РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2015 р. Справа № 7/46-Б-10 Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Тимошенко О.М. судді Коломис В.В. , судді Огороднік К.М. при секретарі Саган І.О. за участю представників: від апелянтів - Лукашин Є.В. (ПАТ КБ "Приватбанк") від кредиторів - не з'явились від боржника - не з'явився арбітражний керуючий - не з'явився розглянувши апеляційні скарги кредиторів ПАТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.07.15 р. у справі № 7/46-Б-10 за заявою Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому м. Хмельницький до Фізична особа - підприємець Казак Володимир Володимирович про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.07.2015 року по справі № 7/46-Б-10 (суддя Крамар С.І.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс фізичної особи-підприємця Казака Володимира Володимировича; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Казака Володимира Володимировича; провадження у справі № 7/46-Б-10 припинено; стягнуто з кредиторів на користь арбітражного керуючого Чернецької А.А. витрати на оплату послуг ліквідатора в сумі 100228,00 грн. пропорційно визнаних їх грошових вимог, тощо. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитори - ПАТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" подали апеляційні скарги, в яких просять останню скасувати в частині стягнення витрат на оплату послуг ліквідатора. Зокрема, ПАТ КБ "Приватбанк" у своїй скарзі вказує, що згідно ч. 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджуються рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що протоколом № 4 від 05.05.2015 р. засідання комітету кредиторів, останній відхилив звіт про оплату послуг ліквідатора на суму 100228,00 грн., а тому питання про оплату послуг за рахунок коштів кредиторів не було погоджено комітетом кредиторів. Таким чином, оплата мала здійснюватись за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Також відзначає, що судом здійснено дві взаємовиключні дії щодо рішення комітету кредиторів. В одному випадку суд вважає легітимним рішення комітету в частині погодження звіту та ліквідаційного балансу банкрута. В іншому вказує, що з огляду на положення ст. 52 Закону про банкрутство створення комітету кредиторів не передбачено, а тому рішення комітету про відмову в оплаті послуг ліквідатора за рахунок кредиторів з цих підстав судом проігноровано. Звертає увагу, що в даному випадку слід використовувати правову позицію ВГСУ, викладену в постанові від 12.05.2015 р. зі справи № 10/Б-5022/1417/2012, якою суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції в частині затвердження оплати послуг ліквідатора та стягнення її за рахунок коштів кредиторів. В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та додатково зазначив, що строк ліквідаційної процедури значно перевищив встановлені Законом про банкрутство терміни, а тому вважає безпідставним нарахування послуг ліквідатора понад встановлені строки. Кредитор - ПАТ "УкрСиббанк" в своїй апеляційній скарзі посилається на ідентичні обставини, що і скаржник ПАТ КБ "Приватбанк". Додатково відзначає, що судом не враховано укладення між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Кей-Колект" договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року, який являється підставою для процесуального правонаступництва в даній справі з заміною кредитора. Таким чином, судом проігноровано норми закону, що регулюють правонаступництво. В судове засідання представник апелянта не з'явився, однак надіслав заяву з повідомленням про неможливість прийняти участь в судовому засіданні. Одночасно вказав, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить здійснити розгляд без його участі. Інші учасники провадження явку представників в судові засідання не забезпечили, письмових відзивів на апеляційні скарги не подали. Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.07.2015 р. у справі № 7/46-Б-10 залишити без змін виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2010р. порушено провадження у справі №7/46-Б-10 про визнання банкрутом Приватного підприємця Казака Володимира Володимировича, м. Хмельницький відповідно до норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою господарського суду Хмельницької області від 28.04.2010р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємця Казака В.В., м. Хмельницький строком на шість місяців та призначено ліквідатором майна боржника ініціюючого кредитора - Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому, якого зобов'язано скласти ліквідаційний баланс та подати його разом із звітом про свою діяльність господарському суду для затвердження до 28.10.2010 р. Відповідно до ухвали суду від 03.08.2011 р. повноваження ліквідатора у справі № 7/46-Б-10 ДПІ у м. Хмельницькому припинено та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Чернецьку Аллу Анатоліївну. Ухвалами господарського суду області було продовжено строк ліквідаційної процедури до 28.03.2015р., зобов'язано ліквідатора забезпечити завершення ліквідації банкрута до закінчення строку ліквідаційної процедури, скласти ліквідаційний баланс та подати його разо зі звітом суду для затвердження. На адресу суду області 21.04.2015р. від ліквідатора - Чернецької А.А. надійшов ліквідаційний баланс станом на березень 2015р., звіт про проведену роботу щодо ліквідації ФОП Казака В.В. та клопотання №236 від 01.04.2015р. про стягнення з кредиторів пропорційно заявлених вимог оплати послуг арбітражного керуючого Чернецької А.А. ліквідатора ФОП Казак В.В. за весь період виконання покладених обов'язків у розмірі 100228,00грн. Ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури у справі № 7/46-Б здійснено наступні заходи: - згідно вимог п.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для встановлення можливої кредиторської заборгованості ліквідатором повідомлено всіх відомих кредиторів боржника, а саме: Виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Державну податкову службу в Хмельницькій області; Фонд соціального страхування на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькій області; Хмельницький обласний центр зайнятості; ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області; Відділ державної виконавчої служби Хмельницького МУЮ; УПФ у м. Хмельницькому. - відповідно до п.п. 4-6 ст.3-1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором в реєструючі органи направлено запити щодо виявлення майна банкрута, а саме до: Головного управління статистики у Хмельницькій області; Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Управління Держкомзему у Хмельницькому районі, Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Хмельницькій області; Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області; КП "Хмельницьке БТІ"; Реєстраційної служби Хмельницького міського управління юстиції Хмельницької області; Державної митної службт України; ГУ Держземагенства у Хмельницькій області. В межах встановленого строку, відповідно до норм п.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором отримано заяви з вимогами до банкрута від кредиторів: - Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк", грошові вимоги в сумі - 33351,16грн. (заява №30-71-1562 від 20.10.2010р.); - Публічного акціонерного товариства "Приватбанк", грошові вимоги в сумі - 133783,17грн. (заява №2800001601/3196 від 13.07.2011р.). Заявлені вимоги розглянуті ліквідатором, визнані в повному обсязі та включені до ліквідаційного балансу. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.09.2012 року відмовлено ТОВ "Кей-Колект" в задоволені заяви про заміну сторони у справі, згідно якої ТОВ "Кей-Колект" просив суд замінити сторону у справі-кредитора ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Кей-Колект". Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому листами №605/03 від 16.08.2011р. та №1166 від 19.07.2010р. повідомило, що ФОП Казак В.В. на обліку як платник страхових внесків не перебуває. Відповідно до листа виконавчої дирекції виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №2166-08 від 12.08.2011р. банкрут на обліку не перебуває. Згідно повідомлення Хмельницького міського центру зайнятості №23-02/2489 від 1108.2011р. ПП Казак В.В. у фонді не зареєстрований. Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому листом №7410/09 від 08.07.2010р. повідомило, що заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у боржника відсутня. Головне управління Державної казначейської служби листом №15-14/305-4140 від 14.05.2015р. повідомило, що ПП Казак В.В. у управлінні рахунків не має та заборгованість його відсутня. Відповідно до листів Першого МВ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції №18220/03-27/4 від 15.05.2015р. та №25008/03-27/26 від 09.07.2015р. виконавчі провадження закінчено, документи щодо даного боржника на виконанні не перебувають, а де стягувачем виступав Казак В.В. на примусовому виконанні не перебували. Згідно даних органів статистики за боржником заборгованості по заробітній платі немає. Згідно повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації №494/01-15 від 03.03.2015р., приватна власність на нерухомість за даним боржником не зареєстрована. Відповідно до Інформаційної довідки №31390687 від 22.12.2014р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ФОП Казака В.В. у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно відповіді від 24.01.2011р. Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділення (КЄЧ мікрорайону Раково), квартира за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 11, кв. 96 знаходиться в комунальній власності. Відповідно до довідки УДАІ УМВСУ в Хмельницькій області №1578 від 12.02.2015р., за боржником автотранспортних засобів не виявлено. Згідно повідомлення Інспекції Держтехнагляду у м. Хмельницькому від 08.09.2011р. за даним боржником трактори та сільськогосподарська техніка не зареєстрована. Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області листом №7321 від 13.02.2015р. повідомила, що за ФОП Казак В.В. (код 1941203693) тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано. Хмельницька митниця ДФС України згідно листа №895/10/2270-00,3-20 від 12.02.2015р. вказала, що ФОП Казак В.В. та фізична особа Казак В.В. на обліку в митниці не перебуває та митне оформлення товарів за останні три роки не здійснював. Відповідно до листа Управління земельних ресурсів та земельної реформи №499/02-01-15 від 15.02.2015р. земельні ділянки ФОП Казаку В.В. на території міста Хмельницького у власність, оренду та постійне користування не передавались. Згідно відповідей з управлінь Держкомзему Хмельницької області: Старокостянтинівського, Городоцького, Красилівського, Ярмолинецького, Полонського, Славутського, Шепетівського, Летичівського, Чемеровецького, Новоушицького районів та міст Славута, Нетішин та Кам'янець - Подільського району, земельні ділянки Казак В. В. не надавались. Відповідно до відповідей: №33-6-0.32-2486/2-15 від 13.02.2015р. Головного управління держземагентства у Житомирській області; №33-25-0.21-3388/2-15 від 23.02.2015 Головного управління держземагентства у Чернігівській області; №33-21-0.8-3472/2-15 від 12.03.2015р. Головного управління держземагентства у Херсонській області; №33-2-0.21-4807/2-15 від 11.03.2015р. Головного управління держземагентства у Вінницькій області; №11-16-0.52-3214/2-15 від 25.03.2015р. Головного управління держземагентства у Полтавській області; №33-9-0.9-2398/2-15 від 12.03.2015р. Головного управління держземагентства у Івано-Франківській області; №33-22-0.41-5217/2-15 від 26.02.2015р. Головного управління держземагентства у Хмельницькій області; Головного управління держземагентства у Київській області; №33-23-0.41-3946/2-15 від 24.03.2015р. Головного управління держземагентства у Черкаській області; №33-13-0.4-4936/2-15 від 12.03.2015р. Головного управління держземагентства у Львівській області; №33-20-9-4166/0/9-15 від 20.02.2015р. Головного управління держземагентства у Харківській області; №33-26-0.2-3153/2-15 від 03.03.2015р. Головного управління держземагентства у м. Києві; №33-15-0.5-3224/2-15 від 19.02.2015р. Головного управління держземагентства у Одеській області; №33-11-0.3-4230/2-15 від 03.03.2015р. Головного управління держземагентства у Кіровоградській області; Головного управління держземагентства у Чернівецькій області; №33-19-0.61-2483/2-15 від 20.02.2015р. Головного управління держземагентства у Тернопільській області; №33-4-0.2-2956/2-15 від 16.02.2015р. Головного управління держземагентства у Дніпропетровській області, земельні ділянки на праві власності або користування за боржником незареєстровані. Згідно листа Хмельницької регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” №1763 від 25.06.2010р. в автоматизованій базі даних реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав користування за даним боржником не зареєстровано. Державна авіаційна служба України від 02.03.2015р. листом № 21.1.19-3844 повідомила, що за банкрутом повітряні судна незареєстровані. Державна служба інтелектуальної власності України листом № 1-8/1167 від 14.02.2015р. стосовно наявності об'єктів права інтелектуальної власності у боржника повідомила, що службою через мережу інтернет відкрито доступ до 9 баз даних та до 11 інформаційно-довідкових систем щодо об'єктів промислової власності. На підставі даної відповіді проведено пошук на веб-порталі служби - будь-якої інформації стосовно банкрута не виявлено. Згідно відповіді №12-110 від 17.02.2015р. Головного управління статистики у м. Києві, будь-які відомості, які б свідчили про діяльність боржника в м. Києві відсутні. ПАТ "Національний депозитарій України" листом № 279/09 від 12.02.2015р. повідомив, що не володіє інформацією щодо наявності рахунків та цінних паперів у боржника. Відповідно до довідки ДПІ у м. Хмельницькому №25307/10/29-015 від 11.08.2011р. за ФОП Казак В.