Постанова

від 01.10.2009 по справі 6/021-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/021-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 6/021-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоШевчук С.Р. (доповідач)

суддівВладимиренко С.В.Демидової А.М.

розглянувши  касаційну               скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ріал Істейт ЛТД"

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2009р.

у справі №6/021-09

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вадліб"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ріал Істейт ЛТД"

проСтягнення 39 610 981,84 грн.

          В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Ліпіна М.В.

- відповідача: Савелов Д.Є., Пономарьов М.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вадліб" звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ріал Істейт ЛДТ" заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт від 15.06.2006 року у розмірі 39 610 981,84 грн., з яких 30 492 000,00 грн. –основний борг, 6 878 446,34 грн. –пені та 2 240 535,50 грн. - 3% річних.

Одночасно позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно (майновий комплекс), що є власністю ТОВ "Альфа Ріал Істейт ЛТД" та знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вулиця Залізнична, будинок 47.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі  № 6/021-09 (суддя Маляренко А.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вадліб" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно (майновий комплекс) товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ріал Істейт ЛТД", що знаходиться за адресою Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вул. Залізнична, 47.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2009р. (головуючий Фаловська І.М., судді Зеленіна Н.І., Чорногуз М.Г.) вказана ухвала суду залишена без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами відповідач звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить їх скасувати.

Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 30.09.2009р.  змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Шевчук С.Р., судді Владимиренко С.В.,  Демидова А.М.

Перевіривши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову  є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Натомість, в даному випадку, в порушення вищезазначених вимог процесуального законодавства, заява позивача та оскаржувана ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову, так само як і постанова апеляційного суду про залишення цієї ухвали без змін,  не містять мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд дійшов висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на майно відповідача, оскільки предметом спору є стягнення грошових коштів.

Поза увагою судів залишилось те, що доказів відсутності коштів на рахунках відповідача не має.

Недоведеним залишилось і посилання позивача на те, що відповідач вчиняє якісь дії по відчуженню свого майна.

Відтак, не дослідивши в повній мірі питання дійсної імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на майно, суди  двох інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для вжиття таких  заходів  забезпечення позову, з посиланням на те, що невжиття цих заходів в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення грошових коштів, а відповідно і  неправильно застосували приписи ст.ст.66, 67 ГПК України.

Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала та постанова не відповідають нормам процесуального права, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України  

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ріал Істейт ЛТД" задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2009р. та ухвалу господарського суду Київської області від 10.02.2009р. у справі №6/021-09 скасувати.

Матеріали справи №6/021-09 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                             Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                               Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                           Демидова А.М.