Ухвала

від 07.09.2015 по справі 2а-16961/10/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

7 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаВолкова О.Ф., суддів:Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Ізумруд-С» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

ДПІ звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ухвалою касаційний суд залишив без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року, якими позов приватного підприємства «Ізумруд-С» задоволено частково.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав копію постанови Верховного Суду України від 16 лютого 2010 року (№10/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вказана норма встановлює виключні підстави перегляду судових рішень при неоднаковому застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Проте, колегія суддів не може взяти зазначене рішення для порівняння, оскільки воно прийняте за правилами глави 3 Розділу IV КАС, і, відповідно, не є рішенням суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.

Відповідно до частини першої статті 238 КАС заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Рішення, про перегляд якого подана заява, ухвалено 11 лютого 2015 року, а заява про його перегляд, згідно штампу на конверті, подана 28 серпня 2015 року. Рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, ухвалено 16 лютого 2010 року. Таким чином заява про перегляд рішення подана з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС.

ДПІ звернулося з клопотанням про поновлення процесуального строку. Зважаючи на те, що наведені заявником причини пропуску процесуального строку є поважними, строк для подання заяви ДПІ слід поновити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Поновити Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року.

Відмовити у допуску справи за позовом приватного підприємства «Ізумруд-С» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач О.Ф. Волков Судді: В.Л. Маринченко І.Л. Самсін