Рішення

від 12.10.2009 по справі 16/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/196

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.09 р.                                                                                     Справа № 16/196                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський графітовий комбінат” (ВАТ „МАРКОГРАФ”) м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донбіопак” м.Макіївка

про стягнення 2600,00грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.06.2009р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський графітовий комбінат” (ВАТ „МАРКОГРАФ”) м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донбіопак” м.Макіївка про стягнення 2600,00грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 08.07.2009р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рахунок № 11 від 25.02.2009р., платіжне доручення № 194 від 27.02.2009р. на суму 2600,00грн., неналежне виконання відповідачем домовленості щодо поставки товару, з приводу чого позивач був змушений звернутися до суду.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі                  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних  вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву за № 419 від 28.08.2009р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 2600,00грн., посилаючись на вимоги ст.693 Цивільного кодексу України.

Відповідач до жодного судового засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд  встановив:

Позивачем згідно платіжного доручення за № 194 від 27.02.2009р., відповідно до наданого відповідачем рахунку № 11 від 25.02.2009р., була здійснена часткова попередня оплата товару  в розмірі 2600,00грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Таким чином, між сторонами склалися цивільні правовідносини відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Позивач здійснив часткову попередню оплату товару, однак, відповідач не здійснив поставку товару, визначеного в рахунку, а тому позивач звернувся до відповідача з вимогою                 № 342 від 15.07.2009р. про повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Частина 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар  у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за № 390 від 10.08.2009р.                       про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 2600,00грн.  

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення позивачеві сплаченої ним попередньої оплати вартості товару в розмірі 2600,00грн., стягненню з відповідача підлягає сума попередньої оплати вартості товару в розмірі 2600,00грн.

Позивач звернувся до суду з клопотанням від 08.07.2009р. про забезпечення позову, в якому просить з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на грошові суми та майно  Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донбіопак” м.Макіївка.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який  подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не визначені рахунки відповідача, на які позивач просить накласти арешт, та не визначено індивідуального майна Відповідача, яке підлягає арешту,  не надано доказів щодо права власності майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом  на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.693 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                     В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський графітовий комбінат” (ВАТ „МАРКОГРАФ”) м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донбіопак” м.Макіївка про стягнення 2600,00грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Донбіопак” м.Макіївка (вул.Маліновського, 2, м.Макіївка, Донецька область, 86114; ЄДРПОУ 35538084; р/р 26007114622 в АБ „Експрес-банк” Донецька філія м.Донецьк, МФО 335838) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський графітовий комбінат” (ВАТ „МАРКОГРАФ”) м.Маріуполь (вул.Станіславського, 9, м.Маріуполь, Донецька область, 87500; ЄДРПОУ 05394618; р/р 26001301012025 в Донецькій філії ВАТ ВТБ банк м.Донецьк, МФО 335571) суму попередньої оплати в розмірі 2600,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 12.10.2009р.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2, У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.