Ухвала

від 13.07.2010 по справі 10-221

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :

головуючого Велидчука В.М.,

суддів Єрещенка А.М., Яковлєва С.В.

за участю

прокурора Литвинчука А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року якою ,

щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 застосовано

екстрадиційний арешт.

Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з поданням про екстрадиційний арешт громадянина ОСОБА_1, як особу яка вчинила злочин в Республіці Грузії.

Вищезазначеною постановою судді першої інстанції подання прокурора задоволено.

В апеляції ОСОБА_1 , ставиться питання про скасування постанови судді як незаконної. Посилання він на те, що суддя допустив неповноту у з’ясуванні обставин справи.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнала, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 раніше проживав у Грузії в м. Тбілісі. Він обвинувачується органаhttp://cezo.legsq.westix.ru/

ми досудового слідства Грузії в тому, що 27 березня 1995 року вчинив злочин передбачений ч. 2, 3 ст. 91 КК Грузії (ч. 2, 3 ст. 185 КК України). Оскільки ОСОБА_1 ухилявся від слідства та був відсутній за останнім місцем проживання, постановою слідчого СВ Надзалевського району м. Тбілісі від 14.08.1995 року він оголошений в розшук, а постановою від 26.10.1995 року, санкціонованою прокурором Надзалевського району, йому обрано запобіжний захід - взяття під варту.

Після затримання 17.12.2005 року ОСОБА_1, як підозрюваного у вчиненні на території України злочину передбаченого ст.186 ч.2, 71 КК України, до Генеральної прокуратури України 03.04.2006 року надійшло клопотання Генеральної прокуратури Грузії про видачу вказаної особи для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення на території цієї країни злочину.

В зв'язку з відбуванням покарання в Україні за вчинення на її території злочину, Генеральною прокуратурою України було відстрочено видачу ОСОБА_1 правоохоронним органам Грузії для притягнення до кримінальної відповідальності, і зобов'язано прокуратуру Житомирської області вжити передбачених законом заходів до взяття його під варту після звільнення для подальшої видачі до цієї країни.

За результатами розгляду подання Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, постановою Бердичівського міськрайонного суду від 11.06.2010 року, ОСОБА_2 взятий під варту.

З врахуванням вищезазначеного, постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 застосовано екстрадиційний арешт.

Висновок судді, що міститься в його постанові від 22 червня 2010 року, узгоджується з роз’ясненнями зазначеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 16 від 08.10. 2004 року „ Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання ( арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицієюВ» , відповідно до яких, місцеві суди на виконання Європейської конвенції та аналогічних положень інших міжнародних договорів України приймають до свого провадження і розглядають по суті подання прокурорів або погоджені з ними подання органів, котрі виконують запити інших держав про видачу, тимчасовий арешт осіб з метою їх доставки під вартою до компетентного органу держави, що надсилає запит, на термін, встановлений Європейською конвенцією або іншим міжнародним договором.

Рішення судді першої інстанції постановлено з дотриманням порядку вирішення питання про взяття під варту осіб для видачі, який визначено ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, а також ст.62 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ОСОБА_2 на даний час не виданий правоохоронним органам Грузії і продовжує перебувати на території України, апеляцію слід залишити без задоволення, а постанову судді без зміни.

Керуючись ст.ст.365, 366, КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року щодо нього, без зміни.

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_3