного мита та 301,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                           С.Б. Колодій