Вирок

від 12.01.2012 по справі 1-184/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №1-184/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючий: Іонніков В.М.

При секретарі: Валяник А.М.

З участю прокурора: Примак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 14 вересня 1988 року Богунським районним судом м. Житомира по ст. 215-3 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, за ст. 46-1 КК України відстрочено виконання покарання на 1 рік;

- 14 березня 1989 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст. 140 ч.3 КК України до 2-х років позбавлення волі;

- 2 липня 1996 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 17, 81 ч.3 КК України до 2-х років виправних робіт за місцем роботи засудженого з утриманням із заробітку засудженого 10 % в дохід держави;

- 22 липня 2003 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, за ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 26 грудня 2003 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік; 25 червня 2004 року постановою Богунського районного суду м. Житомира направлений до місць позбавлення волі на строк 3 роки; 29 липня 2007 року постановою Бердичівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2007 року по ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 25 місяців, - за ст. 297 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2011 року, біля 15-00 години ОСОБА_2 перебував на Польському кладовищі, що за адресою: м. Житомир, вулиця Короленко, 76. Проходячи повз могили померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він помітив частину викопаної огорожі, яка лежала поряд із вищевказаними могилами. В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання: металевих дисків, які були приварені до металевої огорожі і знаходились в місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Тоді ОСОБА_2 вирішив своїм злочинним умислом, направленим на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання - металевих дисків, які знаходились в місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поділитися із ОСОБА_1

На пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_1 погодився, тим самим вступив із останнім у попередню злочинну змову, направлену на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання - металевих дисків, які знаходились в місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на Польському кладовищі по вулиці Короленко, 76 в м. Житомирі.

Після цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за допомогою пилки по металу по черзі відпиляли металевий диск, який був прикріплений до металевої огорожі і знаходився в місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Після цього, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, які відпиляли металевий диск, який знаходився в місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, положили його на металеву тачку та місце скоєння злочину залишили, чим заподіяли ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 600 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно 30 червня 2011 року ОСОБА_2 запропонував йому перевезти з Польського кладовища металевий диск з могили. Він взяв візок і з ОСОБА_2 відрізали металевий диск від огорожі на кладовищі та перевезли його з кладовища. В подальшому металевий диск ОСОБА_2 продав на металолом.

Дослідивши матеріали справи, допитавши підсудного, керуючись ст.299 КПК України суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доказана та підтверджується наступними доказами по справі:

- протоколом від 1 липня 2011 року усної заяви про злочин від ОСОБА_5, яка вказала, що невідома особа на кладовищі витягнула огорожу на могилі її батьків;

- протоколом від 1 липня 2011 року огляду місця події, яким зафіксовано пошкодження могили ОСОБА_5 на Польському кладовищі по вулиці Короленко, 76 в м. Житомирі;

- довідкою з магазину про вартість металевої огорожі та металевого диска до автомобіля;

- протоколом від 19 липня 2011 року відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_2, яки розповів та показав, як він разом з ОСОБА_1 на Польському кладовищі по вулиці Короленко, 76 в м. Житомирі вчинив злочин;

- протоколом від 11 серпня 2011 року пред'явлення ОСОБА_6 фотознімків для впізнання;

- протоколом від 16 серпня 2011 року огляду речових доказів - металевого візка, 3-х пилок по металу;

- протоколом від 11 серпня 2011 року пред'явлення ОСОБА_6 фотознімків для впізнання;

- протоколом від 30 вересня 2011 року відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1, який розповів та показав, як він на Польському кладовищі по вулиці Короленко, 76 в м. Житомирі вчинив злочин;

- постановою від 11 жовтня 2011 року Богунського районного суду м. Житомира, згідно якої ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 30 червня 2011 року на Польському кладовищі в м. Житомирі незаконно заволоділи металевими предметами, що знаходяться в місці поховання.

Скоєне ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 297 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразилися в незаконному заволодінні предметами, що знаходяться в місцях поховання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що обставинами, які пом'якшують його покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, не настання тяжких наслідків від вчиненого злочину. Обставинами, які обтяжують його покарання по справі є рецидив злочинів. Суд також враховує, що він скоїв умисний, не тяжкий злочин, не являвся організатором вчиненого злочину, не працює, характеризується за місцем проживання посередньо, хворіє, завдана потерпілій шкода до розгляду справи в суді відшкодована, потерпіла не наполягає на суворому його покаранні, а тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винного вважає, що йому слід призначити покарання за ст.297 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді арешту.

При цьому суд враховує, що відповідно до вимог КК України та постанови Пленуму Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 не підлягає задоволенню так, як завдана злочином шкода відшкодована потерпілій.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 297 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України - 6 місяців арешту.

Міру запобіжного заходу для нього залишити до вступу вироку в законну силу - взяття під варту.

Початок строку покарання з 12 січня 2012 року. Зарахувати йому в строк відбутого покарання час перебування в ІТТ та в СІЗО з 30 вересня 2011 року по 12 січня 2012 року.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 1 500 грн.

Речові докази: металевий візок, 3-х пилки по металу - знищити.

Зняти арешт, накладений постановою слідчого СВ Богунського РВ 3 жовтня 2011 року на майно ОСОБА_1 - ? ід. част. квартири №2 по 2-му провулку Колективному, 4 в м. Житомирі

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання ним копії вироку суду.

Головуючий В.М. Іонніков