Постанова

від 01.10.2009 по справі 33/283-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/283-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009 року                                                                 Справа №  33/283-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Пайос Ю.В., довіреність від 06 квітня 2009 року № 0416-12;

від відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, м.Верхньодніпровськ  Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 року у справі № 33/283-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ      

до Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, м  Верхньодніпровськ   

про стягнення 335 328,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 року у справі № 33/283-09 (суддя Рудовська І.А.) стягнуто з ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” на користь ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Дніпропетровськ”  256373,32 грн. основного боргу, 31203,94 грн. пені, 4335,39 грн. річних, 3409,61 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; в частині стягнення заборгованості в розмірі 400000 грн. провадження у справі припинено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманої продукції, у зв'язку з чим з відповідача стягнуто заборгованість з нарахуванням пені та річних у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання. Припиняючи провадження у справі в частині стягнення 400000 грн. суд виходив із погашення відповідачем боргу у вказаній сумі.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом суттєвих обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині стягнення пені та припинити провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неправомірність нарахування пені та наявність його клопотання про зменшення розміру неустойки та розстрочення сплати боргу.

Позивач –ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Дніпропетровськ” проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення –без змін. У поданому відзиві зазначає, що розмір і порядок обчислення пені конкретно передбачені п.7.3 договору, а відповідачем не наведено існування конкретних обставин для відстрочки виконання рішення.

Відповідач –ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.81/, своїм правом участі в судовому засіданні судового засідання не скористався, явку представника не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

04 лютого 2008 року між ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Дніпропетровськ” (постачальник) та ТОВ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” (покупець) укладений договір поставки №21/1/08-Пр-М /а.с.11-14/, за умовами якого постачальник в порядку та на умовах, вказаних у договорі, зобов'язався поставити металопродукцію, відповідно до Специфікації до договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в строк та у розмірі, обумовленому у договорі.

На виконання зобов'язань за договором позивачем ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Дніпропетровськ” здійснено поставку продукції відповідачу –ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” на загальну суму 326373,32 грн., що підтверджується видатковими накладними від 10 листопада 2008 року № 1110-08 на суму 123492,60 грн., від 12 листопада 2008 року № 1112-04 на суму 98500,06 грн. та № 1112-09 на суму 104380,66 грн. /а.с.18-20/.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом повноважного представника відповідача на видаткових накладних та довіреностями на отримання ТМЦ від 10 листопада 2008 року серії ЯПЖ № 604725, від 12 листопада 2008 року серії ЯПЖ № 604730, від 13 листопада 2008 року серії ЯПЖ № 604733 /а.с.23-25/.

В п.5.2 договору сторонами встановлений порядок розрахунків за договором –оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах передплати у розмірі 100% від вартості відповідної партії продукції.

Проте, відповідач зобов'язання по оплаті вартості продукції належним чином не виконав, продукцію оплатив частково, перерахував на користь позивача платіжним дорученням від 27 лютого 2009 року № 2853 суму у розмірі 30000 грн. /а.с.26/, а також під час розгляду справи господарським судом першої інстанції сплатив на користь позивача 40000 грн. платіжним дорученням від 25 червня 2009 року № 133 /а.с.64/.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що відповідачем –ВАТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод”, не виконані належним чином зобов'язання по оплаті вартості отриманої продукції, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми виниклої заборгованості.

В частині вимог про стягнення 40000 грн. господарським судом правомірно припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Також, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та річних.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.3 договору від 04 лютого 2008 року № 21/1/08-Пр-М покупець за порушення строків оплати сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Враховуючи прострочення відповідачем опати продукції господарським судом правомірно стягнуто з відповідача пеню в сумі 31203,94 грн. виходячи із суми заборгованості та строку оплати за кожною накладною, з урахуванням часткового погашення боргу та положень ч.6 ст.232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання останній також зобов'язаний сплатити на користь позивача 3% річних за весь період прострочення з 01 грудня 2008 року по 19 травня 2009 року в розмірі 4355,39 грн. згідно наведеного в позовній заяві розрахунку /а.с.4/, який судова колегія вважає вірним.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, щодо неправомірного нарахування пені, а також клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та розстрочення сплати боргу, судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Порядок обчислення пені чітко встановлено в п.7.3 договору поставки. Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та розстрочення сплати боргу, та за правилами п.3 ст.83 та ст.121 ГПК України це допускається у виняткових випадках, з урахуванням конкретних обставин справи, причин і наслідків невиконання зобов'язань, матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та інших обставини.

Разом з цим, існування обставин, які б свідчили про можливість зменшення розміру пені або розстрочення боргу відповідачем не наведено і господарським судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, рішення суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 року у справі № 33/283-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський машинобудівний завод” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                  І.М.Науменко