Рішення

від 07.10.2009 по справі 18/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "07" жовтня 2009 р.Справа №  18/158

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/158

за позовом: Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", м. Львів  

до відповідача: Приватного підприємства "Аерос Плюс", смт. Власівка Світловодського району Кіровоградської області      

про стягнення  29 312,24 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Краснощоков Є.В., довіреність № б/н від 24.07.09;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнє підприємство "Ланквітцер-Україна" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 24.08.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "Аерос Плюс" заборгованості в сумі 29 312,24 грн., з яких 27 703,72 грн. боргу, 1 066,95 грн. індексу інфляції та 541,57 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару.

28.09.2009 року на адресу господарського суду надійшов відзив приватного підприємства "Аерос Плюс", відповідно до якого відповідач борг в сумі 27 703,72 грн. визнає, проте просить припинити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні, яке відбулося  01.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представники  відповідача позов заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні  01.10.2009 р. оголошено перерву до 07.10.2009 р.

В судовому засіданні 07.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги в сумі 29312,24 грн. підтримав; представники відповідача в судове засідання 07.10.2009 р. не з"явились.

Натомість, на адресу господарського суду  від відповідача надійшло телеграфне клопотання  про відкладення розгляду справи у вз"язку з відрядженням керівника та хворобою юриста (а.с. 42).

Розглянувши клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, з урахуванням наступного.

З огляду на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору з обставин, зазначених у ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, з причин нез'явлення в засідання представників сторін.

Нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не унеможливлює вирішення спору оскільки: представники відповідача приймали участь в судовому засіданні по даній справі 01.10.2009 р., повідомлені про дату наступного судового засідання, направили на адресу суду відзив на позов, телеграфне клопотання жодним чином документально не підтверджено.

Крім того суд враховує, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу управління юридичної особи, якими їй наділяються повноваження вчиняти певні юридичні дії.

З огляду на викладене, господарський суд вбачає можливим розглянути справу №18/109 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 07.10.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.                                         

Посилаючись на те, що по видатковій накладній №РН-0000060 від 09.02.2009 року приватним підприємством "Аерос Плюс" був отриманий товар на загальну суму 44 703,72 грн., позивач просить стягнути з відповідача вартість вказаного товару. У позові заявник зазначає, що договір між сторонами не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною №РН-0000060 від 09.02.2009 року позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 44 703,72  грн. (а.с. 11).

На отримання названого вище товару відповідачем виписано довіреність № 13 від 09.02.2009 р. (а.с. 12).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Отримання товару на загальну суму 44 703,72 грн. відповідачем не заперечується.

Рахунком-фактури № СФ-0003481 від 09.02.2009 року передбачено строк оплати товару до 13.02.2009 року (а.с. 10).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання  можуть виникати, у тому числі, внаслідок дій суб'єктів господарювання.

Фактичні дії сторін по поставці та отримання товару за видатковою накладною №РН-0000060 від 09.02.2009 р. і довіреністю № 13 від 09.02.2009 р. свідчать про існування між сторонами  правовідносин з поставки.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отримання товару та підписання накладних свідчать про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання по прийому товару та сплати за нього грошових коштів.

Крім того, відповідач був повідомлений про оплату товару в строк до 13.02.2009 року, оскільки довіреність № 13 від 09.02.2009 р., яка виписана відповідачем на отримання товару, містить посилання на рахунок-фактуру № СФ-0003481 від 09.02.2009 року.

Між тим, отриманий відповідачем товар оплачений частково: 31.03.2009 року відповідач сплатив 2000 грн., 15.04.2009 року - 5000 грн. та 13.05.2009 року - 10000 грн.

При здійсненні часткової оплати вартості отриманого товару позивач також послався на рахунок-фактуру № СФ-0003481 від 09.02.2009 року, підтвердженням чого є банківська виписка за 13.05.2009 року (а.с. 14).

Вартість неоплаченого товару, що отриманий відповідачем, становить 27 703,72 грн.

Вказана заборгованість відповідачем документально не спростовується та не заперечується.

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 78 від 29.07.2009 року про сплату вартості отриманого товару в розмірі 27 703,72 грн. (а.с. 24).

Відповідач у відповіді № 51 від 07.09.2009 року на вимогу про сплату боргу повідомив, що сплатить борг у запропонований ним графік (а.с. 26).

Вказані обставини покладені відповідачем в обґрунтування наданого до суду відзиву на позов (а.с.28). У вказаному відзиві відповідач повідомляє, що борг в сумі 27 703,72 грн. ним визнається у зв'язку з чим відповідач вважає, що предмет спору відсутній та просить припинити провадження у справі.

Отже, наявні у справі докази документально підтверджують наявність у відповідача заборгованості з вартості отриманого товару в розмірі 27703,72 грн. Позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовно та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з приводу відсутності предмета спору у зв"зку з визнанням боргу, відхиляється господарським судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості. Визнання боргу відповідачем законодавчо не визначено як підстава припинення зобов"язання; графік сплати боргу, на який посилається відповідач у відзиві (а.с. 31), є одностороннім, оскільки  підписаний лише з боку  відповідача. Між тим, приписи статті 525 Цивільного кодексу України забороняють односторонню відмову від виконання зобов"язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вказаі приписи законодавства застосовуються незалежно від того, чи  їх визначено договірними відносинами  між сторонами.

Отже, вимоги позивача про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за липень-травень 2009 р., який становить 1 066,95 грн., та трьох процентів річних за період з 14.02. по 24.08.2009 р.  у сумі  541,57 грн. (а.с. 15)  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.  

Враховуючи викладене вище та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної оплати відповідачем вартості отриманого товару, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Аерос Плюс" (27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 16, кв. 57, ідентифікаційний код 34525011, р/р 26001900697081, філія ПУМБ, м. Дніпропетровськ, МФО 305813) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357, ідентифікаційний код 31290674, р/р 2600300012025 в ЛФ ВАТ "ДЕР.ЕКС-ІМ.БАНК України" м. Львів, МФО 325718) - 29312,24 грн., з яких 27 703,72 грн. боргу, 1 066,95 грн. індексу інфляції та 541,57 грн. 3% річних, а також 293,13 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                       В.В. Тимошевська