Постанова

від 22.09.2011 по справі 39/32

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.09.2011 р. справа №39/32

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю: прокурора-ОСОБА_4 посвідчення №3691 представників: від позивача-не з'явились від відповідача-не з'явились від Макіївської міської ради:ОСОБА_5 довіреність №05/12-00012 від 05.01.2011р. від Інспекції ДАБК: не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПрокурора Центрально- міського району м.Макіївки, Донецької області в інтересах держави в особі: Макіївської міської ради, м.Макіївка та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2010р. по справі№39/32 (суддя Морщагіна Н.С.) за позовом:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудремресурс» , Донецьк провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_6 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудремресурс» , про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-Міському районі м. Макіївки.

Рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 39/32 (суддя Морщагіна Н.С.) від 22.02.2010р. позовні вимоги було задоволено. Визнано за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 м. Донецьк право власності на нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-Міському районі м. Макіївки.

Рішення обгрунтовано приписами ч.3, ч.5 статті 376 ЦК України.

Прокурор Центрально- міського району м.Макіївки, Донецької області в інтересах держави в особі: Макіївської міської ради, м.Макіївка та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2010р. по справі № 39/32.

В апеляційній скарзі прокурор посилається, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення не врахував приписи Закону України «Про основи містобудування» , та вимоги Закону України «Про планування та забудову територій» , відсутність доказів щодо вирішення порушеного позивачем питання компетентним державним органом, рішення якого чи його відсутність давали підставу вважати про наявність спору про право. Також, посилається на постанову Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" №923 від 08.10.08, яким передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

На адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив №05/12-1483 від 05.09.2011р. Макіївської міської ради, в якому апеляційну скаргу прокурора Центрально- міського району м.Макіївки підтримують в повному обсязі.

06.09.2011р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудремресурс» через канцелярію апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист вих. №6/09-2011 разом з відзивом на апеляційну скаргу, в якому просять рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2010р. у справі 39/32 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Від Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 надійшла заява, в якій просить суд слухання справи призначене на 21.09.2011р. відкласти на іншу дату у зв'язку з тим, що він на цей час перебуває на лікарняному.

Прокурор в судове засідання (21.09.2011р.) з'явився, апеляційну скаргу підтримав, просив суд скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Представник Макіївської міської ради в судовому засіданні (21.09.2011р.) апеляційну скаргу прокурора Центрально- міського району м.Макіївки підтримує в повному обсязі.

Представники позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області в судове засідання (21.09.2011р.) не з'явилися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Судова колегія в задоволенні клопотання Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 про відкладення розгляду апеляційної скарги відмовляє у зв'язку з тим, що розгляд справи вже відкладався за його клопотанням, а ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2011р. та 07.09.2011р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2008р. по справі № 2-а-12811/08 Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка" зобов'язано провести реєстрацію права власності на нерухоме майно -об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м.Макіївка, вул.Орджонікідзе,20, а саме недобудований житловий будинок, загальною площею 284 кв.м., Б-1, гараж за ОСОБА_6.

КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка» на виконання вище зазначеної постанови, проведено держану реєстрацію права власності ОСОБА_7 на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19581083 від 18.07.2008р.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 728900 від 12.09.2008 р. позивачеві у встановленому законом порядку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) було виділено у власність земельну ділянку по вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-міському районі м. Макіївки площею 0,0658га.

Як стверджував позивач, у позовній заяві, з метою реалізації власних прав на здійснення підприємницької діяльності, передбачених ч.1 ст.42 Конституції України, ним було завершено будівництво об'єкту незавершеного будівництва, внаслідок чого утворився новий об'єкт цивільно-правового обігу -нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Орджонікідзе,20 у Центрально-Міському районі м. Макіївка.

По закінченню будівельних робіт, позивач листом № 248 від 19.11.2009 р. звернувся до відповідача з пропозицією щодо придбання нежитлового приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-Міському районі м. Макіївки (а.с.7).

Відповідач своїм листом № 286 від 10.12.2009р. пропозицію Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 залишив без задоволення, з підстав ненадання останнім правоустановчих документів на спірний об'єкт нерухомості (а.с.9).

У зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання права власності.

Судом першої інстанції, в порядку статті 41 ГПК України було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, спірний об'єкт -нежитлове приміщення площею 284 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Орджонікідзе, 20 у Центрально-Міському районі м. Макіївки, відповідає діючим будівельним нормативним правилам, є нерухомим майном та придатне для подальшої експлуатації за призначенням.

Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено з посиланням на ч.3, ч.5 ст.376 ЦК України. Суд, задовольняючи позов, також послався, що спірне майно відповідає будівельним нормам та правилам є нерухомим майном, придатне для подальшої експлуатації за призначенням та не порушує права інших осіб, що підтверджується висновком експерта №06/23/02/10 будівельно-технічної експертиз, який складено 15.02.2010р. та виконано ПП «Експерт-оцінка» .

Судова колегія не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомості, виділялася ОСОБА_6 за цільовим призначенням -будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що підтверджується ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 728900) , а не для обслуговування нежитлового приміщення.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на нерухоме майно, збудоване на земельній ділянці, яка не надавалася для цієї мети особі, що здійснила таке будівництво, у власність або у користування, без належного дозволу чи належне затвердженого проекту (самочинне будівництво) може бути визнане у судовому порядку виключно за умовами надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно і за згодою особи, якій належить на праві власності дана земельна ділянка.

Отже, право власності на самочинно збудоване майно не визнається за рішенням суду автоматично особі під уже збудоване нерухоме майно, а лише може бути визнано за умови дотримання вимог містобудівного законодавства, яке регулює порядок прийняття в експлуатацію новоствореного майна.

Згідно з п.1 ст. 174 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Положеннями п.2 ст.20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

При цьому, виходячи з приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто вказаний спосіб захисту може бути застосований лише до особи, яка набула право власності , але це право певним чином оспорюється або не визнається.

Відповідно до положень ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів ст.ст. 33, 34 вищевказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підставами для звернення до господарського суду є порушення прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи, а також необхідності вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Між тим у позовній заяві не вказано ким порушуються права і законні інтереси позивача, в чому конкретно полягають такі порушення.

Зміст позову дає підстави вважати, що позивач намагається одержати право- встановлювальні документи на самовільно збудовані об'єкти і саме з цього приводу звернувся до господарського суду.

Судова колегія також зазначає, що господарський суд не звернув уваги на вимоги абз. 2 ч.3 ст.331 ЦК України, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття в експлуатацію, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Доказів, що спірні об'єкти були введені в експлуатацію в матеріалах справи не містяться.

В матеріалах справи також відсутні докази, що позивач у встановленому законом порядку звертався до Макіївської міської ради або до іншого компетентного державного органу з метою вирішення питання щодо оформлення права власності на спірне майно, або прийняття його в експлуатацію.

Беручи до уваги зазначене, судова колегія не може погодитись із висновком суду першої інстанції про задоволення позову, тому приймає нове рішення про відмову в його задоволенні.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду -скасуванню.

В той же час, судова колегія зазначає, що пункт 9 постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р., на яке посилається прокурор в апеляційній скарзі, не розповсюджується на самочинно побудовані об'єкти.

Більш того, постанова Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 року "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" втратила свою чинність згідно постанови КМУ № 461 від 13.04.2011р.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора Центрально- міського району м.Макіївки, Донецької області в інтересах держави в особі: Макіївської міської ради, м.Макіївка та Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2010 р. по справі №39/32 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2010 р. по справі №39/32 -скасувати.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: І.В. Алєєва

ОСОБА_3

Надруковано 9 примірників: 2 прокурору; 1-Макіївській міській раді; 1-Інспекції ДАБК у Донецькій області; 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-до справи; 1- ГСДО; 1 - ДАГС