В. обліковуються 5 рахунків в ПАТ "Приватбанк" (26066325329001, 26051325329005); ПАТ "Укрсиббанк" (26052024742700, 26007024742700); ПАТ КБ "Правекс-банк" (2600503970002). Згідно довідки відділення №155 ПАТ "УкрСиббанк" №630 від 12.12.2013р. поточні рахунки боржника: 26052024742700, 26007024742700, закрито. Хмельницькою філією ПАТ КБ "Приватбанк" відповідно до довідки №08.7.0.0.0/110802111438 від 02.08.2011р. повідомлено, що залишки коштів на р/р №26051325329005 та №26066325329001 становлять 0,00грн. Вищезазначені рахунки є кредитними та будуть закриті після ліквідації ФОП Казак В.В. Згідно довідки відділення ПАТ КБ „Правекс-банк” від 08.05.2012р. рахунок боржника закрито. Листом 25307/10/29-015 від 11.08.2011р. ДПІ у м. Хмельницькому повідомила, що по ФОП Казак В.В. (реєстраційний номер облікової картки платника податків 1941203693) є засновником ПП "Добра справа плюс" (код ЄДРПОУ 34912612). Згідно даних по номеру ДРФО ДПА України повідомила, що Казак Володимир Володимирович (ідентифікаційний номер 1941203693) є засновником наступної юридичної особи: Приватне підприємство "ДОБРА СПРАВА ПЛЮС", код ЄДРПОУ 34912612, юридична адреса: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам'янецька,147, корп.1, кв.1. Як вбачається з матеріалів справи, за даними податкового обліку по ПП "Добра справа плюс" обліковується заборгованість у сумі 90116,55грн., звітність ПП "Добра справа плюс" протягом 2011-2012 років подавалась з нульовими показниками, тобто господарська діяльність не здійснювалась. Відповідно до відповідей на запити суду за ПП "Добра справа плюс" не обліковується нерухомого та рухомого майна на яке можливо було б звернути стягнення. Договором від 12.02.2015р. було безоплатно (п.1 додатку до договору від 12.02.2015р.) відчужено частку в статутному капіталі ПП "Добра справа плюс" на користь ТОВ "РІК-ЮА". Відповідно до актів прийому-передачі від 12.02.2015р., ПП "Добра справа плюс" було передано, а ТОВ "РІК-ЮА" прийнято установчих та бухгалтерських документів підприємства, а також частки в статутному капіталі підприємства. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.02.2015р. та інформації з ДП "Інформаційно-ресурсний центр" засновником ПП "Добра справа плюс" код ЄДРПОУ 34912612 є ТОВ "РІК-ЮА" код ЄДРПОУ 39617798 та керівником підприємства визначено Дунець К.М. Згідно відповіді з ХМВ УМВС в Хмельницькій області від 22.07.2010р. №9801, повідомлено що дозвільною системою дозволи на виготовлення та знищення печаток та штампів з 01.07.2007р. Казак В.В. не отримував. Крім того, ліквідатором до редакції обласної газети "Є" від 20.07.2011р. подано оголошення про визнання печатки та штампу Приватного підприємця Казака В.В. недійсними. З метою пошуку об'єктів нерухомості що належать боржнику на праві власності направлено запити до наступних гаражних масивів, що межують з місцем проживанням боржника: Гаражним кооперативом "Раково-2" (м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 16/3, мікрорайон Ракове), надано відповідь, що ФОП Казак В.В. не є членом гаражного кооперативу; ГК "Раково-3" (м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 24/1, мікрорайон Ракове), надано відповідь про те, що боржник в списках власників гаражів не числиться та майна на території кооперативу немає; ГК "Раково-1" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 159/2, мікрорайон Ракове), надано відповідь про те, що боржник в списках власників гаражів не числиться та майна на території кооперативу немає. Ліквідатором 02.12.2011р. направлено лист до Хмельницької міської прокуратури, щодо зобов'язання Казака В.В. передати ліквідатору бухгалтерські документи та матеріальні цінності банкрута, який передано на розгляд до Хмельницького міського відділу УМВС України у Хмельницькій області для проведення перевірки. 12.01.2012р. Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області повідомив, що в зв'язку з відсутністю в діях Казака В.