Постанова

від 08.08.2012 по справі 33/77

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.08.2012                                                                                           № 33/77 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Тищенко  О.В. суддів:            Чорної Л.В.           Смірнової  Л.Г. при секретарі                        Гордова Г.Л. за участю представників від позивача:          не з'явився від відповідача :      Лобкіна Є.Г. дов. № 20/2012 від 08.08.2012 року,                               Коробій І.М. дов. № 20/2012 від 08.08.2012 року            розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Розвиток” на рішення                      Господарського суду м. Києва   від                               29.05.2012  року   у справі                       № 33/77 (суддя – Мудрий С.М.) за позовом                Комунального підприємства «Дирекція з управління та            обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради» до                                Державного підприємства „Розвиток” про                             стягнення грошових коштів у розмірі 344 256,22 грн. СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ: На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»до державного підприємства «Ательє МВС України» про стягнення 344 256, 22 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору оренди нерухомого майна № 573/602 від 24.03.2010р., які полягали у невиконанні перед позивачем зобов'язань щодо своєчасної оплати оренди за надані у користування нежитлові приміщення у період з 01.04.2009р. по 13.01.2011р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 344 256,22 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011 року зупинено провадження у справі № 33/77 до визначення правонаступника державного підприємства «Ательє МВС України». Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2012 року провадження по справі № 33/77 поновлено. У судовому засіданні 24.04.2012 року судом першої інстанції було задоволено клопотання представників відповідача та здійснено заміну відповідача Державне підприємство «Ательє МВС України» на його правонаступника - Державне підприємство «Розвиток». 25.04.2012 року до загального відділу діловодства господарського  суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з державного підприємства «Розвиток» заборгованість за користування приміщенням у розмірі 584 984 грн. 41 коп., державне мито у розмірі 3 442 грн. 60 коп., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням процесу у розмір 236 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 814 грн. 57 коп., яку було вподальшому прийнято господарським судом м. Києва до розгляду. У судовому засіданні 29.05.2012 року представниками відповідача було подано клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 роки. Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2012  р. у справі № 33/77 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з  державного підприємства «Розвиток» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради» основну суму заборгованості в розмірі 584 984,41 грн., судовий збір у розмірі 4 814, 56 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 446,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. 00 коп. розстрочивши виконання рішення строком на 18 (вісімнадцять) місяців, встановивши наступний порядок оплати: червень 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; липень 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; серпень 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; вересень 2012 року -  32 971 грн. 20 коп.; жовтень 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; листопад 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; грудень 2012 року - 32 971 грн. 20 коп.; січень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; лютий 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; березень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; квітень 2013 року - 32 971 грн. 20  коп.; травень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; червень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; липень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; серпень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; вересень 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; листопад 2013 року - 32 971 грн. 20 коп.; грудень 2013 року - 32 971 грн. 17 коп. Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим,  що у відповідача за несвоєчасну сплату оренди нежитлових приміщень утворилась заборгованість у розмірі 584 984, 41 грн., що в свою чергу не заперечувалось самим відповідачем. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012р. у справі № 33/77 в частині періоду розстрочки виконання рішення суду протягом 18 місяців та встановити період розстрочки виконання рішення строком у 36 місяців. Апеляційна скарга обґрунтована не врахуванням у рішенні Господарського суду м. Києва, що сума боргу від колишнього відповідача по справі перейшла до його правонаступника ДП «Розвиток», а з огляду на фінансово-господарську діяльність підприємства та несвоєчасність надходження грошових коштів на рахунок підприємства, на даний момент у відповідача не має змоги сплачувати розстрочений борг щомісячно у розмірі 32 971,20 грн. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.08.2012 року. 02.08.2012 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зайнятістю представника у інших судових засіданнях. Враховуючи те, що доказів неможливості прибуття у судове засідання не додано до клопотання та з'ясувавши думку представника відповідача з приводу можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача, суд ухвалив розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012  р. у справі 33/77 змінити у частині визначення періоду розстрочення виконання рішення. Представник позивача в судове засідання 08.08.2012 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії”(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989). Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства  “Розвиток“  у відсутності представника позивача. Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, - ВСТАНОВИВ: Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2008 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради» та державним підприємством «Ательє МВС України»укладено тимчасову угоду № 573/1 по факту використання нежитлового приміщення, відповідно до якого надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 441,6 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. 01.05.2009 року укладено тимчасову угоду № 573/1 по факту використання нежитлового приміщення, згідно якої надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 441,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. 01.10.2009 року укладено угоду про внесення змін до тимчасової угоди № 573/1 від 01.05.2099 року, відповідно до якої змінено площу використання нежитлового приміщення та встановлено загальну площу використання приміщення 410,1 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. 01.11.2009 року укладено тимчасову угоду № 573/1 по факту використання нежитлового  приміщення, якою надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 410, 1 кв. м. , за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. 24.03.2010 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради» та державним підприємством «Ательє МВС України» укладено договір оренди нерухомого майна № 573/602, відповідно до умов якого надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 410, 1 кв. м. , за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. Згідно п. 1 угод відповідно до Рішення Печерської районної у м. Києві Ради від 12.06.2003 року № 105 «Про Методику розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району міста Києва»сторони дійшли згоди, що тимчасова угода діє до моменту укладання договору оренди з КП «дирекція» Відповідно п. 1.1. договору оренди № 573/602 від 24.03.2010 року орендодавець на підставі розпорядження голови Печерської районної у місті Києві ради № 66-р від 24.03.2010 року «Про надання переможцям конкурсу на право отримання в оренду нежилих приміщень, які затверджені для передачі в орендне користування на конкурсних засадах розпорядженням голови Печерської районної у м. Києві ради від 27.01.2010 року № 13-р та від 03.02.1010 року № 21-р»передає, а орендар, як переможець конкурсу, приймає в орендне користування вбудовані нежилі приміщення в будинку № 7 на вул. Рибальській, загальною площею 414,4 кв.м. для розміщення ательє по ремонту та пошиттю одягу. Згідно п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.07.2008 року ательє МВС України зобов'язується щомісяця до 20-го числа вносити плату на розрахунковий рахунок КП «Дирекція»за використання нежитлового приміщення в буд. № 7 на вул. Рибальській, загальною пл. 441,6 кв.м., для розміщення ательє у розмірі 6,75% від вартості об'єкту оренди, визначено шляхом незалежної (експертної) оцінки, станом на 30.06.2008 року. Сума до сплати за місяць складає 16 771 грн. 14 коп., ПДВ 3 354 грн. 23 коп. Всього 20 125 грн. 37 коп. Відповідно п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.05.2009 року ательє МВС України зобов'язується щомісяця до 20-го числа вносити плату на розрахунковий рахунок КП «Дирекція»за використання нежитлового приміщення в буд. № 7 на вул. Рибальській, загальною пл. 441,6 кв.м., для розміщення ательє у розмірі 6,75% від вартості об'єкту оренди, визначено шляхом незалежної (експертної) оцінки, станом на 30.06.2008 року. Сума до сплати за місяць складає 19 095 грн. 48 коп., ПДВ 3 819 грн. 10 коп. Всього 22 914 грн. 58 коп. Згідно до п. 1. угоди № 678 від 01.10.2008 року про зміну умов тимчасової угоди по факту використання № 573/1 від 01.05.2009 року, КП «Дирекція»та «Користувач»на підставі ст. ст. 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», прийшли до згоди змінити п.п. 1,2 тимчасової угоди № 573 від 01.05.2009 року, приміщення розташованого за адресою: вул. Рибальська, 7 (загальною площею 410,1 кв.м., в т.ч. 1-й пов. -340,4 кв.м., 69,7 кв.м. - підвал), яке використовується для розміщення ательє -6,75%. Відповідно до п.п. 3, 4 до угоди № 678 від 01.10.2008 року сума сплати за перший місяць складає 18 043 грн. 79 коп., ПДВ 3 608 грн. 76 коп. Всього 21 652 грн. 55 коп. Плата за поточний місяць вноситься «користувачем»на рахунок КП «Дирекція»до 20 числа поточного місяця. Відповідно до абз. 2 п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.11.2009 року сума до сплати за місяць складає 18 206 грн. 51 коп., ПДВ 3 641 грн. 50 коп. Всього 21 847 грн. 81 коп. Згідно п. 1.1. договору оренди № 573/602 від 24 березня 2010 року орендна плата за перший місяць встановлюється відповідно до запропонованої суми переможцем конкурсу в розмірі 19 800 грн. 00 коп. (з ПДВ). Згідно п.п. 3.4.10. договору від 24.03.2010 року орендар зобов'язаний щомісяця сплачувати орендну плату. Відповідно до умов угод та договорів розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці. З наявних матеріалів справи вбачається, що загальна заборгованість відповідача, станом на 27.12.2011 року, становить 584 984, 41 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав. Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 Господарського кодексу України встановлює, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Як було вище зазначено позивачем було укладено ряд тимчасових угод по факту використання приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. 24.03.2010 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»та державним підприємством «Ательє МВС України» укладено договір оренди нерухомого майна № 573/602, відповідно до умов якого надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 410, 1 кв. м. , за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 7. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.           Згідно до ч. 1 ст. 19. Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Стаття 797 Цивільного кодексу України передбачає, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Згідно п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.07.2008 року ательє МВС України зобов'язується щомісяця до 20-го числа вносити плату на розрахунковий рахунок КП «Дирекція»за використання нежитлового приміщення в буд. № 7 на вул. Рибальській, загальною пл. 441,6 кв.м., для розміщення ательє у розмірі 6,75% від вартості об'єкту оренди, визначено шляхом незалежної (експертної) оцінки, станом на 30.06.2008 року. Сума до сплати за місяць складає 16 771 грн. 14 коп., ПДВ 3 354 грн. 23 коп. Всього 20 125 грн. 37 коп. Відповідно п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.05.2009 року ательє МВС України зобов'язується щомісяця до 20-го числа вносити плату на розрахунковий рахунок КП «Дирекція»за використання нежитлового приміщення в буд. № 7 на вул. Рибальській, загальною пл. 441,6 кв.м., для розміщення ательє у розмірі 6,75% від вартості об'єкту оренди, визначено шляхом незалежної (експертної) оцінки, станом на 30.06.2008 року. Сума до сплати за місяць складає 19 095 грн. 48 коп., ПДВ 3 819 грн. 10 коп. Всього 22 914 грн. 58 коп. Згідно до п. 1. угоди № 678 від 01.10.2008 року про зміну умов тимчасової угоди по факту використання № 573/1 від 01.05.2009 року, КП «Дирекція»та «Користувач»на підставі ст. ст. 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», прийшли до згоди змінити п.п. 1,2 тимчасової угоди № 573 від 01.05.2009 року, приміщення розташованого за адресою: вул. Рибальська, 7 (загальною площею 410,1 кв.м., в т.ч. 1-й пов. -340,4 кв.м., 69,7 кв.м. - підвал), яке використовується для розміщення ательє -6,75%. Відповідно до п.п. 3, 4 до угоди № 678 від 01.10.2008 року сума сплати за перший місяць складає 18 043 грн. 79 коп., ПДВ 3 608 грн. 76 коп. Всього 21 652 грн. 55 коп. Плата за поточний місяць вноситься «користувачем» на рахунок КП «Дирекція»до 20 числа поточного місяця. Відповідно до абз. 2 п. 2 тимчасової угоди № 573/1 від 01.11.2009 року сума до сплати за місяць складає 18 206 грн. 51 коп., ПДВ 3 641 грн. 50 коп. Всього 21 847 грн. 81 коп. Згідно п. 1.1. договору оренди № 573/602 від 24 березня 2010 року орендна плата за перший місяць встановлюється відповідно до запропонованої суми переможцем конкурсу в розмірі 19 800 грн. 00 коп. (з ПДВ). Відповідно до умов угод та договорів розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці. З наявних матеріалів справи вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 27.12.2011 року становить 584 984,41 грн., що в свою чергу визнається стороною відповідача. Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем факту наявності у відповідача заборгованості за угодами та договором оренди у розмірі 584 984 грн. 41 коп., а отже і правомірність задоволення позову. Крім того, в процесі розгляду справи представники відповідача заявили клопотання в якому просили суд розстрочити виконання рішення по справі, шляхом здійснення погашення заборгованості у сумі 584 984 грн. 41 коп. рівними частками за кожен місяць на протязі 3 років. Задовольняючи частково заявлене клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Господарського процесуального кодексу України суду надано право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення з врахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеня вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави. Питання про розстрочку виконання рішення було вирішено відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України та відображено в резолютивній частині рішення. Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду України вважає, що господарський суд м. Києва всебічно і повно встановив обставини справи і дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача з огляду на наступне. Пункт 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, доведення спору до суду з вини відповідача суд першої інстанції визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду на вісімнадцять місяців рівними частками, а саме: у період з червня 2012 року по грудень 2013 (включно) у розмірі 32 971 грн. 20 коп. щомісячно. Доводи представників відповідача про необхідність збільшення строку розстрочки виконання рішення колегія апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції було враховано скрутний фінансовий стан підприємства та надано вагомий термін розстрочення виконання рішення, а отже підстав для його збільшення не вбачається. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається. Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта). Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -    ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу  Державного підприємства «Розвиток» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012  року по справі № 33/77 залишити без змін. Матеріали справи № 33/77 повернути до Господарського суду м. Києва Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття. Головуючий суддя                                                                      Тищенко  О.В. Судді                                                                                          Чорна Л.В.                                                                                           Смірнова  Л.Г.