Рішення

від 06.10.2009 по справі 19/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09                                                                                 Справа № 19/179

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної фірми „Лугаторг № 4”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Луганської філії, м.Луганськ

про стягнення 365000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Самарський С.Л., довіреність № 8юр від 01.10.2009;

від відповідача –Корж О.В., довіреність № 690 від 02.04.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського вкладу в національній валюті                №10/Ю-05 від 25.10.2005 та додатковий  договір № 25 від 26.01.2009, договору банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 від 10.01.2008 та додатковий договір № 8 від 26.01.2009 і повернути позивачу шляхом перерахування депозитних вкладів на загальну суму 365000 грн. та нарахованих відсотків на розрахунковий рахунок № 26008550013760 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” у зв'язку з закінченням строку зберігання вкладу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційною фірмою „Лугаторг № 4” (позивач, вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Луганської філії (відповідач, банк) 24.10.2005 був укладений договір банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 (далі –договір).

26.01.2009 сторони уклали додатковий договір № 25 про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 від 24.10.2005 (далі –договір 1), згідно якого договір банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 від 24.10.2005 виклали в новій редакції.

На виконання умов договору банк відкрив вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2610901300264 (далі –рахунок) в Луганській філії ТОВ „Укрпромбанк”, код банку 304933; вкладник перерахував грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк прийняв грошові кошти вкладника в сумі 180000,00 грн. (далі –вклад), що підтверджується випискою з особового рахунку з 24/10/2007 по 29/07/2009 (а.с.39).

Відповідно до п.1.3 – 1.4 договору банк зобов'язався повернути суму вкладу 29.07.2009, а за користування коштами банк сплачує вкладнику відсотки з розрахунку 21,7% річних.

Згідно п.3.1.2 договору банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад та виплатити відсотки згідно з умовами договору. Вклад та нараховані відсотки перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в п.7 договору.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційною фірмою „Лугаторг № 4” (позивач, вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Луганської філії (відповідач, банк) 10.01.2008 був укладений договір банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 (далі –договір 2).

26.01.2009 сторони уклали додатковий договір № 8 про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 від 10.01.2008 (далі –договір 3), згідно якого договір банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 від 10.01.2008 виклали в новій редакції.

На виконання умов договору банк відкрив вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2610002300264 (далі –рахунок) в Луганській філії ТОВ „Укрпромбанк”, код банку 304933; вкладник перерахував грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк прийняв грошові кошти вкладника в сумі 185000,00 грн. (далі –вклад), що підтверджується випискою з особового рахунку з 26/01/2009 по 29/07/2009 (а.с.49).

Відповідно до п.1.3 – 1.4 договору банк зобов'язався повернути суму вкладу 29.07.2009, а за користування коштами банк сплачує вкладнику відсотки з розрахунку 21,7% річних.

Згідно п.3.1.2 договору банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад та виплатити відсотки згідно з умовами договору. Вклад та нараховані відсотки перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в п.7 договору.

Позивач 27.07.2009 звернувся до відповідача з вимогами щодо повернення вкладів у повному обсязі (вих. № 313/2 та № 313/1), в яких просить, після спливу встановленого договорами строку вкладу, на дату спливу (29.07.2009), повернути грошові кошти в національній валюті у сумі 180000 грн., 185000 грн. та нараховані відсотки (а.с.40-42; 50-52).

Банк у своїх відповідях (№3569 та №3568 від 29.07.2009) зазначив, що не може здійснити перерахування депозитних вкладів на поточний рахунок вкладника у ДОФ АК „Укрсоцбанк” № 26008550013760 по причині відсутності грошових коштів на кореспондентському рахунку банку.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договорами, а саме не здійснив повернення депозитів та нарахованих відсотків вкладнику, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.08.2009 було порушено провадження по справі.

У судових засіданнях 27.08.2009,17.09.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

В позовній заяві було викладено клопотання стосовно вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кореспондентський рахунок № 32000175001 в Головному Управлінні Національного банку України по Києву та Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325, свідоцтво платника ПДВ № 35482036, НБ 216341, інд.под.номер 193573226650 на загальну суму 365000 грн.; шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, ід.код 19357325 та розташовано за адресою: м.Луганськ, кв.Дімітрова, 35-а.

В судовому засіданні 27.08.2009 у підтримку клопотання про забезпечення позову позивач заявив ще клопотання про направлення запиту до БТІ м.Луганська та МРЕВ УДАЇ в Луганській області стосовно наявності майна, яке обліковується на праві власності за відповідачем та на яке можливо накласти арешт.

Ці клопотання були розглянуті у судовому засіданні 27.08.2009 та відхилені судом з наступних підстав.

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача  на  момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, при поданні клопотання про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтування та не надано доказів про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву № 3833 від 18.08.2008, в якому повідомив, що з настанням дати по сплаті сум вкладів за договорами банківських вкладів банк не мав та до теперішнього часу не має можливості здійснити повний або частковий розрахунок з позивачем з причини відсутності грошових коштів на кореспондентському рахунку банку. Також відповідач зазначив, що постановою Правління НБУ з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, схоронності капіталу і активів, стабілізації діяльності та фінансового стану, відновлення платоспроможності банку, у відповідності до вимог Закону України „Про банки і банківську діяльність”, введено з 21.01.2009 до 21.01.2010 до банку тимчасову адміністрацію та з 21.01.2009 до 21.07.2009 мораторій на задоволення вимог кредиторів. На підставі викладеного просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.  

17.09.2009, в судовому засіданні, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 15.09.2009 № б/н, в якій уточнив суму нарахованих відсотків, яка складає 7378,00 грн., що підтверджується довідкою № 3860 від 20.08.2009:

- за договором банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 від 24.10.2005 складає 3638,46 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 30.07.2009 (а.с.42);

- за договором банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 від 10.01.2008 складає 3739,54 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 30.07.2009 (а.с.43).

На підставі вищевикладеного позивач просить зобов'язати відповідача виконати умови договорів банківського вкладу в національній валюті                 № 10/Ю-05 від 25.10.2005 та додатковий договір № 25 від 26.01.2009,                № 38/Ю-08 від 10.01.2008 та додатковий договір № 8 від 26.01.2009 і повернути позивачу шляхом перерахування депозитних вкладів на загальну суму 365000 грн. та нарахованих відсотків на загальну суму 7378 грн. на розрахунковий рахунок № 26008550013760 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” в зв”язку з закінченням строку зберігання вкладу.

Подана заява була розглянута у судовому засідання, було виявлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого дана заява була прийнята судом.

В судовому засіданні 29.09.2009 позивач подав ще одну заяву про уточнення позовних вимог від 24.09.2009 № б/н, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 372378,00 грн., чим фактично змінив предмет позову.

Ця заява була розглянута у судовому засіданні та прийнята судом, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

01.10.2009 до канцелярії суду надійшло заперечення відповідача на уточнену позовну заяву про повернення грошових коштів за договорами банківських вкладів № 4543 від 30.09.2009. В запереченні відповідач звернув увагу на продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів, на підставі постанови Правління НБУ від 05.08.2009 № 447, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

В судовому засіданні 06.10.2009 представник відповідача надав заперечення на заяву про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів № 4620 від 01.10.2009, в яких проти заяви заперечує з підстав викладених в запереченнях, та просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

          Як вбачається зі ст.1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту)  одна  сторона (банк),  що  прийняла  від  другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму  (вклад),  що  надійшла,  зобов'язується  виплачувати вкладникові  таку  суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До  відносин  банку  та  вкладника  за  рахунком,  на який внесений вклад,  застосовуються положення про договір банківського рахунка  (глава  72 цього Кодексу),  якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч.2 ст.1060 цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від  його  виду банк  зобов'язаний  видати  вклад або його частину на першу вимогу вкладника,  крім вкладів,  зроблених юридичними особами  на  інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк  виплачує  вкладникові  проценти  на  суму  вкладу  в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Як вбачається з глави 72 „Банківський рахунок” банк  має  право  використовувати грошові кошти на рахунку клієнта,  гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися  цими коштами.

Банк  не  має  права  визначати  та  контролювати  напрями використання грошових коштів клієнта  та  встановлювати  інші,  не передбачені   договором   або   законом,   обмеження   його  права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.ч.2-3 ст.1066 Цивільного кодексу України).

В ст.1068 Цивільного кодексу України зазначено, що банк   зобов'язаний  вчиняти  для  клієнта  операції,  які передбачені  для  рахунків  даного  виду   законом,   банківськими

правилами  та звичаями ділового обороту,  якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

          Відповідно до ч.3 цієї статті банк  зобов'язаний  за  розпорядженням  клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в  день  надходження  до банку  відповідного розрахункового документа,  якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

          Умовами ст.1070 Цивільного кодексу України передбачено, що за  користування  грошовими  коштами,  що  знаходяться  на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок,  якщо  інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

              Сума процентів зараховується на  рахунок  клієнта  у  строки, встановлені   договором,   а   якщо  такі  строки  не  встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.

          Проценти,  передбачені  частиною   першою   цієї   статті, сплачуються  банком  у  розмірі,  встановленому договором,  а якщо відповідні  умови  не  встановлені  договором,  -  у  розмірі,  що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

              Згідно ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження  прав  клієнта  щодо розпоряджання   грошовими коштами,  що  знаходяться на його рахунку,  не допускається,  крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договорів банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 від 25.10.2005 з додатковим договором № 25 від 26.01.2009 та № 38/Ю-08 від 10.01.2008 з додатковим договором № 8 від 26.01.2009 вкладник перерахував грошові кошти у безготівковій формі на рахунок банку в сумі 365000,00 грн. (а.с.39,49).

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами, відповідно до п.3.1.2 договорів не повернув вкладнику вклади та не виплатив відсотки згідно з умовами договору.

Посилання відповідача на призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим стало неможливим виконання зобов'язань за договором, є безпідставними, оскільки зобов'язання позивача щодо повернення вкладів та виплати відсотків настали після призначення тимчасової адміністрації.

Відповідно до вимог ст.85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Статтею 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” визначено, що мораторій –зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Отже, мораторій не поширюється на поточні вимоги кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів був введений постановою Правління Національного банку України з 21.01.2009 до 21.07.2009 та продовжено до 21.01.2010.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договорів та порушення діючого законодавства України підтверджується матеріалами справи.   

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 06.10.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м.Київ, бул.Лесі Українки, б.26, код 19357325 в особі Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк”, м.Луганськ, кв.Дімітрова, б.35-а, код 19357325 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Лугаторг № 4”, м.Луганськ, вул.Корольова, б.78, код 21811234 -  заборгованість за договором банківського вкладу в національній валюті № 10/Ю-05 від 24.10.2005 в редакції, викладеній в додатковому договорі № 25 від 26.01.2009, у сумі 180000 грн. 00 коп. та нараховані відсотки у сумі 3638 грн. 46 коп.;  заборгованість за договором банківського вкладу в національній валюті № 38/Ю-08 від 10.01.2008 в редакції, викладеній в додатковому договорі № 8 від 26.01.2009, у сумі 185000 грн. 00 коп. та нараховані відсотки у сумі 3739 грн. 54 коп.; державне мито у сумі 3723 грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 12.10.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко