Постанова

від 05.08.2011 по справі 10/32пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.08.2011 р.           справа №10/32пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю:

прокурора: ОСОБА_4 посвідчення №3248 представників:

від позивача: ОСОБА_5 особисто від відповідача: не з'явилися від третьої особи: не з'явилися розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк в інтересах держави в особі: Краснолиманської міської ради, м.Красний Лиман на рішення

господарського суду

Донецької області від 15.02.2011р. (повний текст рішення підписано (16.02.2011р.) по справі №10/324пн (суддя Любченко М.О.) за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м.Красний Лиман до відповідача: Територіторіальної громади в особі Краснолиманської міської ради Донецької області, м.Красний Лиман за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6, м.Красний Лиман про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, м.Красний Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою (з урахуванням уточнень без номеру від 15.02.2011р.) до відповідача, Територіторіальної громади в особі Краснолиманської міської ради Донецької області, м.Красний Лиман про визнання права власності на комплекс літніх будиночків для відпочинку та об'єктів обслуговування (готельно-розважальний комплекс), які розташовано за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Діамантова,24.

Ухвалою суду від 27.01.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено: ОСОБА_6, м.Красний Лиман.

Господарським судом Донецької області по справі 10/32пн 15.02.2011 р. прийнято рішення, повний текст якого підписаний 16.02.2011р. ( суддя Любченко М.О.), яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м.Красний Лиман на комплекс літніх будиночків для відпочинку та об'єктів обслуговування (готельно-розважальний комплекс), які розташовано за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Діамантова,24.

Рішення обгрунтовано приписами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийняти рішенням Прокуратура Донецької області звернулася до Донецького апеляційного господарського суду в інтересах Краснолиманської міської ради та просила рішення господарського суду Донецької області по справі № 10/32пн скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На адресу суду від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м.Красний Лиман надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р. у справі 10/32пн залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області без задоволення.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. у зв'язку з відпусткою суддів Дучал Н.М. та М'ясищева А.М. було змінено склад колегії суддів, сформувавши її у наступному складі: головуючого судді Склярук О.І., суддів: Величко Н.Л., Малашкевича С.А.

В судове засідання (03.08.11) з'явився прокурор вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримує.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 в судовому засіданні (03.08.11) проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р. у справі 10/32пн залишити без змін.

В судове засідання представники Краснолиманської міської ради та ОСОБА_6 не з'явилися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання Краснолиманську міську раду та ОСОБА_6 було повідомлено належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. про порушення апеляційного провадження, явка сторін не була визнана обов'язковою.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників Краснолиманської міської ради та ОСОБА_6.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Рішеннями №5/2-107 від 29.06.2006р. та №5/6-279 від 01.11.2006р. Краснолиманської міської ради Донецької області громадянину ОСОБА_6 надано дозвіл на підготовку матеріалів погодження та погоджено місце розташування земельної ділянки із земель запасу Краснолиманської міської ради Донецької області з метою розміщення літніх будиночків для відпочинку в районі Блакитних озер.

Рішенням №5/9-424 від 29.01.2007р. Краснолиманської міської ради Донецької області було затверджено проект по землеустрою стосовно відводу земельної ділянки вказаному громадянину.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення між третьою особою та відповідачем орендних відносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та Законом України „Про оренду землі”.

В силу ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

25.03.2008р., на підставі рішень №5/10-440 від 14.03.2007р., №5/9-424 від 29.01.2007р., №5/21-1396 від 27.02.2008р. Краснолиманської міської ради Донецької області, між третьою особою та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки №28/08, який зареєстровано Краснолиманським районним відділом Донецької регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040815500025 від 02.04.2008р.

За змістом п.п.1, 2, 8 договору №28/08 від 25.03.2008р. Краснолиманська міська рада Донецької області надала, а громадянин ОСОБА_6 прийняв у строкове (49 років) платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий №1413300000:07:002:0891) загальною площею 1 га для розташування та обслуговування літніх будиночків для відпочинку.

Відповідно до акту приймання-передачі від 02.04.2008р. Краснолиманська міська рада Донецької області передала, а громадянин ОСОБА_6 прийняв у користування вказану вище земельну ділянку.

За приписами п.6 ст.93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Так, 15.04.2009р. на підставі рішення №101 від 25.03.2009р. виконавчого комітету Краснолиманської міської ради Донецької області між третьою особою та позивачем було укладено договір суборенди землі, за змістом якого громадянин ОСОБА_6 надав, а позивач прийняв у строкове (49 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 1 га, що належала на праві оренди третій особі, для будівництва та обслуговування комплексу літніх будиночків та об'єктів обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок укладання зазначених договорів оренди та суборенди третя особа, а згодом позивач стали законними користувачами у розумінні норм п.6 ст.93, ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки за адресою: Донецька область, м.Красний Лиман, вул. Діамантова,24.

За змістом ст.95 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів.

Одночасно, відповідно до ст.96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані, в тому числі, забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання.

Відповідно до змісту договору оренди №28/08 від 25.03.2008р. земельна ділянка надавалась третій особі для розташування та обслуговування літніх будиночків для відпочинку, а згідно із п.1 договору суборенди від 15.04.2009р. земельну ділянку надано позивачу для будівництва та обслуговування вказаних об'єктів, враховуючи положення ст.ст.95, 96 Земельного кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що внаслідок укладання договорів оренди та суборенди третя особа, а пізніше позивач набули право на використання зазначеної земельної ділянки, зокрема, для будівництва спірних об'єктів нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій” замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 17 ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Виходячи зі змісту позовної заяви, без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт на наданій в суборенду земельній ділянці Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 було збудовано спірні об'єкти нерухомості.

При цьому, як вказує позивач та свідчать матеріали справи, зокрема, накладні на отримання товаро-матеріальних цінностей, товарні чеки, договір підряду від 26.04.2010р., спірні об'єкти нерухомості було збудовано за власні кошти позивача способом господарського розрахунку у відповідності з вимогами чинних державних будівельних норм.

За результатами технічної інвентаризації, Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” м.Слов'янська складено технічний паспорт №10-2000 станом на 15.10.2010р., в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики збудованого позивачем по вул.Діамантовій, 24 у м.Красний Лиман Донецької області майна. При проведенні технічної інвентаризації встановлено, що комплекс літніх будиночків для відпочинку та об'єктів обслуговування (готельно-розважальний комплекс) складається з літніх будиночків для відпочинку (літери А-2, Б-2), кафе (літера В-2), бані (літера З-2), вбиральні, трьох альтанок, замощення, огорожі.

Таким чином, враховуючи приписи ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” та твердження позивача, суд дійшов висновку, що проведене Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 будівництво вказаних об'єктів, є самочинним.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь –які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб ( п.5 ст. 376 ЦК України).

Документи, які підтверджували, що спірне самочинно збудоване майно порушує права інших осіб в матеріалах справи відсутні.

Стаття 15 Цивільного кодексу України наголошує, що кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення ст. 16 даного Кодексу визначають в якості способу захисту цивільних прав та інтересів визнання права.

При цьому, виходячи з приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з моменту укладання договору суборенди від 15.04.2009р. та до цього часу є користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: Донецька область, м.Красний Лиман, вул. Діамантова,24.

До матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача відповідної земельної ділянки на підставі договору суборенди від 15.04.2009р.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком б/н від 28.11.2010р. Дочірнього підприємства „Експертно-технічний центр” Приватного підприємства „Інноваційна науково-технічна експертна компанія” технічний стан основ та конструктивних елементів літніх будиночків для відпочинку (літери А-2, Б-2), кафе (літера В-2), бані (літера З-2) мають задовільний стан. Одночасно, за висновками зазначеної експертної установи, вказані об'єкти нерухомості відповідають вимогам діючої нормативно-технічної документації в галузі архітектурного проектування та можуть експлуатуватися за своїм функціональним призначенням.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АВ №119310 Дочірньому підприємству „Експертно-технічний центр” Приватного підприємства „Інноваційна науково-технічна експертна компанія” надано право проводити обстеження і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій (визначення параметрів і необхідних характеристик матеріалів та конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і у лабораторіях), місцевим судом було прийто до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних об'єктів.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що спірні об'єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірних будівель діючим будівельним нормативним правилам, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, та доведено належним чином.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк в інтересах держави в особі: Краснолиманської міської ради, м.Красний Лиман на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р., повний текст якого підписаний 16.02.2011р. по справі № 10/32пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2011р., повний текст якого підписаний 16.02.2011р. по справі № 10/32пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                  О.І. Склярук

Судді:                                                                                            Н.Л. Величко

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників:

2-прокурору;

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-третій особі;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС