Рішення

від 13.10.2009 по справі 9/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа№ 9/137

Господарський суд Львівської області у складі судді  Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «ДиСЗ», м. Дніпропетровськ,

До відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” м. Львів,

Про  стягнення з відповідача  на користь позивача 421257, 77 грн., в т.ч. 274980,28 грн. - основного боргу, пеню у розмірі 73044,59 грн.;  інфляційних втрат в сумі 64042,06 грн. за весь час прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9190,84 грн., судові витрати: 4212,57 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача:  Солодка М.О., представник за довіреністю № 20/08/09 –д від 20.08.2009р.

Від відповідача: Шрамко О.В., представник за довіреністю № НЮ-363 від 15 серпня 2009р.

Представникам роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України.

Представники  сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «ДиСЗ», м. Дніпропетровськ, до відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про  стягнення з відповідача  на користь позивача 421257, 77 грн., в т.ч. 274980,28 грн. - основного боргу, пеню у розмірі 73044,59 грн.;  інфляційних втрат в сумі 64042,06 грн. за весь час прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9190,84 грн., судові витрати: 4212,57 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.07.09р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 25.08.09р., про що сторони були належним чином повідомлені під розписку, позивач -  08.07.2009р. рекомендованою поштою № 4547642, а відповідач –06.08.09р. рекомендованою поштою № 4547634 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

         25.08.09р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.09.09р., яка була продовжена до 24.09.2009р.

         Представник позивача, в процесі розгляду справи подала перерахунок розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних, пояснила, що відповідач платіжним дорученням № 3137 від 07.09.09р. сплатив позивачу 274980 грн. 28 коп. основного боргу, просить в цій частині провадження у справі припинити,  стягнути з відповідача на свою користь 61940,05 грн. пені, 57482,29 грн. інфляційних втрат та 8607,93 грн. відсотків річних згідно поданого перерахунку,  погодилась із розрахунком розміру пені в сумі 52479,68 грн., який надано відповідачем, просить покласти на відповідача 4212,57 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в судовому засіданні, представник надала пояснення аналогічні викладеним у позові та заяві.

       Представник відповідача, подала відзив на позовну заяву, розрахунок розміру пені, докази погашення боргу, клопотання про зменшення на 50% розміру пені та відстрочення виконання рішення суду на три місяці, подала докази погашення відповідачем перед позивачем суми 274980 грн. 28 коп. основного боргу платіжним дорученням № 3137 від 07.09.09р., в цій частині вимог позивача просить провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, щодо стягнення розміру пені, то вважає, що підлягає стягненню пеня  в сумі 52479,68 грн. + 9460,37 грн., 7425,38 грн. + 1182,55 грн. –відсотків річних, 48703,96 грн. +  8778,33 грн. інфляційних втрат,  судові витрати просить стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам.

       В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

       Між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця», згідно рішення Тендерного комітету від 02.07.2008р. (Протокол № 3) /Покупець/ в особі  начальника  відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»Олексія Ігора Михайловича, який діє на підставі довіреності № НЮ-468 від 03.04.2008р. з одного боку та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім «ДиСЗ» (Позивачем –у справі, ПОСТАЧАЛЬНИК –за договором)  в особі директора Манько М.В., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, 09 липня 2008 року було укладено договір поставки № Л/НХ-08871/НЮ, який належним чином підписаний повноважними представниками двох сторін та засвідчений печатками підприємств сторін, відповідно до ст. ст. 204 та 207 ЦК України є належними правочинами.

       Між тими самими сторонами було укладено Додаток № 1 до договору поставки № Л/НХ-08871/НЮ під найменуванням: Специфікація № 1, яка є невід»ємними частиною до цього договору (п. 1.1. договору).

        Зазначений договір не розірвано, не змінено, не визнано недійсними, таких доказів ні позивач, ні відповідач суду не представили.

       Пунктом 1.1. договору поставки за № З Л/НХ-08871/НЮ (п.1.1.) передбачено, що постачальник зобов»язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити певний товар (вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (башмакоскидувачі Р-65, Р-50 п. 1.2. договору, виробник товару: ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод»(Україна) –п. 1.3. договору) в асортименті та кількості відповідно до Спецтфікації № 1, що є Додатком № 1 до даного договору та його невід»ємною частиною.

       Якість товару та гарантійні терміни –визначено у розділі 2 договору ( п.п. 2.1. –2.9.).

        Тара та пакування визначено у розділі 3 договору, ціна товару та сума договору –у розділі 4.

        Так, в абзаці другому п. 4.1. договору сторони передбачили, що постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (Додаток № 1); ціна договору на момент підписання –1 760 726, 40 грн. в т.ч. ПДВ.

         Умови і строк поставки сторони передбачили у розділі 5 договору, зокрема, у  п. 5.1. сторони передбачили, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця на умовах терміну FCA (за правилами ІНКОТЕРМС-2000, станція відправлення: Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, з подальшим прямуванням на адресу вантажоодержувача), здійснюється в момент передачі товару перевізнику.

         У розділі 6 сторони визначили порядок розрахунків, а саме: п. 6.1. передбачає, що оплата за поставлений товар за даним договором проводиться покупцем протягом 30 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару, датою оплати вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника (п. 6.2.), остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання Акту звірки, який складається і підписується покупцем і постачальником раз на місяць (п. 6.3.).

          Передача і приймання товару визначено розділом 7 договору, майнова відповідальність сторін –розділом 9 договору.

           Так у п. 9.3. договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочки.

            Вирішення спорів визначено у розділі 10 договору.

            Строк дії договору –з моменту підписання до 31 грудня 2008р. (п. 12.1. договору).

            На виконання умов вказаного договору поставки, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім «ДиСЗ»був поставлений та переданий у власність покупця (відповідача) товар на загальну суму 1 209 143, 99 грн. (624163,63 грн. + 584980,36 грн.), згідно рахунків-фактур № 1836 від 29.10.08р. та № 1704 від 17.10.08р. на підставі Акту приймання-передачі (докази в матеріалах справи).

            Тобто, позивачем перед відповідачем зобов»язання за вказаним договором були виконані в повному обсязі.

             Відповідачем, були порушені умови вищевказаного договору, в частині проведення в повному обсязі оплати за отриманий товар, а саме:  п. 6.1.

             Станом на час подання позову до господарського суду, 27.07.2009р. (вхідний № 5442) основний борг відповідача перед позивачем складав 274980,28 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

             В процесі розгляду даної справи в господарському суді, 07 вересня 2009р. відповідачем, платіжним дорученням № 3137, основний борг перед позивачем погашено повністю в сумі 274980,28 грн. (докази в матеріалах справи).

       Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

       Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

       Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

       Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

       Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

       Відповідно до вимог  ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

       Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

       Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

       Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, згідно вимог зазначених у позовній заяві (п. 1 прохальної частини позову)  пеню у розмірі  73044,59 грн., яка нарахована відповідно до п. 9.3. договору,  за період з 28.11.08р. по 16.07.09р. за рахунком –фактурою № 1836 від 29.10.08р. від суми боргу 584980,28 грн. при ставці НБУ у період за який нараховується пеня 12% і складає суму  52713,12 грн. та  рахунком-фактурою № 1704 від 17.10.2008р. за період з 28.11.08р. по 29.12.08р. від суми боргу 624163,63 грн. при ставці НБУ у період за який нараховується пеня 12% та складає 9460,37 грн. , 7425,38 грн. +1182,55 грн. –3% річних та 48703,96 грн. + 8778,33 грн. –інфляційних витрат (Перерахунок (Розрахунок) розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат подано в судовому засіданні 24.09.09р. –в матеріалах справи).

       Представник відповідача з розрахунком пені, який нараховано позивачем у розмірі  73044.59 грн. за двома рахунками-фактурами № 1704 та № 1836 –не погодився, подав свій розрахунок пені за рахунок –фактурою № 1836 від 29.10.2008р., який складає 52479,68 грн., за період з 11.12.2008р. по 10.06.09р., розмір пені за вказаним рахунком-фактурою обраховано відповідно до п. 9.3. договору, частини 6 статті 232 ГК України, частини 2 статті 343 ГК України.

       За рахунком-фактурою № 1704 від 17.10.2008р. пеня складає 9460,37 грн.

       З розміром пені в сумі 52479,68 грн., яка нарахована згідно рахунка-фактури № 1836 від 29.10.2008р. та в сумі 9460,37 грн., яка нарахована за рахунком-фактурою № 1704 від 17.04.2008р., погодилися як представник позивача, так і відповідача (Розрахунок пені, наданий відповідачем, в матеріалах справи).

       Отже загальний розмір пені за вищевказаними двома рахунками –фактурами № 1704 від 17.10.08р. та № 1836 від 29.10.2008р. складає суму 61940,05 грн. (52479,68 грн. + 9460,37 грн.).

       Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

       Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь, згідно з ст. 625 ЦК України, 64042,06 грн. інфляційних втрат за вищевказаними двома рахунками –фактурами № 1704 від 17.10.08р. та № 1836 від 29.10.2008р.

       Згідно наданого позивачем 24.09.2009р. перерахунку розміру інфляційних втрат, загальний розмір інфляційних втрат складає 57482,29 грн. (8778,33 грн. + 48703,96 грн.), а не 64042,06 грн., як зазначено у позові.

       З розміром інфляційних втрат зазначених позивачем у перерахунку, погодилися і позивач і відповідач.

        Відтак, в цій частині позову, розмір інфляційних втрат підлягає до задоволення частково, в сумі 57482,29 грн.

        Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь 9190,84 грн. відсотків річних.

        Однак, в процесі розгляду даної справи, позивачем подано перерахунок розміру відсотків річних, який складає 8607 грн. 93 коп. ( 7425,38 грн. + 1182,55 грн. за двома рахунками –фактури №№ 1836 та 1704), а не 9190,84 грн.

        Отже, в цій частині позову, розмір відсотків річних підлягає до задоволення частково, в сумі 8607 грн. 93 коп., а не 9190,84 грн. (Розрахунок (перерахунок) –в матеріалах справи).

       Відповідачем подано клопотання від 14 вересня 2009р. за № НХ-2739 про зменшення розміру пені на 50% з підстав зазначених у клопотанні та відстрочити виконання рішення суду у даній справі на три місяці, застосувавши при цьому п. 3 статті 83 ГПК України та статтю 233 ГК України.

       Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

        Статтею 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

        Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, якими надається право суду з підстав зазначених у вказаних вище нормах, зменшувати розмір санкцій, суд врахував ступінь виконання зобов»язання боржником, а саме: станом на час постановлення рішення у даній справі, відповідачем повністю сплачено основний борг, що підтверджується платіжним дорученням № 3137 від 07.09.2009р., разом з тим, протягом дії договору, частково погашав борг, що підтверджується платіжними дорученнями № 7465 від 16.12.08р., № 7443 від 16.12.08р.,  № 7478 від 17.12.08р.,  № 7512 від 18.12.08р.,  № 7486 від 18.12.08р.,  № 7526 від 19.12.08р.,  № 7543 від 22.12.08р.,  № 7588 від 23.12.08р.,  № 7610 від 24.12.08р.,  № 7621 від 25.12.08р.,  № 7634 від 26.12.08р.,  № 7644 від 25.12.08р.,  № 395 від 19.02.09р.,  № 555 від 05.09.09р., № 572 від 06.09.09р., № № 701 від 16.03.09р.,  № 736 від 18.03.09р.,  № 758 від 19.03.09р., № 844 від 24.03.09р., № 863 від 25.03.09р., № 887 від 26.03.09р.,№ 905 від 27.03.09р., № 916 від 30.03.09р., випискою з особового рахунку від 08.01.09р., випискою з особового рахунку від 20.03.09р., врахував також, що за даним спором стягненню підлягає розмір інфляційних втрат на загальну суму 57482,29 грн. (48703,96 грн. + 8778,33 грн.), відтак позивач не зазнав великих матеріальних втрат (збитків) у зв»язку з інфляцією, так як решту основного боргу відповідачем сплачено з порушенням умов вказаного договору, лише 07.09.09р., врахував, що у відповідача є наявною велика кредиторська заборгованість, що підтверджується довідкою від 25.08.09р. № НХ-2467,  також і те, що відповідач: Державне територіально-галузеве об”єднання “Львівська залізниця” є державним підприємством, засновником  якого виступає тільки Фонд державного майна України, що підтверджується оригіналом Витягу з ЄДР серії АБ № 682312, фінансується з Державного бюджету України, вважає вищенаведені обставини такими, що заслуговують на увагу, тому прийшов до висновку, застосувати в даному випадку пункт 3 статті 83 ГПК України, зменшити розмір неустойки у формі пені на 50% та, застосувати пункт 6 статті 83 ГПК України, відстрочити виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці.

       Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме: в частині стягнення основного боргу у розмірі 274980,28 грн., провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору, так як відповідачем 07.09.2009р. основний борг сплачено у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача  57482,29 грн. інфляційних втрат (48703,96 грн. + 8778,33 грн.), 8607 грн. 93 коп. (7425,38 грн. + 1182,55 грн.) –відсотків річних, 30970,02 грн. - пені, що складає 50% від загального розміру пені 61940,05 грн.

       Відстрочити виконання рішення суду на 3 (три) місяці, згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України.

       Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України.

       Позивачем за даним позовом сплачено державне мито у розмірі 4212,57 грн., пропорційно задоволених позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 4030 грн.10 коп. державного мита, враховуючи перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних, поданих позивачем (274980,28 грн. основного боргу + 61940 грн. 05 коп. –пені, + 57482,29 грн. інфляційних втрат + 8607,93 грн. –відсотків річних), що складає 1% від ціни позову.

       Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то позивачем сплачено  315,00 грн. відповідно до постанови КМ України № 361 від 14 квітня 2009 року «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ», яка була скасована постановою КМ України від 08.07.2009р. № 6903 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009р. № 361».

        Отже в даному випадку, з відповідача належить стягнути на користь позивача 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а надмірно сплачені позивачем кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197 грн. 00 коп. повернути позивачеві з Державного бюджету України.

       На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 43 –47, 12, 18, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 77, п. 11 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. В частині вимог позивача про стягнення  274980,28 грн. основного боргу –провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, у зв»язку із оплатою відповідачем позивачу вказаної суми  07.09.2009р. платіжним дорученням № 3137.

3. Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» ( п.і. 79000, місто Львів, вулиця Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДнСЗ»(поштова адреса: п. і. 49027, місто Дніпропетровськ, пр.. Карла Маркса, 22, кімната 708; юридична адреса: 49034, Україна,  місто Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, 181, код ЄДРПОУ 32816236) 57482,29 грн. - інфляційних втрат, 8607 грн. 93 коп. –відсотків річних, 30970,02 грн. - пені,  4030 грн. 10 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати позивачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДнСЗ»(поштова адреса: п. і. 49027, місто Дніпропетровськ, пр.. Карла Маркса, 22, кімната 708; юридична адреса: 49034, Україна,  місто Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, 181, код ЄДРПОУ 32816236) довідку на повернення з Державного бюджету України 197 грн. 00 коп. надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

5. Відстрочити виконання рішення суду на 3 ( три) місяці.

6. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Суддя                                                                                                                       Л.С.Данко   

За згодою представників сторін, 24.09.2009р. прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, та підписана  - 29.09.2009 року. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після  закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя