Рішення

від 29.09.2009 по справі 12/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/275

29.09.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство  «Прівілегіум»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафо-Дор»

Про                                стягнення 45 500,00 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Харін П.В. –предст. (дов. № 07/09-00-01 від 07.09.2009 р.)

Від відповідача                        не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сафо-Дор»про стягнення 45 500,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про абонентське обслуговування №067/11/1 від 19.11.2008 р.

Ухвалою суду від 06.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/275 та призначено розгляд справи на 08.09.2009 р.

Представник позивача в судове засідання  08.09.2009 р. не з'явився, про причини нез'явлення  представника позивача суд не повідомлено.  

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 08.09.09 р. не направив.

Ухвалою суду від 08.09.2009 р. відкладено розгляд справи на 29.09.2009 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання  представника відповідача та позивача, необхідністю витребуванням  необхідних доказів.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2009 р. знову не з'явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.09.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2008 р. між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування № 067/11/1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався  надавати юридичні послуги по разовому замовленню.

Відповідно до п.4.1 відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги позивача.

Вартість наданих позивачем юридичних послуг склала 45 000 грн., про що сторонами складено Акт № ОУ-0000035. Відповідачу було надано рахунок-фактуру № СФ-01/07-09 від 01.07.2009 р.

Претензій до позивача, щодо якості наданих юридичних послуг не надходило.

         Згідно п. 5.1 Договору відповідач сплачує позивачу вказану у виставленому рахунку суму до 10го числа поточного місяця.

         Позивачем  15.07.09р. була пред'явлена  претензія № 15-07/09 з приводу стягнення заборгованості за надані юридичні послуги  в розмірі 45 500,00 грн., та підписання акту звіряння розрахунків станом на 15.07.2009 р.

          Відповідач 17.07.2009 р. надіслав відповідь на претензію № 17/07/09/00, в якій визнав вимоги позивача та зобов'язався погасити заборгованість в повному обсязі до 23 липня 2009 р. та підписаний акт звіряння розрахунків станом на 15.07.2009 р. та тим самим підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 45 500,00 грн.

         Проте вартість отримана них послуг відповідачем неоплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 45 500,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 45 500 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафо-Дор»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, Код 35922312, р/р 26000250123601 у ВАТ КБ «ХРЕЩАТИК», МФО 300830, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Прівілегіум» (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п №43 код 35141091, р/р 2600875276 в ВАТ КРД «Райффайзен Банк АВАЛЬ»м. Києві, МФО 380805) 45 500 (сорок п'ять тисяч п'ятсот) грн.. 00 коп. основного боргу, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять ) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

    Суддя                                                                                                      Л.В.Прокопенко