Постанова

від 07.10.2009 по справі 8/94-д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/94-Д

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2009 р.                                                                                    № 8/94-Д  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіШаргала В.І.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаТарасюка В.М. –директора

відповідачаЛевіна В.Б. дов. б/н від 01.07.2009 р.

3-тьої особине з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємства "Вікторія"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р.

у справі№8/94-Д господарського суду Житомирської області

за позовомПриватного підприємства "Вікторія"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро"

Третя особаСелянське фермерське господарство "Сонячний пагорб"

провизнання  договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу дійсним

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро"

доПриватного підприємства "Вікторія"

про визнання  договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу недійсним

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (надалі ПП) "Вікторія" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Левків-Агро" про визнання  договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.2004 року дійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що предметом спірного договору є у тому числі нерухоме майно, тому договір підлягає нотаріальному посвідченню, однак,  товариство –відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору,  тому договір підлягає визнанню дійсним в судовому порядку.

ТОВ "Левків-Агро" звернулось до ПП "Вікторія", третя особа -  Селянське фермерське господарство (надалі СФГ) "Сонячний пагорб", з зустрічним позовом про визнання спірного договору недійсним.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення договору

ТОВ "Левків-Агро" не було власником відчуженої за договором  нерухомості, тому не мало права продавати цю нерухомість; крім того, ПП "Вікторія" пропущений строк позовної давності і підстави для його поновлення відсутні.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.09.2008 року (суддя Давидюк В.К.)  у позові ПП "Вікторія" до ТОВ "Левків-Агро за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –СФГ "Сонячний пагорб" про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.2004 р. дійсним відмовлено.

В зустрічному позові  ТОВ "Левків-Агро" до ПП "Вікторія"  про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.2004 р. недійсним  відмовлено.

В частині відмови в задоволенні первісного позову судове рішення мотивоване тим, що на момент укладення спірного договору  ТОВ "Левків-Агро" не було власником майна, тому не мало права його передавати, разом з тим позивачем пропущений строк позовної давності і є заява сторони про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову судове рішення мотивоване тим, що договір від 06.06.2004 року  укладений з порушенням норм чинного законодавства і є нікчемним, тому відсутні підстави для визнання його недійсним в судовому порядку.

За апеляційною скаргою ПП "Вікторія" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року ( судді: Гулова А.Г., Пасічник С.С., Щепанська Г.А.) скасоване в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. В цій частині прийняте нове рішення, яким  зустрічний позов задоволений, спірний договір фінансової оренди основних засобів (будинку механізатора та котельні) з правом викупу від 06.06.2004 року, укладений між ТОВ "Левків-Агро" та ПП "Вікторія" , визнаний недійсним. В решті судове рішення залишене без змін.

В частині скасування судового рішення постанова мотивована тим, що за змістом ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання судом нікчемного правочину недійсним  не вимагається, однак, це не позбавляє сторону за таким договором  звернутися до суду про визнання такого правочину недійсним.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ПП "Вікторія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 24, 30 Закону України "Про власність", ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, просить її скасувати та прийняти нове рішення про визнання спірного договору дійсним. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що суд надав перевагу одним доказам над іншими, відхилив подані підприємством  належним чином засвідчені копії документів як належні докази.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши  матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом   апеляційної інстанції норм  матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарським судом встановлено, що 06.06.2004 р. між ТОВ"Левків-Агро"  (Орендодавець) та ПП "Вікторія"(Орендар)  укладений договір фінансової оренди основних засобів з правом викупу, відповідно до якого Орендодавець зобов'язався передати у власність Орендарю основні засоби у встановленій даним договором кількості та якості, а Орендар, в свою чергу, прийняти їх по акту приймання-передачі та оплатити їх вартість в строки, обумовлені даним договором. Загальна вартість майна за умовами договору складає 169 297,53грн.

Як передбачено п. 3.1 договору передача основних засобів буде проведена на основі актів приймання-передачі по кожному об'єкту окремо.

Згідно п. 3.2 договору розрахунок за основні засоби Орендар проводить на наступних умовах:

500,00грн. сплачує Орендодавцю до 10.07.2004 р. за оренду в червні 2004 р.;

1000,00грн. –до 10.08.2004 р. за оренду у липні  2004 р.;

решту суми –до кінця ІУ кварталу.

Орендна плата входить у вартість основних засобів.

Вищевказаний договір затверджено рішенням загальних зборів засновників   ТОВ "Левків-Агро" від 20.08.2004 р. (протокол загальних зборів №2 від 20.08.2004 р., а. с. 9).

ПП "Вікторія" за договором  було сплачено лише  1500 грн..

Господарськими судами також встановлено, що  відповідач –ТОВ "Левків-Агро"  та третя особа –СФГ "Сонячний пагорб" утворились в процесі реформування КСП "Левківське" і є правонаступниками останнього.

Внаслідок реорганізації КСП "Левківське" права  і  обов'язки    КСП "Левківське"  перейшли  до  СФГ "Сонячний пагорб"  та  ТОВ "Левків-Агро" за розподільчим балансом.

Однак, суду була надана лише копія цього балансу,  витребуваний судом оригінал  не був представлений сторонами у справі. Докази на підтвердження складання розподільчого балансу, як це передбачено Статутами ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" та ч. 5 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", у якому було б визначено об'єкти, які передаються новоутвореним особам, господарським судам також не надавались.

Загальними зборами засновників ТОВ "Левків-Агро", що відбулись 28.05.2004 р. з метою погашення заборгованості по оплаті праці до 01.10.2004 р., платежах до бюджету та по розрахунках з кредиторами було прийняте рішення про реалізацію майна, виділеного під забезпечення капіталізації платежів, кредиторської заборгованості по балансовій вартості з урахуванням експертної оцінки (перелік майна наведений у протоколі №1 від 28.05.2004 р. загальних зборів, а. с. 7-8).

Частину цього майна включено до предмету спірного договору від 06.06.2004 р., а саме: будинок механізатора тракторної бригади та котельні тракторної бригади на загальну суму 90 032,00 грн.

Господарськими судами також встановлено,  що згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2007 р., докази визнання якого недійсним в установленому порядку сторонами не подані, вказане майно – будинок механізатора та котельня, серед іншого, продано  СФГ "Сонячний пагорб", про що в Державному реєстрі правочинів (витяг №35337669) зроблено запис, а також посвідчено право власності   СФГ "Сонячний пагорб" на дане майно комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" (номер витягу 13551349 від 13.02.2007 р.), й це право власності ніким не оспорене. Таким чином, господарськими судами встановлено, що ПП "Вікторія" не користувалась спірним майном, тобто умови спірного договору сторонами не виконувались.

З урахуванням норм ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України від 07.02.1991 р. №697-XII "Про власність" та ст. 658 Цивільного кодексу України, з приписів яких вбачається, що лише власник має право розпорядження майном та вчиняти щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону, в тому числі здійснювати продаж майна,  апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки відчужене за договором майно продавцю не належало, тому  є недійсним на підставі частин 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій за заявою сторони у відповідності з вимогами ст. 267 Цивільного кодексу України щодо первісного позову застосована позовна давність, що також є підставою для відмови в задоволенні первісного позову.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу  України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судом апеляційної інстанції доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення. Крім того, скаржником не наведено жодного аргументу   щодо застосування   господарськими судами позовної давності за первісним позовом.

З огляду на наведене, колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки апеляційного господарського  суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікторія" залишити без задоволення.     

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. у справі №8/94-Д залишити без змін.

Головуючий  суддя

Шаргало В.І.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Рогач Л.І.