Постанова

від 20.10.2011 по справі 18/85пн/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.10.2011 р. справа №18/85пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4-особисто від відповідача:не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області Від 26.07.2011р. (повний текст підписаний 29.07.2011р.) по справі№18/85пн/2011 (суддя:ОСОБА_6В.) за позовом:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ до відповідача:Закритого акціонерного товариства "Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління №1", м. Луганськ Проповернення майна ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ, Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області (в подальшому позивач) з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління №1", м. Луганськ (в подальшому відповідач) про зобов'язання відповідача повернути позивачу блоки у кількості 166 шт. та доставити зазначене майно за вказаною адресою м. Луганськ, сел. Відний вул. Усадібна, буд.10.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 18/85пн/2011 від 26.07.2011р., повний текст якого підписаний 29.07.2011р. (суддя: Корнієнко В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення вмотивовано недоведеністю обставин, які містяться в позовній заяві.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ, Луганської області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області по справі №18/85пн/2011 від 26.07.2011р. в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, зобов'язати відповідача повернути позивачу блоки ФСБ у кількості 166 шт. та доставити їх за адресою м. Луганськ, сел. Відний, вул. Усадібна, б.10.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у зв'язку з обранням суддів Величко Н.Л., Алєєвої І.В. суддями Вищого господарського суду України було змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., судді: АзароваЗ.П., ОСОБА_3

Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримує.

В судове засідання, яке відбулося 17.10.2011р. представники відповідача не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники відповідача були повідомлені належним чином.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2011р., 05.09.2011р., 26.09.2011р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і незв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідача.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процессуального права, судова колегія встановила.

Позивач на підставі двох накладних купив у відповідача блоки ФБС- 5 від розбирання, зокрема:

- 160 штук за ціною 190 грн за 1 штуку на загальну суму 30400 грн. за накладною від 12.03.2010 р. ( Докази отримання позивачем зазначених блоків в матеріалах справи відсутні).

- 116 штук за ціною 175 грн 86 коп за 1 штуку на загальну суму 20399,76 грн. за накладною № 2 від 23.03.2010 р. ( Зазначені блоки були отримані позивачем, про що свідчить відповідний підпис на накладній № 2 від 23.03.2010 р.)

Позивачем було сплачено:

- авансовий платіж у розмірі 12 000 грн, що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру ЗАТ ЛШРБ№ 1 від 12.03.2010 р.

- 10 000 грн згідно квитанції до приходно-касового ордеру ЗАТ ЛШРБУ № 1 від 15.03.2010 р.

- 7 260 грн згідно квитанції до приходно-касового ордеру ЗАТ ЛШРБУ № 1 від 09.04.2010 р.

23.03.2010 позивач передав 116 шт. придбаних у відповідача блоків, останньому на зберігання.

Договір зберігання був оформлений у вигляді заяви позивача в якій зазначено, що 23.03.2010 він просить відповідача в особі його директора ОСОБА_7 прийняти на безоплатне безстрокове зберігання належне йому майно, а саме 116 штук блоків ФБС5 від розбирання б/у.

На вказаній заяві позивача мається напис відповідача про те, що виконуюча обов'язки голови правління ОСОБА_7 прийняла їх на зберігання.

Підпис ОСОБА_7 скріплений печаткою відповідача.

28.04.2011 позивач направив відповідачу вимогу про повернення йому із зберігання 166 блоків ФБС (вживаних) з проханням доставити їх за адресою: м. Луганськ, сел. Відний, вул.Усадібна, буд.10.

В зв'язку з тим, що відповідач не повернув позивачу блоки, останній заявив позовні вимоги про спонукання відповідача повернути йому блоки у кількості 166 шт. та доставити їх за адресою: м. Луганськ, сел. Відний, вул.Усадібна, буд.10.

Як зазначалося вище, в задоволені позовних вимог було відмовлено з посиланням, зокрема, що позивач не уточнив позовні вимоги в частині повного найменування спірного майна та їх ознак, що унеможливлює задоволення позову.

Проте, з такими висновками судова колегія погодитися не може з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача повернути йому певні речі -блоки у кількості 166 штук. Як свідчить текст позовної заяви та матеріали справи, мова йде про блоки ФБС-5 від розбирання.

З матеріалів справи вбачається, що 116 блоків за ціною 175,86 грн. позивачем було придбано та отримано у відповідача на загальну суму 20399,76 грн., що підтверджується накладною № 2 від 23.03.2010 р. При цьому посилання, що блоки повинні бути доставлено відповідачем за адресою, яку визначив позивач у позовній заяві, у видатковій накладній за №2 від 23.03.2010 р. відсутнє.

Зазначені блок були передані на зберігання відповідачу, що підтверджується заявою позивача в якій зазначено, що 23.03.2010 він просить відповідача в особі його директора ОСОБА_7 прийняти на безоплатне безстрокове зберігання належне йому майно, а саме 116 штук блоків ФБС5 від розбирання б/у.

Згідно ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності

Відповідно до приписів ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 ЦК України. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчено розпискою, квитанцією або іншим документами, підписаним зберігачем.

Згідно до приписів ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленому у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячі з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Стаття 949 ЦК України встановлює, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такою самої якості. Тотожність речі, які була прийнята на зберігання і речі яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченнями свідків (частина 3 ст. 949 ЦК України).

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочину. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Як зазначалося вище, позивач просив відповідача повернути передане на зберігання майно. Доказів повернення майна суду не надано.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути йому 116 блоків, які було передано на зберігання, є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.07.2011р., проти позову заперечує посилаючись на те, що виконуюча обов'язки голови правління відповідача ОСОБА_7 (яка прийняла блоки на зберігання та розписалася у заяві позивача від 23.03.2010) не мала повноважень на ці дії, так як рішенням господарського суду Луганської області від 08.07.2010 по справі № 10/158пн-к, яке набрало законної сили з 21.09.2010, визнано недійсним рішення наглядової ради відповідача від 13.10.2009 про призначення ОСОБА_7 тимчасово виконуючою обов'язки голови правління (директора) відповідача.

В той же час, судова колегія не приймає зазначені обставини до уваги, з огляду на наступне.

Стаття 92 ЦК України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували, що позивач знав або міг знати, що ОСОБА_7 призначена на посаду незаконно.

Позовна вимога щодо зобов'язання відповідача доставити вище зазначені блоки за адресою, яка визначена у позовній заяві не підлягає задоволенню, оскільки видатковою накладною № 2 від 23.03.2010 р. , такий обов'язок не зазначено.

Що стосується квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 12 000 грн. датованого 12.03.2010 р, на якій зазначено доставкой в черте города і якою позивач підтверджує сплату саме 116 шт. блоків, то ця квитанція підписана лише головним бухгалтером відповідача та касиром. Доказів, що через зазначених осіб відповідач, як юридична особа, набуває цивільних прав та обов'язків по відношенню з третіми особами, в розумінні ст. 92 ЦК України, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також вбачається , що позивачем було сплачено відповідачу за блоки ФБС-5, окрім вартості 116 шт. блоків ФБС, які було придбано за накладною № 2 від 23.03.2010 р. за ціною 175 грн. 86 коп. за штуку, ще 8 860 грн. 24 коп.

Докази, що інші блоки ФБС підлягали продажу за ціною саме 175,86 грн. в матеріалах справи відсутні.

В той же час, згідно накладної від 12.03.2010 р. позивач покупав у відповідача блоки ФБС-5 у кількості 160 штук але за ціною 190 грн. за штуку. З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку, що позивачем було сплачено та не отримано вартість 46 блоків.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець , який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частина друга статті 530 ЦК України встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, позивач листом від 28.04.2011р. вимагав повернення оплаченого товару. Докази повернення товару відсутні.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути йому 46 блоків ФБС-5 є такими, що підлягають задоволенню.

Доказів сплати вартості ще 4 блоків ФБС-5, в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача доставити вище зазначені блоки за конкретною адресою, то зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Дійсно, на накладній від 12.03.2010 р. міститься напис з доставкой по городу . Підставою для виписування зазначеної накладної, як зазначено у самій накладній, була заява.

Копія заяви в матеріалах справи відсутня. Тому, встановити достеменно, що відповідач взяв на себе зобов'язання доставити блоки ФБС-5 саме за адресою, яка зазначена в позовній заяві -м. Луганськ, сел. Відний, вул. Усадібна, буд.10 не можливо.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_8 вартість 166 блоків ФБС - 5 на загальну суму 60 000 грн.

Проте, суд першої інстанції взагалі не дав оцінку зазначеній заяві, та розглянув по суті позовні вимоги, визначені у позовній заяві

Судова колегія зазначає, що заява про зміну позовних вимог згідно приписів ст.22 ГПК України може бути подана позивачем до початку розгляду справи по суті. З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи було розпочато 14.06.2011 р. За таких обставин зазначена заява не могла бути прийнята судом.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 Єгена Олександровича, м.Луганськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2011р., повний текст якого підписано 29.07.2011р. у справі № 18/85пн/2011 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2011р., повний текст якого підписано 29.07.2011р. у справі № 18/85пн/2011-скасувати

Позовні вимоги задовольнити частково

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство Луганське - шляхове ремотно - будівельне управління № 1 (м. Луганськ, пров. Краснодонський, б.3, ЄДРПОУ 03329628) повернути приватному підприємцю ОСОБА_5 (м. Луганськ, кв.ЗаречнийАДРЕСА_1) блоки ФБС -5 вживані у кількості 162 блока.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Луганське - шляхове ремотно- будівельне управління № 1 (м. Луганськ, пров. Краснодонський, б.3, ЄДРПОУ 03329628) на користь приватного підприємця ОСОБА_5 (м. Луганськ, кВ.ЗаречнийАДРЕСА_1) витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви у розмірі 292 грн. 60 коп., витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 146 грн. 30 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І.Склярук

Судді: З.П.Азарова

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників:

1- позивачу;

1- відповідачу;

1-до справи;

1- ГСЛО;

1 - ДАГС