Постанова

від 18.02.2011 по справі 6/243

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2011 р. справа №6/243

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/243

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" с.Костянтинівка Запорізька область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" м. Донецьк

про стягнення 185 057 грн. 07 коп.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 діє за довіреністю від 09.09.2010р.

від відповідача - ОСОБА_3 діє за довіреністю № 42 від 14.02.2011р.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (далі-ТОВ «Техносервіс», позивач ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" (далі -ТОВ «ТЕК», відповідач) заборгованості в сумі 185 057,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Техносервіс»посилається на те, що:

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техносервіс»передало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" товар на підставі рахунку №446 від 18.03.2008р. та видаткової накладної №446 від 18.03.2008р. у сумі 1 588,47 грн.; рахунку № 507 від 26.03.2008р. та видаткової накладної № 507 від 26.03.2008р.у сумі 183 468,60 грн., а всього на суму 185 057,07 грн.;

- обидві сторони є суб`єктами господарювання,тому у своїй діяльності керуються, зокрема,положеннями Господарського кодексу України;

- з урахуванням вимог ст.181 Господарського кодексу України на підставі вказаних рахунків та видаткових накладних сторони у спрощений спосіб шляхом прийняття позивачем до виконання та власне виконання замовлення відповідача на продаж йому товару, що підтверджується вказаними видатковими накладними, уклали договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу;

- видаткову накладну №446 від 18.03.2008р. у сумі 1 588,47 грн. було складено на підставі рахунку №446 від 18.03.2008р., а видаткову накладну № 507 від 26.03.2008р.у сумі 183 468,60 грн. - на підставі рахунку № 507 від 26.03.2008р., про що прямо зазначено у вказаних накладних;

- у вказаних рахунках зазначено, що вони чинні протягом двох банківських днів, рахуючи день виписки,що про оплату необхідно повідомити протягом строку дії рахунку, інакше виконавець не несе відповідальності за наявність товару на складі та його вартість;

- таким чином, сторони у спрощений спосіб дійшли згоди про строк дії договору купівлі-продажу.

Оскільки, як стверджує позивач, відповідач свої зобовґязання по оплаті поставленого товару не виконав, у нього перед позивачем виник борг за поставлений товар на суму 185 057 грн. 07 коп.

Позивач 07.10.2010р. звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати товару у семиденний строк, в порядку вимог ст. 530 Цивільного кодексу України.

Але, відповідач на претензію не відповів, заборгованість не погасив.

Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.) позовні вимоги ТОВ «Техносервіс»с.Костянтинівка Запорізька область до ТОВ "ТЕК" м.Донецьк про стягнення 185 057 грн. 07 коп. задоволені, з покладенням на відповідача судових витрат.

Дане рішення господарського суду мотивовано тим, що в результаті усної домовленості, позивачем було поставлено на адресу ТОВ "ТЕК" товар в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків № 446 від 18.03.2008р., № 507 від 26.03.2008р. на загальну суму 185 057 грн. 07 коп., який був прийнятий уповноваженою особою відповідача, але відповідач цей товар не сплатив.

В якості одного з доводів обґрунтованості вимог позивача, суд посилається на наявність у нього документів, що підтверджують факт знаходження у нього певної кількості крапельниць.

Враховуючи викладене, господарський суд позовні вимоги визнав такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/243 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:

- між сторонами був укладений договір № 000778 від 23.08.2007р. на монтаж, наладку, випробування та пуск в експлуатацію силами фахівців позивача устаткування для системи краплинного зрошування, що поставляється за договором позивачем, а також навчання персоналу відповідача. Інших договорів позивач і відповідач не укладали;

- згідно рахунків № 446 від 18.03.2010р. на суму 1 588,47 грн., № 507 від 26.03.2010р. на суму 183 468,60 грн. і витратних накладних № 446 від 18.03.2010р. на суму 1 588,47 грн. і № 507 від 26.03.2010р. на суму 183 468,60 грн. поставлене майно є матеріалами і устаткуванням, яке позивач повинен був поставити у виконання вищезазначеного договору, відповідно до технічного завдання, що додається до нього;

- позивачем не було доведено, що договір був укладений у спрощений спосіб, та відповідачем було подано замовлення на товар у формі листа, факсограми, телеграми, телетайпограми, телефонограми, радіограми, підписаними відповідачем, враховуючи вимоги ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення суду по даній справі законним та обґрунтованим, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 23.08.2007 року між ТОВ "Техносервіс" (виконавець) та ТОВ "ТЕК" (замовник) укладений договір № 000778 (далі договір №000778).

Згідно з п.1.1. договору № 000778 виконавець, який є продавцем обладнання для системи краплинного зрошування приймає на себе зобовґязання здійснити силами своїх спеціалістів монтажні роботи, наладку та пуск в експлуатацію обладнання, яке постачається за договором, здійснюючи за час монтажу навчання персоналу замовника, який є покупцем обладнання за цим договором, методам наладки і експлуатації обладнання, включаючи передачу досвіду та специфічних навиків роботи.

Матеріали справи свідчать про те, що Специфікація щодо обладнання, про яке йдеться у п.1.1 договору №000778, сторонами не складалась, тобто конкретизація обладнання ( його найменування , кількість, вартість) за умовами договору №000778 не визначена.

Пунктом 2.1. договору № 000778 передбачено, що загальна ціна обладнання та монтажних робіт за цим договором є договірною і складає 960 724,44 грн., в тому числі НДС 20%-160 120,74 грн., в тому числі:

- вартість обладнання - 525 052,44 грн. з ПДВ;

- вартість вузлів для приготування маточних растворів- 352 700,00 грн. з НДС;

- вартість доставки - 6 440,00 грн. з ПДВ;

- вартість монтажних робіт-76 532,00 грн. з ПДВ.

За умовами п.2.2. договору № 000778 оплата обладнання та монтажних робіт проводиться згідно з п.2.3. договору.

Пунктом 2.3. договору № 000778 сторони передбачили розрахунок за обладнання та монтажні роботи проводяться на нижчезазначених умовах:

- передплата в розмірі 35% від загальної ціни договору до 15.09.2007 року, що складає 336 253,55 грн., з ПДВ;

- передплата в розмірі 35% від загальної ціни договору до 01.11.2007 року, що складає 336 253,55 грн. з ПДВ;

- остаточна оплата в розмірі 30% від загальної ціни договору, що складає 288 217,34 грн. з ПДВ на протязі 10 днів після виконання монтажних робіт згідно наданих актів виконаних робіт.

За умовами п.3.3. договору здача-прийомка обладнання здійснюється у пункті постачання за накладною , яка підписується обома сторонами.

Позивачем не надано безспірних доказів того, що за договором №00078 відповідачем було отримане майно за іншими накладними ніж за тими, що оспорюються.

Відповідно до умов п.3.14. договору № 000778 , строк виконання монтажних робіт до 30.12.2007 року.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до моменту його повного виконання сторонами (п.10.1. договору).

Судова колегія звертає увагу на наступне:

Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову - це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального справа, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, які необхідні для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

Письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи позивача про те, що на підставі вказаних рахунків та видаткових накладних сторонами був укладений договір у спрощений спосіб судовою колегією не приймаються до уваги, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Позивачем не надано доказів наявності пропозиції однієї сторони за справою до другої сторони укласти договір у спрощений спосіб, як це передбачено вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

Позивачем не доведено наявності замовлення з боку відповідача для продажу позивачем останньому товаро-матеріальних цінностей поза умовами договору № 000778, який, як свідчать матеріали справи, станом як на 18.03.2008 року, так і на 26.03.2008 року, не припинив свою дію.

Також позивач не обґрунтував, яким чином відповідач здійснив таке замовлення.

Позивачем не спростовані доводи відповідача про те, що зазначене у вищевказаних видаткових накладних майно було отримано останнім за вищевказаним договором № 000778.

Крім того, факт наявності у позивача крапельниць у кількості 153000 штук не підтверджує факт передачі відповідачу цього товару саме у такій кількості.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача до задоволення не підлягають за відсутністю підстав позову, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати за позовом покладаються на позивача.

За апеляційною скаргою з позивача на користь відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 925,29 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 43, п.3., п.4 ч.1 ст. 103, ст. ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" на рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/243 задовольнити.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/243 скасувати.

3) У позові відмовити.

4)Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" ( юридична адреса: 72300 с.Костянтинівка Запорізької області Мелітопольського району, вул. Горького,34; фактична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99 ЄДРПОУ 20474705) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕК" ( 83057 м.Донецьк вул. Слєпньова, 84, ЄДРПОУ 31084173) витрати зі сплати держмита в сумі 925,29 грн. за апеляційною скаргою.

5) Доручити Господарському суду видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

ОСОБА_4

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду