Рішення

від 11.09.2009 по справі 8/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.09                                                                                 Справа № 8/183

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком», місто  Київ,

до Приватного підприємства «Дельта-Зв'язок», місто Луганськ,  -

про стягнення 19110 грн. 60 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області  Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Давидова А.А. -  юрисконсульт відділу правового забезпечення, -  довіреність №688  від 19.05.09 року;

від відповідача –не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення   з  відповідача:

           заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 18163,45 грн., пені у сумі 472,51 грн., інфляційних нарахувань у сумі 356,51 грн. та 3% річних у сумі 118,13 грн.;

          судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 28 серпня до 11 вересня 2009 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 11.09.09 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем умов договору №803620-193 про надання телекомунікаційних послуг, укладеного між сторонами 03.03.08 року.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не з'явився, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи (довідка державного реєстратора виконкому Луганської міської ради №3961816 від 21.08.09 року) юридичною адресою відповідача є місто Луганськ, вул.Пушкіна,1), на яку судом 13.08.09 року за вих. №786 та 31.08.09 року за вих. №807 спрямовано ухвали про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв'язку до суду на день розгляду справи по суті повернуто:

письмове підтвердження про вручення першого поштового відправлення уповноваженій особі відповідача;

друге поштове відправлення суду, з доданням довідки, що адресат відмовився від його отримання.

З огляду на викладене суд вважає, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання, а  тому, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув спір по суті  за відсутності відповідача, - на підставі  наявних у справі доказів.  

При цьому судом взято до уваги наступне.

Згідно запису №14  вищезгаданої довідки державного реєстратора 21.07.09 до ЄДРПОУ внесено судове рішення про  визнання юридичної особи –Приватного підприємства «Дельта-Зв'язок»- банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (реєстраційний запис №13821410013004217).

Однак відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

          Отже, станом на час вирішення цього спору по суті відповідач може бути та фактично є відповідачем по цій справі.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні у ній  докази, суд дійшов наступного.

1. 03.03.08 року між позивачем (Укртелеком) та відповідачем (оператор) укладено договір №803620-193, за умовами якого сторони  взаємно надають одна одній телекомунікаційні послуги у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного трафіку у місті Луганську, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги (п.1.1).

Точки взаємоз'єднання мереж визначені у додатку №1 до цього договору (п.1.2).

У пункті 1.3 договору визначено перелік послуг, які надає Укртелеком –оператору, а у п. 1.4 –перелік послуг, які надає оператор –Укртелекому.

Сторони здійснюють між собою розрахунки за: послуги міжміського та міжнародного зв'язку;  додаткові послуги міжміського та міжнародного зв'язку; послуги до глобальних супутникових мереж; послуги доступу до мереж радіопошукового зв'язку за кодом «8-703»; послуги за кодом «8-900»«Аудіотекс»; початок міжміських та міжнародних з'єднань та інші, визначені у п. 3.1 договору.

Взаєморозрахунки між Укртелекомом та оператором за послуги доступу до телекомунікаційних  мереж при наданні послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку проводяться за даними обліку тривалості розмов (п.3.2).

Кожного місяця, починаючи з початку дії договору, але не пізніше 7 числа місяця, ща настає за звітним, Укртелеком на підставі даних тарифікації надає оператору інформацію про послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, послуги доступу телекомунікаційної  мережі ТОВ «ТК «Велтон.Телеком»та ін., –згідно п.3.10 договору.

Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання оператором рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, оператор надсилає Укртелекому рахунки за надані у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору (п.3.11).

Оплата Укртеленкомом рахунків оператора проводиться протягом 25 днів здати направлення рахунків, але не пізніше 5 числа другого місяця, що настає після звітного шляхом простого банківського переказу (п.3.12).

Кожна із сторін зобов'язується відповідати перед іншою стороною за збитки, завдані у зв'язку не виконанням або неналежним виконанням умов цього договору відповідно до законодавства України (п.4.1.1).

У випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до цього договору, сторона-боржник повинна сплатити пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день затримки, включаючи день оплати (п.4.2).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.08 року (п.7.1).

16.06.09 року сторони уклали додаткову угоду №1/112 до основного договору, згідно якій уклали останній у новій редакції, при цьому зміни, внесені до договору, не мають принципового значення для вирішення цього спору; термін дії договору  встановлено з 03.03.08 року по 31.09.09 року (п.7.1).

Позивач стверджує (з наданням відповідних документальних доказів), що на виконання умов договору він за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року включно надав відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 29673,42 грн., однак відповідачем не вжито заходів до повного погашення  суми боргу та сплачено його лише частково - на суму 11509,97 грн., у зв'язку з чим станом на 18.06.09 року його залишок становить 18163,45 грн. та підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

          розрахунком суми основного боргу;

          рахунками про надання телекомунікаційних послуг:

           №09-06416-271973 від 31.12.08 року на суму 7396,56 грн.;

           №09-06416-274515 від 31.01.09 року на суму 11521,74 грн.;

          №09-06416-277168 від 28.02.09 року на суму 13896,96 грн.;

          №09-06416-279621 від 31.03.09 року на суму 18494,14 грн.;

          №09-06416-283571 від 30.04.09 року на суму  20075,46 грн.;

          актами здавання-приймання виконаних робіт:

          від 31.12.08 року на суму 6486,56 грн.;

          від 31.12.08 року на суму 2376,38 грн.;

          від 31.01.09 року на суму 6501,56 грн.;

          від 31.01.09 року на суму 2251,52 грн.;

          від 28.02.09 року на суму 5946,92 грн.;

          від 28.02.09 року на суму 2173,42 грн.;

          від 31.03.09 року на суму 6770,60 грн.;

          від 31.03.09 року на суму 2386,46 грн.;

          від 30.04.09 року на суму 1912,01 грн.;

          від 30.04.09 року на суму 3967,78 грн.;

          протоколам проведення розрахунків:

          від 31.12.08 року; від 31.01.09 року; від 28.02.09 року; від 31.03.09 року та від 30.04.09 року.

          У зв'язку з наявністю основного боргу у розмірі 18163,45 грн., позивач  нарахував:

           3% річних –у сумі 118,13 грн.;

          пеню за період з 06.02.09 року по 18.06.09 року у сумі 472,51 грн.;

          інфляційні нарахування у сумі 356,51 грн., - тобто всього 19110,60 грн.

Відповідач ці вимоги  не спростував, позов не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

           Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1  ст. 202 ЦКУ).

           Договором є  домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ).

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

           Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана  виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.)  або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.          

        Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

            Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  - сплата неустойки.

          Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

         Збитки визначаються з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення

позову,  якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків, беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

         Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу визначено, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

           Пенею є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій  боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

           Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.          

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 47-1,49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.   

2.Стягнути з Приватного підприємства «Дельта-Зв'язок», ідентифікаційний код 30464427, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Пушкіна, 1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 36282159, яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульв. Т.Шевченка, 18, - заборгованість за надані телекомунікаційні послуги  у сумі  18163  (вісімнадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 45 коп., пеню у сумі 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 51 коп., інфляційні нарахування у сумі 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 51 коп., 3 % річних у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 13 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 11 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.;  видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.09.09 року за згодою представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –14 вересня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа