Постанова

від 05.10.2009 по справі 40/65

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/65

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.10.2009 р.                                                                         справа №40/65

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Габова Ю.Ю., довіреність б/н від 01.04.2009року,

від відповідача:Мамічева І.Ю., довіреність б/н від 23.07.2009рокуЯшта С.Л., довіреність б/н від 08.09.2009року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватної виробничо-комерційної  Фірми "БЕСТ" м.Донецьк

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від13.07.2009 року

по справі№40/65

за позовомПриватної виробничо – комерційної фірми „БЕСТ”, м.Донецьк

доДочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк

простягнення 28766 364 грн. 79 коп.

та за зустрічним позовом

Дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк

доПриватної виробничо – комерційної фірми „БЕСТ”, м.Донецьк

провизнання договору недійсним

Приватна виробничо –комерційна фірма „БЕСТ”, м.Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк про стягнення 28 766 364 грн. 79 коп./арк. справи 6-9, том1/.

У відповідності з приписами ст. 60 ГПК України Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Приватної виробничо –комерційної фірми „БЕСТ”, м.Донецьк про визнання договору недійсним./арк. справи 2-7, том2/.

Ухвалою від 19.06.2009року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом./арк. справи 1, том2/.

Рішенням від  13.07.2009року господарський суд Донецької області /суддя  ПідченкоЮ.О./  у задоволенні первісного позову  відмовив, зустрічний позов задовольнив./арк. справи 50-53, том2/.

Рішення мотивоване тим, що  06.07.2004року між Державним проектним і науково-дослідним інститутом промислового будівництва „Донецький ПромбудНДІпроект” та приватною науково-дослідною фірмою „БЕСТ” укладено договір простого товариства №1 про спільну діяльність у будівництві громадсько-адміністративної забудівлі по  вул. Артема, 145-а в Київському районі м. Донецька; пунктом 1.1 договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль, майна, майнових та немайнових прав, що належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти задля досягнення загальної господарської мети будівництва та введення в експлуатацію громадсько-адміністративної будівлі  за адресою вул. Артема, 145-а, Київський район м. Донецька; надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір простого товариства; позивач за первісним позовом посилається на лист №1/263-6-41 від 15.02.2008р. Дочірнього підприємства „Донецький ПромстройНДІпроект”, де ніби то зазначено, що відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати умови договору простого товариства №1 від 06.07.2008року, позивач за первісним позовом намагається стягнути з відповідача штраф в сумі 27 237 355грн. 20 коп. та збитки в сумі 1 529 009 грн. 59 коп.; позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань, причинний зв'язок між фактом невиконання зобов'язання та утворення у позивача збитків, вид та наслідки їх для підприємства позивача; доводи позивача не відповідають закону, оскільки відповідно до п. 8.5 договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, крім випадків, передбачених законом. Лист №1/263-6-41 від 15.02.2008р. не містить такої обставини, яка підтверджує вказані у первісному позові доводи, тобто в ньому не вказано ані наміру  відмовитися від виконання умов укладеного договору, ані наміру розірвати його, а натомість в листі викладені пояснення щодо тимчасових труднощів, які заважають належно виконувати умови договору; матеріали справи свідчать про те, що з боку відповідача не було відмови від виконання умов договору простого товариства №1 від 06.07.2004р., як це визначено у п. 8.5 договору. Відповідач, в свою чергу, надав докази відсутності вини у заподіяних відповідачеві збитках, як це передбачено ст. 611 ЦК України. Оскільки позивач за первісним позовом не довів той факт, що відповідач відмовився від виконання умов спірного договору і тим самим заподіяв йому збитки, то в задоволенні позову приватної виробничо-комерційної фірми „БЕСТ” щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 27 237 355 грн. 20 коп. та збитків в сумі 1 529 009 грн. 59 коп. слід відмовити.

Суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” стосовно визнання договору простого товариства №1 про спільну діяльність від 06.07.2004р. недійсним слід задовольнити, оскільки позивач за зустрічним позовом не мав належного рівня дієздатності щодо відчуження майна, що знаходиться у нього на праві повного господарського відання; розмір вкладу позивача не було оцінено, як того вимагає ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” про обов'язковість проведення незалежної оцінки майна у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу або у разі продажу одному покупцю; земельна ділянка загальною площею 0,0646 га, яка знаходилася в постійному користуванні Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” на підставі державного акта на земельну ділянку, виданого за рішенням Донецької міської ради від 19.08.1993р. №111/3, не могла бути передана відповідачеві, оскільки позивач є землекористувачем, а не власником, що суперечить ст. 78 Земельного кодексу України, згідно якої розпоряджатися земельною ділянкою може тільки її власник, а саме –Донецька міська рада; з моменту підписання договору спільного товариства №1 відповідальна за умовами договору за облік результатів спільної діяльності приватна виробничо-комерційна фірма „БЕСТ” не вела такого обліку та договір у органах Державної податкової адміністрації реєстрацію не проходив.

Приватна виробничо –комерційна фірма „БЕСТ”, м.Донецьк у апеляційній скарзі просить  скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2009року у справі №40/65, первісні позовні вимоги задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити посилаючись на  порушення судом першої інстанції  норм матеріального та процесуального права./арк. справи 59-64. том2/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк відмовився від виконання умов договору простого товариства №1, що підтверджується  фактичним не виконанням  до наступного часу п.4.1.5 договору, а також рішенням господарського суду Донецької області у справі №11/36 від 09.10.2008року, яким встановлено, що відповідач не має наміру виконувати умови договору простого товариства №1; при виконанні позивачем умов договору були зроблені витрати на оплату  проектно –розрахункової та погоджувальної документації на будівництво, що підтверджується відповідними доказами, вказані збитки повинні бути відповідачем відшкодовані, оскільки договір не виконувався з вини відповідача; укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є  договором простого товариства, і внаслідок його укладання не відбувається  відчуження майна  підприємства, відповідно  отримання згоди головного підприємства на виконання умов вищевказаного договору та додаткових угод за вимогою ст. 136 ГК України не вимагається.

Представник Дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2009року у справі №40/65 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки необґрунтовані та не підтверджені доказами вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за незаконну  однобічну відмову від виконання ним умов договору, не підлягають задоволенню; позивач не довів того факту, що відповідач  відмовився від виконання умов спірного договору, порушив права позивача та  тим заподіяв йому збитки; вимоги зустрічного позову є правомірними та обґрунтовані належними доказами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір простого товариства укладається у письмовій формі,  умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для суспільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.07.2004року між Державним проектним і науково-дослідним інститутом промислового будівництва „Донецький ПромбудНДІпроект” /сторона 1/ та Приватною науково-дослідною фірмою „БЕСТ” /сторона 2/ укладено договір простого товариства №1 про спільну діяльність у будівництві громадсько-адміністративної забудівлі по  вул. Артема, 145-а в Київському районі м. Донецька./арк. справи 10-17, том1/.

Предметом даного договору є зобов'язання сторін договору шляхом об'єднання своїх зусиль, майна, майнових та немайнових прав, що належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти задля досягнення загальної господарської мети будівництва та введення в експлуатацію громадсько-адміністративної будівлі  за адресою вул. Артема, 145-а, Київський район м. Донецька./п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.07.2004року/.

Відповідно договір №1 від 06.07.2004року за своєю правовою природою є договором простого товариства.

12.07.2004року між сторонами укладено додаткову угоду до договору простого товариства №1, якою  змінено ч. 1 п. 1.1, п. 4.1, 4.2, 7.1.1, 7.1.2, 11.1 договору./арк. справи 140-141, том1/.

19.01.2006року сторонами укладено додаткову угоду до договору простого товариства №1, згідно якої змінено преамбулу даного договору та викладено у наступній редакції: "Дочірнє підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут "Донецький ПромбудНДІпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", в особі директора Сердюка О.П., який діє на підставі Статуту та контракту, укладеного з ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" №16 від 17.01.2006р., та ПВКФ "БЕСТ" в особі директора Херувімова В.В., який діє на підставі статуту, уклали цей договір про наступне:" ./арк. справи 139, том1/.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання своїх зобов'язань сторін за даним договором /п.11.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.07.2004року/.

Згідно п. 8.5 договору одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається, крім випадків передбачених законодавством.

Предмет первісних позовних вимог –стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу в сумі 27 237 355 грн. 20 коп. та збитки в сумі 1 529 009 грн. 59 коп., які виникли в зв'язку з  незаконною односторонньою відмовою відповідача за первісним позовом листом №1/263-6-41 від 15.02.2008року від виконання умов договору №1 на підставі п.п. 8.2, 8.5 договору.

Пункт 1 статті 1142 ЦК України передбачає, що учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору і пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна  умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

У позовній заяві в якості підстави вважати, що відповідач за первісним позовом висловив намір відмовитись від договору, укладеного між сторонами, позивач за первісним позовом посилається на лист №1/263-6-41 від 15.02.2008року та на рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2008року у справі №11/36пд, де зазначено, що відповідач не має наміру брати подальшу участь у виконанні умов спірного договору простого товариства.

Листом №1/263-6-41 від 15.02.2008року Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк повідомляло позивача за первісним позовом щодо наявності перешкод у виконанні умов договору, що укладений між сторонами, та висловлювало намір у подальшому виконувати договір./арк. справи 36-37, том2/.

Відповідно вказаний лист не містить посилань відповідача за первісним позовом на відмову від договору простого товариства №1 або наміру його розірвати тощо.

Інших документів, щоб свідчили про намір відповідача відмовитись від виконання укладеного договору матеріали справи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи,  у справі №11/36пд є треті особи –Державне акціонерне товариство “Будівельна компанія “Укрбуд”, ТОВ “Пікнік” , які не є сторонами або третіми особами у справі №40/65/арк. справи 93, том1/.

Посилання позивача за первісним рішенням на той факт, що рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.2008року у справі №11/36пд встановлено, що Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Донецьк не має наміру  брати подальшу участь  у  договорі простого товариства не приймається судовою колегією, оскільки у даному випадку мова йде не про встановлений судом факт, а про оціночну категорію, яка застосовувалась судом у мотивувальній частині рішення та яка безпосередньо пов'язана з предметом спору у справі №11/36пд.

Відповідно,  суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що матеріали справи свідчать про те, що з боку відповідача не було відмови від виконання умов договору простого товариства №1 від 06.07.2004року.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.. 230  Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі незаконної односторонньої відмови від виконання умов цього договору винна сторона компенсує іншій стороні всі понесені витрати за договором, а також сплачує штраф у розмірі 100% від вартості робіт згідно Розрахунку договірної вартості будівництва. /п.8.5 договору/.

Відповідно, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт незаконної односторонньої відмови від виконання умов  договору з боку відповідача за первісним позовом, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 27 237 355 грн. 20 коп. задоволенню не підлягають.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобовязання (ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою відповідальності за порушення зобовязання є вина  особи, яка порушила зобовязання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання (ст.614 Цивільного кодексу України).

Об'єктивною стороною  правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач за первісним позовом  відмовився від виконання умов спірного договору і тим самим заподіяв позивачу за первісним позовом збитки, позивачем не доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків.

З огляду на викладене, господарський суд Донецької області дійшов до вірного висновку, що у задоволенні позову Приватної виробничо-комерційної фірми „БЕСТ” щодо стягнення з відповідача за первісним позовом збитків в сумі 1 529 009 грн. 59 коп. слід відмовити.

Стосовно зустрічних позовних вимог щодо визнання договору недійсним судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вимагає визнання недійсним договору простого товариства №1 про спільну діяльність від 06.07.2004року, оскільки він суперечить вимогам ст. ст. 74,136  Господарського кодексу України; ст. 77, ст. 1133, ст.1137 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.62 Господарського кодексу України підприємство –самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" /Компанія/ є єдиним засновником Дочірнього підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Донецький Промбудндіпроект" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (п.1.2 Статуту).

Таким чином, Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” належить до державного сектору економіки.

Статутний фонд підприємства формується за рахунок вартості майна переданого Компанією на праві господарського відання. (п.5.2 Статуту).

Таким чином, майно, яке передане позивачу за зустрічним позовом для здійснення господарської діяльності належить останньому на праві господарського відання згідно Статуту.

Відповідно до статті ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном,  закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно п. 4.1. договору простого товариства №1 у редакції додаткової угоди від 12.07.2004року  сторона 1 /позивач за зустрічним позовом/ бере на себе наступні зобов'язання:  п.4.1.5 у 3-дений термін з моменту отримання дозволу на будівництво та реконструкцію за актом приймання-передачі  передає стороні 2 /відповідачу за зустрічним позовом/  земельну ділянку, загальною площею 0,0646га та актовий  зал адміністративної будівлі, які знаходиться за адресою: м.Донецьк, Київський район, вул.Артема, б.145-а згідно Державного акта на земельну ділянку, виданого за рішенням Донецької міської ради від 19.08.1993року №111/3.

Земельна ділянка загальною площею 0,0646 га на підставі державного акта на земельну ділянку, виданого за рішенням Донецької міської ради від 19.08.1993р. №111/3, на час укладання договору знаходилася у постійному користуванні Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, тобто,  позивач за зустрічним позовом є землекористувачем, а не власником земельної ділянки, власником земельної ділянки є Донецька міська рада, відповідно  дана земельна ділянка не могла бути передана  відповідачеві за зустрічним позовом, оскільки позивач за зустрічним позовом не має права розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України саме власник - Донецька міська рада має право розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами п.7.1 договору простого товариства №1 сторонами встановлено розподіл результатів спільної діяльності, згідно якого встановлено передача права власності на майно: громадсько-адміністративну будівлю та актовий зал після реконструкції у відсотковому відношенні 2,68%  об'єкта позивачу за зустрічним позовом, 97,32% об'єкту  - відповідачу за зустрічним позовом.

Власник майна, закріпленого  на  праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. /ст. 136 Господарського кодексу України/.

Умовами договору простого товариства №1 про спільну діяльність від 06.07.2004року не передбачалось, що позивач за зустрічним позовом, передаючи майно, що знаходиться у нього на праві повного господарського відання, отримує згоду на таку передачу з боку власника майна.

Таким чином у порушення ст. 78 Земельного кодексу України, ст. 136 Господарського кодексу України, сторони договору простого товариства №1 дійшли згоди щодо передачі для проведення будівництва земельної ділянки та майна позивача за зустрічним позовом, яка знаходиться у нього на праві повного господарського відання, відповідачу за зустрічним позовом та  передачу об'єкту після прийняття його у експлуатацію у їх  власність у відсотковому відношенні.

Тобто, договір простого товариства №1 суперечить ст. 78 Земельного кодексу України, ст. 136 Господарського кодексу України.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно статті 7.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

На підставі ст. 100 Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік”, що  діяв на час укладання договору, підприємствам державної форми власності заборонено здійснювати інвестування на цілі, не пов'язані з виробничою діяльністю або соціальним захистом членів трудового колективу.

Тобто, інвестування позивача за зустрічним позовом у будівництво у 2004року суперечить ст. 100 Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік”.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Дочірнім підприємством „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбуд НДІпроект” Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”  доведені обставини, з якими закон пов'язує визнання договору простого товариства №1 недійсним, відповідно позовні вимоги щодо визнання недійсним договору простого товариства №1 підлягають задоволенню.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49,53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Відновити строк на подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2009року у справі №40/65 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної виробничо –комерційної фірми „БЕСТ”, м.Донецьк –без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС