Постанова

від 28.02.2011 по справі 21/223

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2011 р. справа №21/223

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південно-східний проект ЛТД" м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 21/223

( суддя -Матюхін В.І.)

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південно-Східний проект ЛТД" м.Донецьк

про стягнення 6 900 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 діє за довіреністю № Н-01/235 від 26.01.2011р.

від відповідача -ОСОБА_3 діє за довіреністю від 01.02.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ Південно-східний проект ЛТД" м.Донецьк штрафу в сумі 6900грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 21/223 позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південно-східний проект ЛТД" м.Донецьк на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк штраф в сумі 6900грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями п.2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 664, ч.1, ч.2 ст.24, ст.122 Статуту залізниць України, п.10 Правил складання актів, п.27 Правил видачі вантажів, заветрдежних наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 664;

- обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі № 21/223, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що рішення господарського суду є необґрунтованим та незаконним.

Відповідач вважає, що позивачем не дотримано вимог ст.530 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

25.06.2010р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південно-східний проект ЛТД" (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у вагоні № 60076437 за залізничною накладною № 52556048 зі станції Донецьк Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило шамот кусковий. За накладною вага нетто у вагоні 69 000 кг.

27.06.2010р. вагон з вантажем прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний (станція призначення), де на вимогу вантажоодержувача (заявка від 27.06.10р.) і на підставі ст.52 Статуту залізниць України була здійснена комісійна видача вантажу. При контрольному переважуванні вагону з вантажем на 150-тонних електронних вагах станції Сартана -2 комбінату ім. Ілліча виявилось: вага брутто 88 100 кг, вага тари (з брусу) 22 000кг, вага нетто 66 100 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 2 900 кг.

По даному факту складено комерційний акт від 27.06.2010р. № БН 699235/183, згідно з розділом Д якого, вагон у технічному стані справний, люки та двері в вагоні справні та закриті, навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів 50 см навалом; поверхність вантажу не маркурована, виємок та поглиблень не має.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата - 1380 грн., сума штрафних санкцій - 1380 х 5= 6900 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Правовідносини сторін регулюються наведеними нормами законодавства. Статутом залізниць не передбачено обов`язковість пред`явлення залізницею вантажовідправнику вимоги щодо сплати штрафу, нарахованого на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, в звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в будь-якому випадку, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Встановлено, що з 31.03.2009 р. відповідач зареєстрований за юридичною адресою: м. Донецьк, вул. Харитонова, будинок 15.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою суду від 03.12.2010р. порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 14.12.2010 року о 10 год. 20 хв. у приміщенні господарського суду Донецької області, кімната № 417. Примірник цієї ухвали на юридичну адресу відповідача, за якою і фактично знаходиться відповідач, судом не надсилався.

Дані обставини не спростовують доводи апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин оскаржуване рішення судовою колегією скасовується з прийняттям нового рішення про задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за позовом.

Судові витрати за апеляційною скаргою також покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.2 ч.1 ст.103, п.2 ч.3 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ Південно-східний проект ЛТД" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 21/223 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі №21/223 скасувати .

3) Позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південно-Східний проект ЛТД" про стягнення штрафу в сумі 6 900 грн. 00 коп. задовольнити.

4) Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКФ Південно-Східний проект ЛТД" м. Донецьк вул. Харитонова, 15 р/р 26002520009000 у відділенні ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970, код ЄДРПОУ 33161994 на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260060100247 у Донецькій філії АБ «Експрес-банк», МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957 штраф в сумі 6 900 грн. 00 коп. витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

ОСОБА_4

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду