Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2а-2029/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 р. Справа № 52570/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного Українсько-Чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ліссервіс» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року про відмову у забезпеченні адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Спільного Українсько-Чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ліссервіс» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування рішення та зобов'язання вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И Л А:

20.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення №120/152 від 03.06.2011 року про та зобов'язання вчинення дій.

Одночасно позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську від 01.06.2011 року за №120/152 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Клопотання мотивоване тим, що 03.06.2011 року відповідачем прийнято рішення за №120/152 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачених пп. «и» п. 1 ст.184 Податкового кодексу України, а саме обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50% загального обсягу постачання. Вважає, що у зв'язку із вступом вищевказаного рішення в силу існує реальна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які полягають у неотриманні бюджетного відшкодування ПДВ в операціях.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року в задоволенні клопотання Спільного Українсько-Чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ліссервіс» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликаються на те, що рішення №120/152 є протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням норм п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, ст.58 Конституції України так як відповідач застосував до спірних правовідносин норми Податкового кодексу України за період, коли цей кодекс не був чинним, а Закон України «Про ПДВ», який діяв у той час не містив аналогічних обов'язків для нього, які передбачені пп. «и» п.1 ст.184 Податкового кодексу України.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача ОСОБА_1 надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання Спільного Українсько-Чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ліссервіс», суд першої інстанції виходив з того, що визначення господарської діяльності включає в собі поняття діяльності на власний ризик з метою отримання прибутків, відтак мотивація позивача, що позбавлення права на віднесення сум податку до податкового кредиту призведе до затримки виплати заробітної плати працівникам та іншим негативним наслідкам, що може погіршити майновий стан позивача саме відноситься до відповідних ризиків господарської діяльності і тому є недостатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіянню правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач не навів жодних доказів згідно яких суд би мав винести рішення про забезпечення позову, у відповідності до ст. 117 КАС України.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ліссервіс» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі №2а-2029/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Р.М. Гулид

ОСОБА_2