Рішення

від 07.09.2015 по справі 922/3660/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р.Справа № 922/3660/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Бірюк", смт. Дворічна до Національного природного парку "Дворічанський", с. Дворічне про зобов'язання припинити дії та за зустрічною позовною заявою Національного природного парку "Дворічанський", с.Дворічне Харківської області до Дочірнього підприємства "Бірюк", смт. Дворічна та до Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Харків 3-ті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Харківська обласна рада та Харківська обласна державна адміністрація про визнання договору недійсним та зобов"язання вчинити певні дії за участю :

позивача (першого відповідача за зустрічним позовом) - Чехов Д.А. - за дов. б/н від 22.06.2015 р.;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Ловчиновська А.В. - за дов. від 01.07.2015 р., Ловчиновський В.І. - за дов. від 01.07.2015 р. Кабашна В.А. - за дов. від 01.07.2015 р. (після перерви не з"явився), Стуліков А.В. - за дов. від 43 від 20.04.2015 р. (після перерви не з"явився), Тупіков А.І. - за дов. № 43 від 20.04.2015 р. (після перерви не з"явився);

2-го відповідача за зустрічним позовом (Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства) - Бугло Д.О. - за дов. № 04-18/1072 від 18.08.2015 р. (після перерви не з"явився;

третьої особи за зустрічним позовом (Харківська обласна рада) - не з"явилась;

третьої особи за зустрічним позовом (Харківська обласна державна адміністрація) - не з"явилась

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Бірюк» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Національного природного парку «Дворічанський», в якому просить суд:

- Зобов'язати Національний природний парк «Дворічанський» припинити незаконні дії, які порушують господарські права Дочірнього підприємства «Бірюк» на право ведення мисливського господарства відповідно до умов договору від 09 січня 2008 року, укладеного з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

- Зобов'язати Національний природний парк «Дворічанський» утриматися від вчинення дій, які порушують господарські права ДП «Бірюк» на право ведення мисливського господарства відповідно до умов договору від 09 січня 2008 року, укладеного з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Ухвалою суду від 24.06.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, у справі порушено провадження.

04.08.2015 р. від Національного природного парку «Дворічанський» надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить суд:

- визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р., укладений між ДП «Брюк» та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

- зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства звернутися до Харківської обласної ради з поданням про вилучення у Дочірнього підприємства «Бірюк» мисливських угідь, наданих рішенням Харківської обласної ради від 26.12.2007 р. № 547-V.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 05.08.2015 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

21.08.2015 року представником позивача за первісним позовом через канцелярію суду подано клопотання про подовження строку розгляду справи за межами двох місяців у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 21.08.2015 року клопотання задоволено, строк розгляду справи продовжено до 07 вересня 2015 року.

03.09.2015 року представником позивача за первісним позовом через канцелярію суду подані уточнення позовних вимог, в яких ДП «Бірюк» просить суд:

- Зобов'язати Національний природний парк «Дворічанський» припинити незаконні дії, які порушують господарські права Дочірнього підприємства «Бірюк», а саме: проведення виїзних перевірок мисливських угідь ДП «Бірюк»; встановлення знаків на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; встановлення огорож в мисливській угіддях ДП «Бірюк»; демонтаж та псування оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; складання приписів про усунення порушень ДП «Бірюк»; заборону мисливства в мисливських угіддях ДП «Бірюк».

- Зобов'язати Національний природний парк «Дворічанський» утриматися від вчинення дій які порушують господарські права Дочірнього підприємства «Бірюк», а саме: проведення виїзних перевірок мисливських угідь ДП «Бірюк»; встановлення знаків на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; встановлення огорож в мисливській угіддях ДП «Бірюк»; демонтажу та псуванні оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; складанні приписів про усунення порушень ДП «Бірюк»; забороні мисливства в мисливських угіддях ДП «Бірюк».

Зазначені уточнення в порядку ст.22 ГПК України прийняті до розгляду та приєднані до матеріалів справи.

Представник позивача за первісним позовом позов підтримує в повному обсязі, в наданих до суду усних та письмових поясненнях заперечує проти задоволення зустрічного позову.

Представники відповідача за первісним позовом в наданому до суду відзиві на позов та своїх письмових і усних поясненнях в судових засіданнях проти первісного позову заперечують, вважають його необгрунтованним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зустрічний позов просять задовольнити з повному обсязі.

Представник другого відповідача за зустрічним позовом (Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства) в письмових запереченнях та усних поясненнях в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечує.

Третя особа за зустрічним позовом (Харківська обласна державна адміністрація) надала заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі її представника та прийняти рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Третя особа за зустрічним позовом (Харківська обласна рада) надала письмові пояснення по суті спору, які долучені судом до матеріалів справи.

Згідно положень ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, зокрема, з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України (принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу), який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені всі належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових і в той же час необхідних для розгляду справи належних доказів, у зв'язку з чим є всі підстави розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.08.2015 року до 07.08.2015 року та з 04.09.2015 року до 07.09.2015 року.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засосіб (КП "Діловодство спеціалізованого суду" на диск серійний номер СІСХ- 08954.

З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позовів, а також заперечення проти позовів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішеннями Харківської обласної Ради народних депутатів від 27 липня 2004 року XVI сесії XXIV скликання та від 26 грудня 2007 року XXII сесії V скликання № 547- V Дочірньому підприємству «Бірюк» терміном до 27 липня 2044 року в Дворічанському районі Харківської області надані мисливські угіддя загальною площею 30119 га для ведення мисливського господарства.

Зазначені угіддя розташовані в північно-східній частині Дворічанського району Харківської області.

09 січня 2008 року між ДП «Бірюк» та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства укладено договір про умови ведення мисливського господарства, оскільки вищевказаними рішеннями Харківської обласної Ради народних депутатів на останнього покладено обов'язок укласти з Позивачем за первісним позовом договору про умови ведення мисливського господарства та забезпечити контроль за його виконанням.

Як встановлено матеріалами справи, Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» розроблено та погоджено проект організації та розвитку мисливського господарства ДП «Бірюк».

Отже, позивач за первісним позовом здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог діючого законодавства України і станом на час розгляду справи відсутні будь-які правові чинники, які можуть обмежувати його право на провадження статутної діяльності.

Зазначене підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/3586/15 від 22 травня 2015 року встановлено, що ДП «Бірюк» на законних підставах займає земельні угіддя (ділянки) в Дворічанському районі Харківської області, які використовує виключно за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вищевикладеного вбачається, що позивач за первісним позовом має право вести мисливське господарство відповідно до вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Частиною 1 ст. 6 Господарського кодексу України встановлені загальні принципи господарювання в України, одним з яких є принцип свободи підприємницької діяльності в межах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ГК України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить діючому законодавству України.

Таким чином, будь-яке неправомірне втручання органів влади, установ, організацій та підприємств різних форм власності в господарську діяльність господарюючих суб'єктів, в тому числі обмеження їх господарських прав, є неприпустимим.

Однак, під час розгляду справи по суті судом встановлено, що в порушення приписів ст. ст. 6, 62 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» Національний природний парк «Дворічанський» вчиняє незаконні дії, які порушують господарські права ДП «Бірюк».

Так, матеріалами справи та поясненнями сторін доведено, що 23 березня 2015 року Службою державної охорони Національного природного парку «Дворічанський» Дочірньому підприємству «Бірюк» винесено припис № 5 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Зазначений припис було виписано під час проведення виїзної перевірки мисливських угідь ДП «Бірюк».

Відповідно до Положення про Національний природний парк «Дворічанський», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 405 від 21.10.2011 р., служба державної охорони входить до складу національного парку.

З фотоматеріалів, приєднаних до матеріалів справи, та пояснень представників Національного природного парку «Дворічанський» суд вважає доведеним факт незаконного встановлення знаків та огорож в мисливських угіддях позивача за первісним позовом.

З листів від 17.02.2015 р. за № 32/10, від 12.03.2015 р. № 54/10 та від 03.04.2015 р. № 77/10, копії яких долучено до матеріалів справи, вбачається заборона мисливської діяльності ДП «Бірюк».

Зокрема, основним видом діяльності позивача за первісним позовом, передбаченого статутом ДП «Бірюк», затвердженого загальними зборами учасників товариства в 2006 році, є мисливство, ловля та розведення дичини.

Листами, зазначеними вище, відповідач за первісним позовом безпідставно зобов'язує ДП «Бірюк» погоджувати з НПП «Дворічанський» господарську діяльність, а листом від 03.04.2015 р. № 77/10 взагалі забороняє будь-яку господарську діяльність Позивача за первісним позовом.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

11 грудня 2009 року Указом Президента України № 1044/2009 на території Дворічанського району Харківської області було створено національний природний парк «Дворічанський»( відповідача за первісним позовом).

З приписів зазначеного Указу Президента України № 1044/2009 вбачається, що НПП «Дворічанський» необхідно забезпечити розроблення протягом 2010-2011 років проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку «Дворічанський», а також отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 1.9. наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 405 від 21.10.2011 р. «Про затвердження Положення про Національний природний парк «Дворічанський» межі парку встановлюються в натурі, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали органів Держземагенства на місцях та землекористувачів, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації.

Пункт 4.1. цього наказу передбачає, що територія парку враховується в усіх видах землевпорядної документації, проектно-планувальної та проектної документації.

Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 14.07.2000 р. «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України» працівники державної охорони мають право безперешкодно відвідувати і перевіряти підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби тільки у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон стосовно додержання вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, діяльність відповідача за первісним позовом - НПП «Дворічанський» обмежується тільки в межах території природного парку, визначеної в натурі.

Отже, НПП «Дворічанський» в рамках, встановлених Законом, може втручатися тільки в господарську діяльність юридичних або фізичних осіб, території яких знаходяться в межах національного природного парку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, з урахуванням вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України НПП «Дворічанський» не додав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії та не надав для огляду суду оригінали погоджених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку «Дворічанський», а також правовстановлюючі документи - державні акти на право постійного користування земельними (лісовими) ділянками, що входять до території та структури національного природного парку.

Відсутність правовстановлюючих та землевпорядних документів на парк підтверджується також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року по справі № 820/3586/15, якою встановлено, що територія НПП «Дворічанський» у встановленому законом порядку не визначена і у НПП «Дворічанський» відсутні (не оформлені) правовстановлюючі документи на парк.

Відповідач за первісним позовом також не довів у судовому порядку, що території, які входять до його складу, представляють природно-заповідну цінність.

Як наслідок, вказане також свідчить, що дії відповідача за первісним позовом, пов'язані з втручанням в господарську діяльність ДП «Бірюк», є незаконними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судовий захист майнових прав та інтересів осіб, перелічених в ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

В той же час, покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе лише щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права.

Судом встановлено, що правопорушення, які порушують господарські права ДП «Бірюк», вже скоєні та мають закінчений склад, оскільки під час розгляду справи відповідач за первісним позовом не проводив виїзні перевірки мисливських угідь ДП «Бірюк»; не встановлював нових знаків та огорож на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; не демонтував та не псував оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП «Бірюк»; не складав нових приписів про усунення порушень ДП «Бірюк»; не забороняв мисливства в мисливських угіддях ДП «Бірюк».

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання НПП «Дворічанський» припинити незаконні дії, які порушують господарські права ДП «Бірюк».

В частині зобов'язання НПП «Дворічанський» утриматися від вчинення дій, які порушують господарські права ДП «Бірюк», суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки у судовому порядку позивачем за первісним позовом доведено суду створення загрози порушення його прав з боку відповідача.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне:

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вивченні договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством «Бірюк» та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, суд встановив, що його укладено з додержанням вимог, встановлених ст. 203 ЦК України.

Крім того, суд зазначає, що недійсність правочину може наступати лише за певні порушення закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Водночас, у Цивільному кодексі України передбачаються такі недійсні правочини, які не можуть бути безпосередньо віднесені ні до нікчемних, ні до оспорюваних.

Такими є правочини, які суд визначає недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.

Так, підпунктом в пункту 2.3. договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р. передбачено, що у разі систематичного невиконання ДП «Бірюк» умов договору Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства має право подавати до Харківської обласної Ради народних депутатів матеріали про припинення права ДП «Бірюк» користуватися мисливськими угіддями.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджується поясненнями представника другого відповідача за зустрічним позовом, за час укладення та подальшої дії спірного договору у Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства відсутні правові підстави для припинення права ДП «Бірюк» користуватися мисливськими угіддями, оскільки останній виконував і надалі продовжує виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеним договором.

Зокрема, виконуючи умови договору, ДП «Бірюк» не порушував і не порушує вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

В той же час, при поданні зустрічної позовної заяви та під час розгляду зазначеної справи Національний природний парк «Дворічанський» не зазначив у позові та не довів належними доказами, яким чином договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством «Бірюк» та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, порушує саме його права.

Навпроти, позивачем за зустрічним позовом зазначено лише підстави для визнання договору недійсним, але не вказано, чим спірний договір порушує його права та які саме права, в тому числі не наведено та не обґрунтувано конкретні, індивідуально-визначені норми законодавства України (норми Закону), які ДП «Бірюк» та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, на його думку, порушили під час дії договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р.

Посилання НПП «Дворічанський» на не проведення Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства у продовж 2008 - 2015 років перевірок ДП «Бірюк» з приводу додержання вимог лісного та мисливського законодавства України, спростовується наявними в матеріалах справи копіями актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо ведення мисливського господарства та полювання за № 05-24-236 від 02.10.2009 р.; № 05-24-163 від 09.09.2010 року; № б/н від 25.02.2011 року; № 05-24-178 від 20.09.2011 р.; № 77/01-03/09-11 від 22.01.2013 р.; № 877/01-04/09-09 від 17.06.2014 р., відповідно до яких порушень в господарській діяльності ДП «Бірюк» при використанні мисливських угідь не встановлено.

Посилання НПП «Дворічанський» як на підставу розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 року з підстав зменшення чисельності байбака також спростовується наявними в матеріалах справи копіями актів про проведення обліку чисельності дичи в угіддях за підписом та печаткою ДП «Куп'янське лісове господарства» з 2008 по 2015 рік, відповідно до яких у порівняні з дня укладення договору 09.01.08 року чисельність байбака збільшилось та в середньому становить від 1300 до 1399 одиниць.

Крім того, посилання НПП «Дворічанський» на відсутність погодження у ДП «Бірюк» розміщення біотехнічних споруд (годівниць, солонців, мисливських веж та інших біотехнічних споруд, інформаційних аншлагів) спростовується наявною в матеріалах справи копією листа з погодженням Державного підприємства «Куп'янське лісове господарства» від 07.12.2011 року про погодження такого розміщення.

Також, таке посилання відповідача за первісним позовом спростовується протоколом засідання науково-технічної ради НПП «Дворічанський» від 05.09.2013 року, відповідно до якого при розгляді 4 питання порядку денного дозволено проведення біотехнічних заходів, у тому числі з влаштування підгодівельних майданчиків, встановлення інформаційних аншлагів, вишок для спостереження за дикими тваринами, охорона мисливських угідь, який підписано головою ПНН «Дворічанський» Височиним М.О. та секретарем Атемасовим А.А.

Під час розгляду справи по суті судом не виявлено та матеріалами справи не встановлено порушень з боку Дочірнього підприємства «Бірюк» вимог Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про тваринний світ».

Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 215-236 ЦК України договір про умови ведення мисливського господарств, укладений 09 січня 2008 року між Дочірнім підприємством «Бірюк» та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, не підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Стаття 55 Конституції України, ст. 15 Цивільного кодексу України передбачають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав та інтересів судом відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України може відбуватися різними способами, в тому числі способом припинення дії, яка порушує право або створює загрозу його порушення.

Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 60,69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Національний природний парк "Дворічанський" (62701, Харківська область, Дворічанський район, с. Дворічна, вул. Привокзальна, 51, код ЄДРПОУ 37948353) утриматися від вчинення дій, які порушують господарські права Дочірнього підприємства "Бірюк" (62701, Харківська область, Дворічанський район, с. Дворічна, вул. Колгоспна, 37, кв. 2, код ЄДРПОУ 32522375) на право ведення мисливського господарства відповідно до умов договору від 09 січня 2008 року, укладеного з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Стягнути з Національного природного парку "Дворічанський" (62701, Харківська область, Дворічанський район, с. Дворічна, вул. Привокзальна, 51, код ЄДРПОУ 37948353) на користь Дочірнього підприємства "Бірюк" (62701, Харківська область, Дворічанський район, с. Дворічна, вул. Колгоспна, 37, кв. 2, код ЄДРПОУ 32522375) судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 14.09.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа № 922/3660/15