Постанова

від 02.09.2015 по справі 914/251/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 914/251/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т. Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Фіна Н.,

за участю представників:

від позивача - Аксютін Р. В.

від відповідача - не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.08.2015 року

про розстрочку виконання рішення у справі №914/251/15

за позовом: cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля", с.Медвежа Дрогобицького району Львівської області

про стягнення 92 152 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2015 року в справі № 914/251/15 в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" від 30.07.2015 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.03.2015 р. в справі 914/251/15 - відмовлено.

При винесені даної ухвали, суд першої інстанції не знайшов підстав для розстрочки виконання рішення, оскільки боржником не було наведено суду жодних виняткових обставин в розумінні ст. 121 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу господарського суду Львівської області від 13.08.2015 року скасувати та задоволити заяву боржника.

В обґрунтування доводів апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення, порушенням норм процесуального права. Зокрема, як підставу для розстрочки виконання судового рішення зазначає складне фінансове становище та відсутність коштів на рахунках необхідних для виконання рішення суду, і що одноразове стягнення суми боргу може призвести до банкрутства підприємства.

Відзиву на дану апеляційну скаргу не надходило.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" - без задоволення з наступних підстав.

Господарським судом Львівської області 30.04.2015 р. видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.03.2015 р.

Відповідач (заявник) у поданій суду заяві від 30.07.2015 р. просить розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.03.2015 р. у справі №914/251/15 про стягнення ПрАТ "Медвежа Воля" на користь СГ ТзОВ "Дружба" 71 243 грн. 52 коп. основного боргу, 2 181 грн. 99 коп. 3% річних, 17 078 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 810 грн. 09 коп. судового збору, таким чином: часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,77 грн. до 25.08.2015 р.; часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,77 грн. до 25.09.2015 р.; часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,77 грн. до 25.10.2015 р.; часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,76 грн. до 25.11.2015 р.; часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,76 грн. до 25.12.2015 р.; часткове погашення заборгованості в сумі 15 385,76 грн. до 25.01.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заявник як підставу для розстрочки виконання судового рішення зазначає складне фінансове становище та відсутність коштів на рахунках необхідних для виконання рішення суду. Також, заявником не подано доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення чи наявність форс-мажорних обставин, які б ускладнювали чи зробили неможливим виконання рішення суду тощо.

Наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки по-перше , як наголошує заявник апеляційної скарги, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від волі відповідача обставин. Згідно з ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні статті 121 ГПК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Фактично обставини, на які заявник (відповідач) посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, апеляційний господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" - відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 13.08.2015 року в справі № 914/251/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 07.09.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.