Постанова

від 30.09.2009 по справі 17/421

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/421

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 17/421

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Рябокінь В.В. (директор, наказ №1-к від 01.02.2008)

від відповідача:            Матвійчук Р.І. (довіреність №б/н від 27.04.2009)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "МЖК-ХХІ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2009

 у справі № 17/421 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "МЖК-ХХІ"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Воларе"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 207732,12 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК ХХІ” до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Воларе” про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду від 11.05.2005 у розмірі 130502,44 грн., інфляційних втрат у розмірі 63952,57 грн., 3% річних у розмірі 13277,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір на виконання робіт. В рамках договору позивач виконав підрядні роботи на об'єкті відповідача, що розташований за адресою: м. Київ, Польова,24, на загальну суму 313256 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 17.10.2005. За виконані роботи відповідач сплатив лише 182753,56 грн. На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 130502,44 грн. Оскільки відповідач від добровільного виконання договірних зобов'язань відмовляється, тому позивач звернувся до суду з відповідних позовом.

З метою встановлення обсягів та вартості фактично виконаних позивачем робіт, ухвалою господарського суду м. Києва від 01.12.2008 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

В зв'язку з тим, що сторонами не було забезпечено безперешкодного доступу до об'єкта дослідження та належних умов праці судового експерта, справу було повернуто до суду без висновку експерта.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.08.2009 року у справі № 17/421 в позові відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не надано суду належних доказів виконання ним і передання на користь відповідача виконаних ремонтних робіт, зокрема, не надано акту приймання виконаних підрядних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3, складання яких передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 05.08.2009 року у справі № 17/421, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та врахуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а висновки, викладені у ньому, не відповідають обставинам справи. Скаржник зазначає, що на виконання договору підряду сторонами було укладено Акт приймання виконаних робіт від 17.10.2005 року. Судом першої інстанції не було встановлено, що акт виконаних робіт і форма первинного облікового документа можуть відрізнятись по суті. Договором не було передбачено укладення акту по формі КБ-2 та КБ-3, що в свою чергу не є підставою для відмови в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 30.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 року у справі №17/421 скасувати, постановити нове, яким позовіні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 року у справі №17/421.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 11.05.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЖК ХХІ” (підрядник) та  Закритим акціонерним товариством “Авіакомпанія Воларе” було укладено договір на виконання  робіт (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання будівельно-ремонтних робіт на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Польова,24, а саме: спорудження гіпсокартоних перегородок,  згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 Договору загальна кошторисна вартість робіт по даному договору складає орієнтовно 232 800 грн. і не може бути змінена без письмової згоди сторін.

Відповідно до п.2.3 Договору на початок робіт замовник перераховує підряднику 50% загальної вартості робіт, як передоплату на придбання буд.матеріалів, транспортні витрати та інше.

Кінцеві розрахунки між сторонами відбуваються на дату розрахунку за фактично виконаний обсяг робіт на протязі п'яти робочих днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт (п. 2.4 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору підрядник зобов'язаний виконати всі передбачені Договором роботи та здати їх в завершеному вигляді у встановлені строки та в повній відповідності з проектно-кошторисною документацією.  

          При внесенні змін в проектно-кошторисну документацію, вони повинні бути погоджені з замовником, а при необхідності повинен бути переданий у строк вводу в експлуатацію і інші умови договору. (п.4.2 Договору).

17.10.2005 року між сторонами було підписано додаткову угоду до Договору на виконання робіт від 11.05.2005 року.

Пунктом 2.1 якої визначено, що загальна кошторисна вартість робіт по даному Договору складає 313 256 грн. і може бути змінена без письмової згоди сторін.

17.10.2005 року сторонами підписано акт ремонту офісу по вул. Польова,24 згідно Договору б/н від 11.05.2005, який підписаний  обома сторонами та скріплений печатками.

Позивач стверджує, що ним виконані роботи передбачені договором, а відповідач факт виконаних робіт позивачем заперечує, посилаючись на відсутність акту виконаних робіт по типовій формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  

Згідно з ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 882 Цивільного кодексу не передбачає ( не дає посилань) на можливість застосування форми довідок за формою КБ-2, КБ-3 при укладенні актів приймання виконаних підрядних робіт до договору підряду.

Наказом Державного комітету з будівництва та архітектури, від 21.06.2002, № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", що додаються, і запровадити їх застосування з 1 липня 2002 року.

2. Поширити типові форми:

N КБ-2в - на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності;

N КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов'язковим.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином,  акт ремонту офісу по вул. Польова,24 від 17.10.2005 року є належним доказом в розумінні ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України здійснення будівельно-ремонтних робіт на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Польова,24 на загальну суму 313 256 грн.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що акт ремонту офісу по вул. Польова,24 від 17.10.2005 року є належним доказом в розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.4 Договору кінцеві розрахунки між сторонами відбуваються на дату розрахунку за фактично виконаний обсяг робіт на протязі п'яти робочих днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт.

Тобто, строк виконання зобов'язання у відповідача настав з 25.10.2005 року (п'ять робочих днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт, 13 та 14 жовтня – вихідні дні).

Відповідачем було частково здійснено оплату за виконані роботи по договору, що підтверджується і самим відповідачем.

Відповідач у терміни встановлені договором не оплатив вартість робіт і заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 130 502,44 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про відсутність доказів виконання позивачем зобов'язань  по договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних,  колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 63 952,57 грн. Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок інфляційних втрат, відповідно до якого сума інфляційних втрат є в більшому розмірі ніж заявлено позивачем. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, то вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 63 952,57 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13277,11грн. Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок 3 % річних, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі  13 263,10 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 130 502,44 грн. боргу, інфляційних втрат в розмірі 63 952,57 грн. та 3% річних в розмірі 13263,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 2 195,17 грн.(в тому числі державне мито у розмірі 2077,18грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог), а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1038,59 грн.(пропорційно розміру задоволених вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -                                                          

ПОСТАНОВИВ:

 1.  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК ХХІ”  задовольнити частково.

2.    Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 року у справі №17/421 скасувати.

3.     Прийняти нове рішення, яким:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Воларе” (03115 м. Київ, вул. Святошинська, 2, код ЄДРПОУ 24593176, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК ХХІ”  (04070 м. Київ, вул. Спаська 6-Б, р/р 26008600324101 в Подільській філії КБ “Експобанк”, МФО 320597, код ЄДРПОУ 30218068) 130 502,44 грн. (сто тридцять тисяч п'ятсот дві грн. 44 коп.) - боргу, інфляційних втрат в розмірі 63 952,57 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві грн.. 57 коп). та 3% річних в розмірі 13263,10 грн. (тринадцять  тисяч двісті шістдесят три грн.. 10 коп.), витрати на сплату державного мита в розмірі 2077,18 грн. та 117,99 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Воларе” (03115 м. Київ, вул. Святошинська, 2, код ЄДРПОУ 24593176, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК ХХІ” (04070 м. Київ, вул. Спаська 6-Б, р/р 26008600324101 в Подільській філії КБ “Експобанк”, МФО 320597, код ЄДРПОУ 30218068) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 1038,59 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №17/421 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді