Постанова

від 15.10.2009 по справі 40/65

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/65

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.10.2009                                                                                           № 40/65

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коротун  О.М.

 суддів:            Кропивної Л.В.

          Поляк О.І.

 при секретарі:           Кірієнко А.Л.

 За участю представників:

 від позивача - Горлач В.М. – представник за дов. № 1 від 16.01.2009;

 від відповідача - Лавська Т.М. – представник за дов. № 53 від 14.09.2009;

 від третьої особи - Прудивус Л.І. – представник за дов. б/н від 15.10.2009;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2009 (повний текст рішення підписано 15.05.2009)

 у справі № 40/65 (суддя Пукшин Л.Г.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова земля"

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача            Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова

 про                                                   визнання права та зобов"язання вчинити дії

                                    СУТЬ РІШЕННЯ І СКАРГИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова земля” (далі – позивач) у лютому 2009 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі – відповідач) про визнання за позивачем права на оренду майна, а саме - нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, (приміщення 1-го поверху адміністративного корпусу площею 181,0 м2 та міжарковий простір площею 41,0 м2), яке знаходиться на балансі Національного університету імені М.П. Драгоманова та розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, та про визнання договору оренди щодо спірного майна - укладеним між позивачем та відповідачем на умовах, запропонованих позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2009 порушено провадження у справі № 40/65 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (далі – третя особа).

          Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 визнано за позивачем право оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46. Вирішено вважати укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, перший поверх в будівлі адміністративного корпусу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, який відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або рухомого) майна, що належить до державної власності, що затверджений наказом Фонду державного майна України від 09.08.2007 № 1329, строком на 5 (п'ять) років на умовах, запропонованих позивачем.

          Рішення мотивоване тим, що  подана на ім'я начальника РВ ФДМ України по м. Києву заява №30 від 18.12.2008 містять в собі всі необхідні матеріали, визначені Переліком документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності, затвердженим наказом ФДМ України №2975 від 14.11.2005. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що статтею 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” не було внесено змін до переліку підстав для відмови у передачі в оренду державного та комунального майна, що встановлені вимогами чинного в Україні законодавства.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. А оскільки конкурс на право оренди спірного державного майна не відбувся і позивач, відповідно, не став його переможцем, то він не набув права бути орендарем спірного приміщення та права звертатися до суду з даним позовом.

Також апелянт вказує, що 14.03.2008 відповідач отримав лист від Міністерства освіти та науки України № 1/11-726 про те, що Міністерство освіти та науки України наполягає не продовжувати договір оренди з відповідачем на новий строк, мотивуючи це не тільки закінченням строку дії договору, а й Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями”, відповідно до яких заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Крім того, апелянт зазначає, що листом № 30-04/555 від 20.01.2009 відповідач повідомив позивача  про те, що поданий останнім пакет документів не відповідає Переліку документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності, затвердженим наказом ФДМ України №2975 від 14.11.2005, і тому не може бути розглянутий відповідно до закону, а не відмовив позивачу у укладенні договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 40/65 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 було зупинено апеляційне провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №  8/137 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова земля” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву за участі третьої особи – Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова про спонукання продовжити на новий термін договір оренди та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова земля” за участі третіх осіб - Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Міністерства освіти України про примусове звільнення орендованих приміщень, що розглядалася Вищим господарським судом України.

          Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду за № 01-23/1/9 від 07.09.2009 у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд даної апеляційної скарги  у справі № 40/65 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кропивна Л.В., Поляк О.І.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 було поновлено апеляційне провадження у справі № 40/65.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладався до 15.10.2009 на підставі пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України.

          У судове засідання 15.10.2009 з'явилися представники позивача,  відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд апеляційну задовольнити з підстав, викладених у апеляційній скарзі, рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити  повністю.

          В судовому засіданні представники позивача та третьої особи просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 залишити без змін.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова земля” звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва із заявою № 30 від 18.12.2008 з пропозицією укласти новий договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, (приміщення 1-го поверху адміністративного корпусу площею 181,0 м2 та міжарковий простір площею 41,0 м2) першого поверху будівлі адміністративного корпусу, що знаходиться на балансі Національного університету імені М.П. Драгоманова та розташоване за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 46.

Метою передачі в оренду майна заявник визначав розташування у ньому кафе із правом продажу товарів підакцизної групи товарів, строк дії договір визначав у 5 років.

До заяви № 30 від 18.12.2008 позивачем були додані, визначені ним, як достатні, матеріали, а саме: два примірники договору оренди, розрахунок орендної плати, копію свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про включення до ЄДРПОУ, копію статуту, копію довідки про взяття на облік платника податків та про реєстрацію платника ПДВ, копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та довідку балансоутримувача про наявність майна на балансі, його загальну площу та про відсутність боргу перед бюджетом або податкової застави, згода балансоутримувача на передачу майна в оренду, висновок про вартість майна та звіт про незалежну оцінку нерухомого майна.

Листом № 30-04/555 від 20.01.2009 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило позивача про не можливість розгляду його заяви з огляду на той факт, що до заяви не додані усі документи, перелік яких передбачений Переліком документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності (далі – Перелік), що затверджений наказом Фонду державного майна України № 2975 від 14.11.2005.

Разом з цим, факт немотивованого повернення позивачу пакету документів з огляду на його невідповідність згаданому Переліку (без зазначення конкретного недоліку), не є підставою для задоволення позовної вимоги позивача про визнання права на оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, та, відповідно, визнання укладеним договору оренди щодо спірного майна між позивачем та відповідачем на умовах, запропонованих позивачем, з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Відповідно до пункту 1 частини 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2008 у справі № 8/137 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова земля” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, третя особа – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова про спонукання продовжити на новий термін договір оренди та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова земля”, треті особи - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти та науки України про примусове звільнення орендованих приміщень, у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Нова земля” про спонукання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву продовжити на новий термін з позивачем договір оренди нерухомого майна № 3066 від 27.04.2006, що належить до державної власності, площею 181 м2, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46 перший поверх в будівлі адміністративного корпусу Національного педагогічного університету ім. П.М. Драгоманова згідно із додатковим договором № 2 про внесення змін до договору оренди № 3066 від 27.04.2006. Зустрічний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова земля” звільнити нежитлове  приміщення площею 181,0 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові в цій частині, оскільки позивач звернувся з таким способом захисту, яким фактично вимагає визнання судом за ним статусу орендаря, тоді як на момент звернення до суду з такою позовною вимогою на підставі вищенаведеного рішення по справі № 8/137 його втратив.

Отже, така позовна вимога – визнання за позивачем права на оренду майна, крім іншого, не відповідає способам захисту, встановленим частиною 2 статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а  також змісту пункту 1 частини 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до пункту 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права на оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, є необґрунтованими на не підлягають задоволенню, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України.

Також в цій частині судом апеляційної інстанції приймаються, як обґрунтовані, доводи апелянта про те, що оскільки конкурс на право оренди спірного державного майна не відбувся і позивач, відповідно, не став його переможцем, то він не набув права бути орендарем спірного приміщення та права звертатися до суду з даним позовом в розумінні статті 1 ГПК України.

Щодо позовної вимоги про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, (приміщення 1-го поверху адміністративного корпусу площею 181,0 м2 та міжарковий простір площею 41,0 м2), яке знаходиться на балансі Національного університету імені М.П. Драгоманова та розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46 - укладеним між позивачем та відповідачем на умовах, запропонованих позивачем на 5 років, Київський апеляційний господарський суд вказує, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України перелік способів (шляхів) захисту прав та законних інтересів осіб (у тому числі суб'єктів господарювання та споживачів) не є вичерпним, оскільки відповідними нормами передбачена можливість захисту права або інтересу й іншим способом (іншими способами), встановленими (передбаченими) договором або законом.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 7 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.

Як визначено пунктом 1 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, для отримання згоди на оренду.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Відповідно до частини 7 пункту 4 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального чайна” у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо: було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства; з інших підстав, передбачених законами.

Доводи позивача щодо того, що через те, що у відповідача не було підстав, в розумінні частини 7 пункту 4 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального чайна”, для відмови у укладанні спірного договору, що є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання укладеним договору, відхиляються Київським апеляційним господарським судом, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Як встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2008 у справі № 8/137 та в силу приписів статті 35 ГПК України, 14.03.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву отримало листа від Міністерства освіти та науки України № 1/11-726 про те, що Міністерство освіти та науки України наполягає не продовжувати договір оренди з відповідачем на новий строк, мотивуючи це не тільки закінченням строку дії договору, а й Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями”, відповідно до яких заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. (аналогічна позиція викладена в пункті 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211).

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що навіть подання позивачем відповідачу заяви з переліком документів, що відповідають вимогам Переліку, не є підставою для задоволення позову, виходячи з принципу розумності та справедливості, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями” заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, сам позивач в заяві від 18.12.2008 № 30 про участь у конкурсі на укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 222,0 м2, (приміщення 1-го поверху адміністративного корпусу площею 181,0 м2 та міжарковий простір площею 41,0 м2), яке знаходиться на балансі Національного університету імені М.П. Драгоманова та розташоване за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, просив відповідача укласти з ним договір з метою функціонування кафе з правом продажу товарів підакцизної групи строком на 5 (п'ять) років. До вказаної заяви, крім іншого, було копію ліцензії серії АВ № 973221 від 07.11.2008 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (арк. справи 25).

В цій частині Київським апеляційним господарським судом приймається, як обґрунтовані, до води відповідача, що повернення вказаної заяви з доданими до неї документами не є відмовою в укладенні договору, а по-друге, позиція Міністерства освіти та науки України з цього приводу з посиланням на норми чинного законодавства є відомою (лист № 1/11-726 від 14.03.2008).

В зв'язку з викладеним, відповідач листом від 17.03.2008 за № 30-04/2112 попередив позивача, що попередній договір оренди № 3066 від 27.04.2006 нерухомого майна, припиняє чинність внаслідок закінчення строку та про необхідність передання орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно із положеннями статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” належними орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук є - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вказує, що вирішення питання щодо укладення договору оренди є правом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (за умови додержання заявником вимог чинного законодавства), а не його обов'язком.

Крім того, статтею 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам; музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 141, 142 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду в цій частині також підлягає скасуванню на підставі пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 підлягає скасуванню відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на позивача відповідно до приписів статей 44, 49 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити.

          2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 40/65 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова земля” (код ЄДРПОК 32344725; місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 8) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

          4. Матеріали справи № 40/65 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      Коротун  О.М.

 Судді                                                                                          Кропивна Л.В.

                                                                                          Поляк О.І.

 19.10.09 (відправлено)