Постанова

від 03.11.2015 по справі 922/3660/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа № 922/3660/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом - Чехов Д.А. за довіреністю від 22 червня 2015 року;

відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - директор Височин М.О. ( наказ № 107-0 від 03 квітня 2015 року); Кабашна В.А. за довіреністю № 48 від 09 липня 2015 року; Тупіков А.І. за довіреністю № 43 від 20 квітня 2015 року;

2-го відповідача за зустрічним позовом - не з'явився;

1-ої 3-ої особи за зустрічним позовом - не з'явився;

2-ої 3-ої особи за зустрічним позовом - Бабенко Д.А. за довіреністю № 01-53/847 від 09 лютого 2015 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного природного парку "Дворічанський" (вх.№ 4988 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від "07" вересня 2015 р. у справі № 922/3660/15

за позовом Дочірнього підприємства "Бірюк", смт. Дворічна

до Національний природний парк "Дворічанський", с. Дворічне

про зобов'язання припинити дії

та за зустрічною позовною заявою Національного природного парку "Дворічанський" с. Дворічне Харківської області

до 1) Дочірнього підприємства "Бірюк", смт. Дворічна

2) Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Харків

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Харківська обласна рада

2) Харківська обласна державна адміністрація

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Бірюк" звернулось до господарського Харківської області суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов'язати Національний природний парк "Дворічанський" припинити незаконні дії, які порушують господарські права Дочірнього підприємства "Бірюк": проведення виїзних перевірок мисливських угідь ДП "Бірюк"; встановлення знаків на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; встановлення огорож в мисливській угіддях ДП "Бірюк"; демонтаж та псування оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; складання приписів про усунення порушень ДП "Бірюк"; заборону мисливства в мисливських угіддях ДП "Бірюк" та зобов'язати утриматися від вчинення дій які порушують господарські права Дочірнього підприємства "Бірюк": проведення виїзних перевірок мисливських угідь ДП "Бірюк"; встановлення знаків на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; встановлення огорож в мисливській угіддях ДП "Бірюк"; демонтажу та псуванні оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; складанні приписів про усунення порушень ДП "Бірюк"; забороні мисливства в мисливських угіддях ДП "Бірюк".

Національний природний парк "Дворічанський" в зустрічній позовній заяві просить визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р., укладений між ДП "Брюк" та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства звернутися до Харківської обласної ради з поданням про вилучення у Дочірнього підприємства "Бірюк" мисливських угідь, наданих рішенням Харківської обласної ради від 26.12.2007 р. № 547-V.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2015р. у справі № 922/3660/15 (суддя Прохоров С.А.) первісні позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Національний природний парк "Дворічанський" утриматися від вчинення дій, які порушують господарські права Дочірнього підприємства "Бірюк" на право ведення мисливського господарства відповідно до умов договору від 09 січня 2008 року, укладеного з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Стягнуто з Національного природного парку "Дворічанський" на користь Дочірнього підприємства "Бірюк" судовий збір в розмірі 1218,00 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Національний природний парк "Дворічанський" не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2015р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким провадження за первісним позовом ДП "Бірюк" припинити та визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008р., укладений ДП "Бірюк" та Харківський обласним управлінням лісового та мисливського господарства та зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства звернутися до Харківської обласної ради з поданням про вилучення у ДП "Бірюк" мисливських угідь, наданих рішенням Харківської обласної ради від 26.12.2007р.

В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що місцевий господарський суд не врахував, що договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 року не містить прав ДП «Бірюк», про порушення яких зазначено в уточнених позовних вимогах.

Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову, оскільки Харківське обласне управління лісового та мисливського господарство не надало суду жодного доказу на наявність його наміру під час укладання договору 09.01.2008 року на настання відповідних правових наслідків.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 03.11.2015р.

02.11.2015р. на адресу суду від Національного природного парку "Дворічанський" надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових пояснень(вх.№14894).

02.11.2015р. на адресу суду від в.о. директора Національного природного парку "Дворічанський" надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в призначене судове засідання адвоката Стулікова А.В., який 03.11.2015р. буде приймати участь у IV етапі конкурсу на заміщення посад керівників нових місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників. (вх.№14895).

02.11.2015р. на адресу суду від представника Національного природного парку "Дворічанський" надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в призначене судове засідання адвоката Стулікова А.В., який 03.11.2015р. буде приймати участь у IV етапі конкурсу на заміщення посад керівників нових місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників.(вх.№14896).

Дані клопотання відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що заявники не обґрунтували належними та допустимим доказами неможливість участі адвоката Стулікова А.В. у призначеному судовому засіданні.

03.11.2015р. на адресу суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить рішення господарського суду Харківської області від "07" вересня 2015 р. у справі № 922/3660/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. (вх.№14948).

У судовому засіданні 03.11.2015р. представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача за первісним позовом підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представник 2-ї третьої особи - Харківської обласної державної адміністрації залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Представник 2-го відповідача за зустрічним позовом - Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та представник 1-ї третьої особи за зустрічним позовом - Харківської обласної ради в судове засідання 03.11.2015р. не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №66102216592181, №6102216592165, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що 2-й відповідач за зустрічним позовом та 1 третя особа за зустрічним позовом належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Рішеннями Харківської обласної Ради народних депутатів від 27 липня 2004 року XVI сесії XXIV скликання та від 26 грудня 2007 року XXII сесії V скликання № 547 - V Дочірньому підприємству "Бірюк" терміном до 27 липня 2044 року в Дворічанському районі Харківської області надані мисливські угіддя загальною площею 30119 га для ведення мисливського господарства.

Зазначені угіддя розташовані в північно-східній частині Дворічанського району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2008 року між ДП "Бірюк" та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства укладено договір про умови ведення мисливського господарства, оскільки вказаними рішеннями Харківської обласної Ради народних депутатів на останнього покладено обов'язок укласти з позивачем за первісним позовом договору про умови ведення мисливського господарства та забезпечити контроль за його виконанням.

У 2008 році Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс" розроблено та погоджено проект організації та розвитку мисливського господарства ДП "Бірюк".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/3586/15 від 22 травня 2015 року встановлено, що ДП "Бірюк" на законних підставах займає земельні угіддя (ділянки) в Дворічанському районі Харківської області, які використовує виключно за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А отже, позивач за первісним позовом має право вести мисливське господарство відповідно до вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Частиною 1 ст. 6 Господарського кодексу України встановлені загальні принципи господарювання в України, одним з яких є принцип свободи підприємницької діяльності в межах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ГК України підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить діючому законодавству України.

Таким чином, будь-яке неправомірне втручання органів влади, установ, організацій та підприємств різних форм власності в господарську діяльність господарюючих суб'єктів, в тому числі обмеження їх господарських прав, є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2015 року під час проведення виїздної перевірки мисливських угідь ДП «Бірюк», Службою державної охорони Національного природного парку "Дворічанський" Дочірньому підприємству "Бірюк" винесено припис № 5 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до Положення про Національний природний парк "Дворічанський", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 405 від 21.10.2011 р., служба державної охорони входить до складу національного парку.

З листів Національного природного парку «Дворічанський» від 17.02.2015 р. за № 32/10, від 12.03.2015 р. № 54/10 та від 03.04.2015 р. № 77/10, які маються в матеріалах справи, вбачається заборона мисливської діяльності ДП "Бірюк".

Зокрема, основним видом діяльності позивача за первісним позовом, передбаченого статутом ДП "Бірюк", затвердженого загальними зборами учасників товариства в 2006 році, є мисливство, ловля та розведення дичини.

Листами, зазначеними вище, відповідач за первісним позовом зобов'язує ДП "Бірюк" погоджувати з НПП "Дворічанський" господарську діяльність, а листом від 03.04.2015 р. № 77/10 взагалі забороняє будь-яку господарську діяльність позивача за первісним позовом.

11 грудня 2009 року Указом Президента України № 1044/2009 на території Дворічанського району Харківської області було створено Національний природний парк "Дворічанський".

Зі змісту вказаного Указу Президента України №1044/2009 вбачається, що НПП "Дворічанський" необхідно забезпечити розроблення протягом 2010-2011 років проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території Національного природного парку "Дворічанський", а також отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Пунктом 1.9. наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 405 від 21.10.2011 р. "Про затвердження Положення про Національний природний парк "Дворічанський", межі парку встановлюються в натурі, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали органів Держземагенства на місцях та землекористувачів, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації.

Відповідно до п. 4.1. цього наказу, територія парку враховується в усіх видах землевпорядної документації, проектно-планувальної та проектної документації.

Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 14.07.2000 р. "Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України", працівники державної охорони мають право безперешкодно відвідувати і перевіряти підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби тільки у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон стосовно додержання вимог природоохоронного законодавства.

Отже, діяльність відповідача за первісним позовом - НПП "Дворічанський" обмежується тільки в межах території природного парку, визначеної в натурі.

Таким чином, НПП "Дворічанський" в порядку визначеному чинним законодавством України може втручатися тільки в господарську діяльність юридичних або фізичних осіб, території яких знаходяться в межах національного природного парку.

А тому, місцевим господарським судом вірно встановлено, що в порушення приписів ст. ст. 6, 62 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" Національний природний парк "Дворічанський" вчиняє незаконні дії, які порушують господарські права ДП "Бірюк".

Колегія суддів зазначає, що НПП "Дворічанський" не надав погоджених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку "Дворічанський", а також правовстановлюючі документи - державні акти на право постійного користування земельними (лісовими) ділянками, що входять до території та структури Національного природного парку.

Відсутність зазначених правовстановлюючих та землевпорядних документів підтверджується також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року по справі № 820/3586/15, якою встановлено, що територія НПП "Дворічанський" у встановленому законом порядку не визначена і у НПП "Дворічанський" відсутні (не оформлені) правовстановлюючі документи на парк.

Відповідач за первісним позовом також не довів, що території, які входять до його складу, представляють природно-заповідну цінність.

За таких обставин, місцевим господарським судом було правомірно встановлено, що правопорушення, які порушують господарські права ДП "Бірюк", вже скоєні та мають закінчений склад, оскільки під час розгляду справи відповідач за первісним позовом не проводив виїзні перевірки мисливських угідь ДП "Бірюк"; не встановлював нових знаків та огорож на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; не демонтував та не псував оглядових веж, розташованих на території мисливських угідь ДП "Бірюк"; не складав приписів про усунення порушень ДП "Бірюк"; не забороняв мисливства в мисливських угіддях ДП "Бірюк".

А отже, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання НПП "Дворічанський" припинити незаконні дії, які порушують господарські права ДП "Бірюк".

Разом з цим, стосовно зобов'язання НПП "Дворічанський" утриматися від вчинення дій, які порушують господарські права ДП "Бірюк", на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до абзацу 4 пункту 7 постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Апелянт в обґрунтування своєї правової позиції вказує на відсутність з боку ДП «Бірюк» наміру здійснювати мисливську господарську діяльність на умовах визначених договором від 09.01.2008р. та зазначає про невиконання останнім лише п.2.2 договору.

Проте, в п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вказано, що саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Як вбачається з договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008р., укладеного між Дочірнім підприємством "Бірюк" та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, його укладено з додержанням вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України.

Недійсність правочину може наступати лише за певні порушення вимог закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Водночас, у Цивільному кодексі України передбачаються такі недійсні правочини, які не можуть бути безпосередньо віднесені ні до нікчемних, ні до оспорюваних.

Такими є правочини, які суд визначає недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.

В пункті 2.3. договору про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р. вказано, що у разі систематичного невиконання ДП "Бірюк" умов договору Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства має право подавати до Харківської обласної Ради народних депутатів матеріали про припинення права ДП "Бірюк" користуватися мисливськими угіддями.

За матеріалами справи, з часу укладення та подальшої дії спірного договору у Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства були відсутні правові підстави для припинення права ДП "Бірюк" користуватися мисливськими угіддями, оскільки останній виконував і надалі продовжує виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеним договором належним чином.

А отже, колегія суддів приходить до висновку, що ДП "Бірюк" виконуючи умови договору, не порушувало і не порушує вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Також, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що при поданні зустрічної позовної заяви та під час розгляду зазначеної справи в господарському суді першої інстанції Національний природний парк "Дворічанський" не довів належними та допустимим доказами, яким чином договір про умови ведення мисливського господарства від 09.01.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством "Бірюк" та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, порушує саме його права.

Навпроти, позивачем за зустрічним позовом зазначено лише підстави для визнання договору недійсним, але не вказано, чим спірний договір порушує його права та які саме права, в тому числі не наведено та не обґрунтувано конкретні, індивідуально-визначені норми законодавства України (норми Закону), які ДП "Бірюк" та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, на його думку, порушили під час дії зазначеного договору.

Посилання НПП "Дворічанський" на не проведення Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства у продовж 2008 - 2015 років перевірок ДП "Бірюк" з приводу додержання вимог лісового та мисливського законодавства України, спростовується наявними в матеріалах справи копіями актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо ведення мисливського господарства та полювання за № 05-24-236 від 02.10.2009 р.; № 05-24-163 від 09.09.2010 року; № б/н від 25.02.2011 року; № 05-24-178 від 20.09.2011 р.; № 77/01-03/09-11 від 22.01.2013 р.; № 877/01-04/09-09 від 17.06.2014 р., відповідно до яких порушень в господарській діяльності ДП "Бірюк" при використанні мисливських угідь не встановлено.

Посилання НПП "Дворічанський" на зменшення чисельності байбака, як на підставу розірвання договору від 09.01.2008 року спростовується, також, наявними в матеріалах справи копіями актів про проведення обліку чисельності дичи в угіддях за підписом та печаткою ДП "Куп'янське лісове господарства" з 2008 по 2015 рік, відповідно до яких у порівнянні з дня укладення договору 09.01.2008 року чисельність байбака збільшилось та в середньому становить від 1300 до 1399 одиниць.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання НПП "Дворічанський" на відсутність погодження у ДП "Бірюк" розміщення біотехнічних споруд (годівниць, солонців, мисливських веж та інших біотехнічних споруд, інформаційних аншлагів).

Наявна в матеріалах справи копія листа з погодженням Державного підприємства "Куп'янське лісове господарства" від 07.12.2011 року свідчить про погодження такого розміщення.

Також, таке посилання відповідача за первісним позовом спростовується протоколом засідання науково-технічної ради НПП "Дворічанський" від 05.09.2013 року, відповідно до якого при розгляді 4 питання порядку денного дозволено проведення біотехнічних заходів, у тому числі з влаштування підгодівельних майданчиків, встановлення інформаційних аншлагів, вишок для спостереження за дикими тваринами, охорона мисливських угідь, який підписано головою ПНН "Дворічанський" Височиним М.О. та секретарем Атемасовим А.А.

А тому, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи не встановлено порушень з боку Дочірнього підприємства "Бірюк" вимог Законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про тваринний світ".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства, укладеного 09 січня 2008 року між Дочірнім підприємством "Бірюк" та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства немає.

А отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Посилання апелянта на ненадання Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства доказів про наявність наміру на настання відповідних правових наслідків під час укладення договору від 09.01.2008р. не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, оскільки факт дотримання вимог діючого законодавства України під час ведення мисливського господарства та полювання підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірок, з яких вбачається, що ДП «Бірюк» має необхідні документи та останнім дотримано вимоги діючого законодавства України.

Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у даній справі прийнято при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Національного природного парку "Дворічанський" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національного природного парку "Дворічанський" с. Дворічне Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2015р. у справі №922/3660/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 04.11.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.