В. ознак злочину, відмовлено в порушенні кримінальної справи. Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума кредиторських вимог банкрута, які встановлені ліквідатором і включені до ліквідаційного балансу, становить 187923,04грн. Ліквідаційний баланс свідчить про відсутність у банкрута майна, необхідного для задоволення вимог кредиторів. В ході проведення ліквідаційної процедури майна боржника-банкрута, від реалізації якого можливе покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство та погашення кредиторської заборгованості виявлено не було. Через відсутність майна реалізація матеріальних цінностей банкрута - Фізичної особи-підприємця Казака В.В. не проводилась. Згідно протоколу №4 від 05.05.2015р. зборами комітету кредиторів у справі №7/46-Б-10 затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу під час ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс ФОП Казак В.В. Враховуючи, що у боржника відсутні кошти та майно, за рахунок якого боржник зміг би в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що ліквідатором вжито усіх можливих заходів щодо встановлення активів боржника, а також зважаючи на їх відсутність ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора належить затвердити, а боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, провадження у справі №7/46-Б-10 підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Щодо клопотання ліквідатора про стягнення оплати його послуг із визнаних кредиторів, колегією суддів враховується наступне. Згідно ч. 1 ст. 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець-боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. В такому випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів, без утворення комітету кредиторів та з переходом у підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими ст. 52 вказаного Закону, Відповідно до ч. 10, 12-14 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної загробної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Отже, виходячи з приписів ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначений у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі. В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що виходячи з особливостей здійснення спрощеної процедури банкрутства щодо відсутнього боржника, визначених нормами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство, імперативний обов'язок щодо створення комітету кредиторів боржника у справі про банкрутство відсутнього боржника не передбачений. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі №10/Б-1261 від 09.03.2011р.). Однак, матеріали даної справи свідчать, що в 2012 році (протоколи № 1 від 12.12.2012 року, а.с. 103-106 т. 3) було створено комітет кредиторів у складі двох членів - ПАТ КБ "Приватбанк" та ДПІ у м. Хмельницькому. Голова комітету - ПАТ КБ "Приватбанк". Зданого приводу судом відзначається, що відсутність необхідності створення комітету кредиторів під час здійснення спрощеної процедури банкрутства згідно ст. 52 Закону, не перешкоджає його створенню за ініціативою самих кредиторів та не суперечить положенням Закону про банкрутсво, а тому його діяльність є легітимною. Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. Тобто, у випадку невідповідності рішення комітету кредиторів приписам чинного законодавства, судом таке рішення не враховується під час прийняття судового акту. Відтак, доводи апелянтів про взаємовиключні дії суду першої інстанції при наданні оцінки рішенню комітету кредиторів (протокол № 4 від 05.05.2015 р.) з приводу затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута і не затвердження звіту про оплату послуг, колегією суддів відхиляються як безпідставні. Ухвала суду першої інстанції не містить прямого посилання, що рішення комітету кредиторів не приймається судом до уваги з огляду на відсутність імперативного обов'язку щодо створення комітету кредиторів у справі про банкрутство відсутнього боржника. Даний висновок судом включено в загальну мотивацію без конкретизації його застосування по відношенню до протоколу № 4 від 05.05.2015 р. Одночасно, місцевим господарським судом правомірно вказано, що суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначений у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі. При цьому Закон про банкрутство визначає три джерела, з яких здійснюється оплата послуг арбітражного керуючого: - за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника; - за рахунок коштів кредиторів; - за рахунок коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Як вбачається з матеріалів справи, здійснення оплати послуг ліквідатора за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника є неможливим з підстав їх відсутності. Відтак, оплата має бути здійснена за рахунок коштів кредиторів. Таким чином, рішення комітету кредиторів про відмову в затвердженні звіту про оплату послуг за рахунок коштів кредиторів, судом до уваги не приймається, оскільки суперечить ч. 10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури. Ухвалою суду від 16.09.2014р., яка залишена без змін Рівненським апеляційним господарським судом та касаційною інстанцією, затверджено арбітражному керуючому - ліквідатору ФОП Казака В.В. Чернецькій Аллі Анатоліїній оплату послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, за весь період виконання обов'язків ліквідатора. Наявність вказаної ухвали про затвердження розміру оплати послуг спростовує посилання скаржників на правову позицію ВГСУ, викладену в постанові від 12.05.2015 р. по справі № 10/Б-5022/1417/2012. Місцевим судом вірно зазначено, що на засіданні комітету кредиторів (протоколу №4 від 05.05.2015р.), був заслуханий та затверджений звіт ліквідатора про проведену роботу у ліквідаційній процедурі. При цьому ні у даному протоколі ні у наступних претензії з боку комітету кредиторів щодо роботи ліквідатора та надання звітів про проведену роботу відсутні. Також, як вбачається з матеріалів справи, кредиторами не ставилось питання щодо заміни, заперечення дій або оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора Чернецької А.А. у ліквідаційній процедурі ФОП Казака В.В. м. Хмельницький. Враховуючи, що продовження термінів ліквідаційної процедури відбувалось за ухвалами суду на підставі отриманих звітів ліквідатора та за погодженням з кредиторами, колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта - ПАТ КБ "Приватбанк" на безпідставне нарахування оплати послуг ліквідатором понад встановлені законом строки ліквідаційної процедури. Також суд першої інстанції підставно вказав, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від обсягу діяльності ліквідатора відсутнього боржника, від розміру вимог кожного із кредиторів у справі, майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство відсутнього боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Тобто, невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації останнього майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг. (Аналогічну позицію відображено у постановах Вищого господарського суду України, зокрема у справах №2/109-05-4438 від 23.07.2014р., №21/7б від 21.09.2010р., а також Рівненського апеляційного господарського № 13/17/71-Б від 01.09.2011р.). Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання ліквідатора про відшкодування їй оплати послуг та необхідність пропорційного покладення на кредиторів у даній справі про банкрутство витрат по оплаті послуг ліквідатора з урахуванням принципу пропорційності заявлених ними та визнаних ліквідатором грошових вимог. Твердження апелянта - ПАТ "УкрСиббанк", що судом не враховано укладення між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Кей-Колект" договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року, який являється підставою для процесуального правонаступництва в даній справі з заміною кредитора, колегія суддів вважає безпідставним. Ухвалою суду першої інстанції від 24.09.2012 року № 7/46-Б-10 було відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Кей-Колект" про заміну сторони у справі правонаступником. Дана ухвала сторонами не оскаржена та в подальшому питання заміни сторони правонаступником перед судом не порушувалось. Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 15.07.2015 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційні скарги ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.07.2015 р. та ПАТ "УкСиббанк" від 30.07.2015 р. № 30-4/10-262 залишити без задоволення. 2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.07.2015 року по справі № 7/46-Б-10 залишити без змін. 3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку. Головуючий суддя Тимошенко О.М. Суддя Коломис В.В. Суддя Огороднік К.М.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2015 |
Оприлюднено | 17.09.2015 |
Номер документу | 50186699 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні