Рішення

від 27.06.2007 по справі 2-1940/2007

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-1940/2007 року

Справа № 2-1940/2007 року

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2007 року             Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого

судді - Свяченої Ю.Б.,

при секретарі - Домніковій Т.М., розглянувши у судовому

засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Страхового акціонерного товариства „Остра" про визнання стороною за

договором  страхування та стягнення  матеріальних збитків та моральної шкоди,

третя  особа -ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду до CAT „Остра" про визнання стороною

за договором страхування та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

третя особа - ОСОБА_2, посилаючись на наступні обставини.

Автомобіль марки

Ауді А-8, державний номерниий знак НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_2,

яка є дружиною позивача.

Однак, згідно

відповідної відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, право

керування вказаним автомобілем належить ОСОБА_2.

Як зазначає позивач, саме він фактично володіє та

постійно користується даним автомобілем.

При цьому, з метою укладання договору страхування цивільної

відповідальності та отримання полісу, позивач звернувся до CAT „Остра",

робітником якої був складений страховий поліс, але виданий на ім'я дружини

позивача - ОСОБА_2.

Вказаний факт

представником установи-відповідача був пояснений тим, що до полісу формально

заноситься прізвище тієї особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, що

не перешкоджає розповсюдженню дії даного страхового документу на позивача, як

постійного користувача вказаного транспортного засобу.

Однак,

05.07.2004 року за участю та з вини позивача ОСОБА_2 відбулась ДТП з автомобілем Мазда-626, державний номерний знак

НОМЕР_2, після якого позивачем до CAT „Остра" було подано

заяву про наступ страхового випадку та проханням здійснити страхову виплату, на

що ним була отримана категорична відмова, яку представники відповідача пояснили

саме тим, що поліс був складений на ім'я дружини позивача, тобто ОСОБА_2.

Викладені

обставини й зумовили звернення позивача до суду з позовом, в якому він просив

визнати його стороною за договором страхування від 24 січня 2004 року, стягнути

з відповідача матеріальні збитки в розмірі

- 26 тис. 04 грв. 17 коп., суму компенсації заподіяної морально шкоди в розмірі

- 28 тис. гривень, а також загальну суму понесених судових витрат.

У відкрите

судове засідання позивач ОСОБА_1 з'явився, цілком підтримав заявлені позовні

вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник

позивача за довіреністю - ОСОБА_3

у судове засідання з'явився, позовні вимоги, заявлені довірителем, підтримав

у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача CAT „Остра" за довіреністю - Сафрошкін А.В. у судове засідання не з'явився,

своєчасно й належним чином повідомлявся судом про розгляд вказаної справи,

причини неявки суду не сповістив

Представник третьої особи ОСОБА_2. - за довіреністю ОСОБА_1 у судове

засідання з'явився, від імені своєї довірительниці позов підтримав

у повному обсязі.

Зі згоди позивача, представника позивача суд ухвалює рішення при заочному

розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши

матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення

позивача за суттю спору й підставою звернення до суду, суд вважає, що позовні

вимоги ОСОБА_1 - підлягають задоволенню частково.

Судом

встановлено, що автомобіль марки Ауді А-8 на праві власності належить дружині

позивача - ОСОБА_2, однак,

згідно відповідної відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу,

право керування вказаним автомобілем належить ОСОБА_2., саме він

2

фактично володіє та постійно користується даним

автомобілем, що в судових засіданнях за справою ОСОБА_2 підтвердила.

Позивач, як

фактичний власник автомобіля марки Ауді А-8, звернувся із заявою до CAT

„Остра" з метою укладання договору та отримання поліса обов'язкового

страхування, який згідно з п.16 Постанови Кабінету Міністрів України від

28.09.1996 року, №1175 „Про порядок і умови проведення обов'язкового

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів - є

договором обов'язкового страхування цивільної віповідальності.

При цьому, 27

січня 2004 року, при оформленні вказаного договору, що здійснювала представник

страхової компанії - Бальжик Т.А., в полісі обов'язкового страхування цивільної

відповідальності власників транспортних засобів №Б/4473487, що діє строком - 1

рік, тобто до 26 січня 2005 року, в якості страхувальника зазначила дружину

позивача, тобто ОСОБА_2., пояснивши вказане тим, що до полісу формально

заноситься прізвище тієї особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, що

не перешкоджає розповсюдженню дії даного страхового документу на позивача, як

постійного користувача вказаного транспортного засобу. Після зазначеного,

ОСОБА_1 поставив свій підпис в полісі №Б/4473487.

Також,

представник CAT „Остра" Бальжик Т.А. не вимагала довіреність на ім'я

ОСОБА_2 від дружини на право укладати відповідний договір, що не заперечувалось

представником установи-відповідача у судових засіданнях.

Позивач належним

чином виконав умови по сплаті страхового платежу в сумі 141 гривня, що

підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №31 від 27.01.2004

року, в якій зазначено, що прийнята вказана квитанція від позивача ОСОБА_2

05 липня 2004

року з вини позивача сталась ДТП

в результаті якої трапилось зіткнення з автомобілем марки Мазда-626,

державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, обидва

транспортні засоби отримали значні механічні пошкодження.

Одразу ж після вказаного, позивач звернувся до CAT „Остра" з заявою про наступ

страхового випадку та проханням здійснити страхову виплату, однак,

позивачеві було відмовлено у відшкодуванні збитків, мотивуючи відмову тим, що

поліс №Б/4473487 від 27 січня 2004 року оформлений

на дружину позивача, а не на нього, що викладено в листі CAT „Остра" за вих.№498 від 07.07.2004

року. При цьому, позивач звернувся до CAT „Остра" з ще однією заявою за

вх.№217 від 07.07.2004 року на ім'я голови правління Магдієва А.В. з проханням

усунення помилки, посилаючись на те, що вказаний поліс оформлявся ним

особисто, про що стоїть його особистий підпис. Однак, згідно листа CAT „Остра" за вих.№746 від

14.10.2004 року, позивачеві було повідомлено, що ДТП, яка трапилась 05.07.2004

року, CAT „Остра" взагалі не визнає страховим випадком, а

заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Вказаний

лист CAT „Остра" про відмову у відшкодуванні збитків був також направлений на адресу

іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, який був змушений звернутись до Київського

районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування

матеріальних збитків та моральної шкоди. За вказаною справою сторони уклали

мирову угоду, про що була постановлена відповідна

ухвала від 26 січня 2007 року, за умовами якої ОСОБА_1 виплатив ОСОБА_4 суму в

розмірі - 26 тис. 04 грв. 17 коп., з яких: 22 тис. 383 грив. 89 коп. - сума

матеріальних збитків - шкода завдана автомобілю Мазда-626, згідно

експертизи проведеної Незалежною лабораторією експертних досліджень

„Палє", висновок №0732 від 19.07.2004 року; 320 грв.28 коп. - сума

сплачена за проведення відповідної експертизи; 1 тис. 800 грв. - сума сплачена

за юридичні послуги; 1 тис. 500 грв. - сума завданої моральної шкоди. З'ясовуючи юридичну й нормативну регламентацію з

приводу виниклих правовідносин, судом встановлено наступне. Відповідно

до ст.202 ч.ч.1,2 ЦК України,

правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи

багатосторонніми (договори). Згідно з

ст.203 ч.ч.4,5 ЦК України, правочин має вчинятися у

формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання

правових наслідків, що обумовлені ним. Ст.

204 ч.1 ЦК України регламентує, правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним. У відповідності до ст.207.4.2 ЦК

України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами,

уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або

іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як зазначає

ст.611 ч.1 п.4 ЦК України,

у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором

або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

3

Щодо ст.614

ч.1,2 ЦК України,

особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності),

якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини

доводить особа, яка порушила зобов'язання.

На підставі

ст.636 ч.ч.2,3 ЦК України,

виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь

якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи

не випливає із суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру

скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без

згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до

ст.638 ч.1 ЦК України, договір

є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов

договору.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування

одна сторона(страховик)зобов'язується у разі настання певної події (страхового

випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові)або іншій особі,

визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник

зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Як регламентує ст.983 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту внесення

страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено

договором. Враховуючи викладене, з огляду

на надані сторонами докази, суд вважає можливим визнати ОСОБА_2 стороною

за договором страхування, а саме страхувальником за полісом №Б/4473487 від 27 січня 2004 року, оскільки ОСОБА_1 фактично

вступив в правовідносини з CAT „Остра", а укладення полісу ім'я дружини позивача

ОСОБА_2. - є достатньо підстав вважати формальним, оскільки істотні

умови договору, збір та надання необхідних документів страховику, здійснення

сплати страхового платежу було виконане належним чином саме позивачем

Чекменєвим О.В. Також суд бере до уваги той

факт, що при укладанні відповідного договору, представник CAT „Остра" не

заперечував проти підпису ОСОБА_2 без відповідної довіреності від дружини

ОСОБА_2. на ім'я якої було складено договір. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа,

якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на

їх відшкодування. Згідно ст. 1166 ЦК

України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,

завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа

має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її

прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка

підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Як регламентує ст. 1167 ЦК України, моральна

шкода, завдана фізичній особі, зокрема, неправомірними діями чи

бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь

якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і

документально підтверджені судові витрати. Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові

витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться,

зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення її розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача CAT

„Остра" на користь позивача ОСОБА_2 - суму оплаченого судового збору у

розмірі 268 гривень 50 копійок. Водночас,

оскільки судом постановлено стягнути з відповідача на користь позивачів суму

компенсації заподіяної моральної шкоди у загальному розмірі 1 тисячі гривень,

суд вважає за необхідне стягнути з CAT „Остра" на користь держави

суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи у розмірі 30 гривень. Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 88, 208, 209,

212, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК У країн и,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до

Страхового акціонерного товариства „Остра" про визнання стороною за

договором страхування та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

третя особа - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Визнати ОСОБА_1 стороною за

договором обов'язкового страхування

цивільної відповідальності на території України, а саме страхувальником за

полісом №Б/4473487 від 27 січня 2004 року, укладеного строком на 1 рік з

Страховим акціонерним товариством „Остра". Стягнути з Страхового акціонерного товариства „Остра" на користь

ОСОБА_1 суму заподіяних матеріальних збитків в розмірі - 22,383

(двадцять дві тисячі, триста вісімдесят три) гривні, 89 копійок.

4

Стягнути з

Страхового акціонерного товариства „Остра" на користь ОСОБА_1 суму

завданої моральної шкоди в розмірі - 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з

Страхового акціонерного товариства „Остра" на користь ОСОБА_1 суму витрат,

пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі - 320 (триста двадцять) гривень,

28 копійок.

Стягнути з

Страхового акціонерного товариства „Остра" на користь ОСОБА_1 суму

оплаченого судового збору у розмірі - 268 гривень, 50 копійок.

Стягнути з

Страхового акціонерного товариства „Остра" на користь держави суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення

може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти

днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення,

заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви

про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в

порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.