Постанова

від 01.10.2009 по справі 51/129

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

51/129

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 51/129  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши касаційну скаргу Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України"

на постанову

Київського апеляційного господарського судувід 10 червня 2009 року

у справі№ 51/129

господарського судум. Києва

за позовомПідприємства "Господарське управління Федерації профспілок України"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Кадділак, Шевроле"

простягнення 110156,48 грн

                                           за участю представників сторін від:

позивача: Яковлєва С.А (дов. від 08.09.09), Глушенко О.М. (дов. від 01.07.09)

відповідача: Рижевський П.А (дов. від 30.09.09),

                      Бухштаб В.О. (дов. від 30.09.09)

                ВСТАНОВИВ:

    Підприємство "Господарське управління Федерації профспілок України" у липні 2008 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобліьна група "Кадділак, Шевроле" і з урахуванням уточнень позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 103 396,94 грн і пеню в розмірі 11514,08 грн, посилаючись на неналежне виконання ТОВ "Автомобільна група "Кадділак, Шевроле" своїх зобов'язань по сплаті орендної плати у період з квітня по червень 2008 року за договором оренди об'єкта нерухомості (приміщення гаражу) № 545 від 05.12.05.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.09, ухвалене суддею Пригуновою А.Б., позов задоволено частково, стягнуто 103 396, 85 грн  несплаченого боргу за оренду, 9 091, 08 грн пені, 1 124, 88 грн витрат по сплаті державного мита. В стягненні 2 422, 20 грн. пені  відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено помилку в методиці її розрахунку. Приймаючи рішення суд керувався приписами статей 173, 193, 231 Господарського кодексу України, статей 526, 546, 549, 611, 762 Цивільного кодексу України

          Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Синиці О.Ф. –головуючого, Студенця В.И., Баранця О.М., постановою від 10.06.09 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення про відмову в позові. Оскаржувана постанова вмотивована посиланнями на належне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема, суд вказав, що останній повністю та своєчасно сплатив орендну плату за квітень, травень та червень 2008 року, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення боргу та пені за прострочення виконання зобов'язання. Крім того, суд вказав про помилковий розрахунок судом інфляції, посилаючись на необхідність застосування індексу інфляції за повний місяць до сталого розміру орендної плати за договором.

          Не погоджуючись з винесеною у справі постановою апеляційного суду, Підприємство "Господарське управління Федерації профспілок України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Касаційна скарга вмотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не дослідив наявний в матеріалах справи висновок судово-економічної експертизи № 11081 від 08.12.08, у зв'язку з чим, на думку скаржника, суд провів невірні розрахунки орендної плати та невірно визначив розмір інфляції.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства,  відзначає наступне.

Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 05.12.05 між Підприємством "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Кадділак, Шевроле" було укладено договір оренди об'єкта нерухомості (приміщення гаражу) № 545, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування на умовах оренди нежилі приміщення гаражу багатоповерхового, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 21, загальною площею 1908, 4 кв.м., в тому числі приміщення під офіс –337, 8 кв.м., приміщення під виробничі площі для технічного обслуговування та ремонту автомобілів –1088,0 кв.м., під складські приміщення –60,3 кв.м., під площі коридорів –422,3 кв.м. та для розміщення автомобілів (далі - Договір). Додатковою угодою  від 15.12.05 до Договору загальна орендована площа багатоповерхового приміщення гаражу була збільшена на 10,5 кв.м. і складала 1918,9 кв.м. Згідно з додатковою угодою № 2 від 01.02.06 до спірного Договору загальну орендовану площу приміщення збільшено до 2043,5 кв.м., а додатковою угодою № 3 від 21.07.06 збільшено до 2 226,1 кв.м.

Відповідно до п. 2.3. Договору орендна плата є договірною і встановлюється у наступному розмірі: 65 грн на місяць за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, для приміщень під офіс; 40 грн на місяць за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, для приміщень під виробничі площі для технічного обслуговування та ремонту автомобілів; 20 грн  на місяць за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, для складських приміщень; 5 грн на місяць за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, для коридорних приміщень; 270 грн на місяць за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, за одне місце стоянки автомобіля. Сторони узгодили, що згідно п. 2.4 Договору, сума орендної плати включає винагороду та всі витрати позивача по утриманню та експлуатації об'єкту, витрати на теплову енергію, електроенергію, воду та каналізацію, послуги радіо, вивіз сміття, дезинфекцію, утримання ліфтів, амортизаційні відрахування. Відповідно до п. 2.5 Договору, відповідач зобов'язаний проводити сплату орендованого об'єкту на розрахунковий рахунок позивача шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача. Пунктом 2.6 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати коригується один раз на місяць згідно індексу інфляції, що офіційно публікується Мінстатом України. При цьому зміна (коригування) розміру орендної плати не потребує узгодження сторін і відбувається шляхом направлення позивачем відповідачу рахунку з новим розміром орендної плати.  Отже, предметом заявленого позову є матеріально-правова вимога Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" до ТОВ "Автомобільна група "Каділак, Шевроле" про стягнення 103 396,84 грн основного боргу і пені в розмірі 11514,08 грн з підстав неналежного виконання зобов'язань за Договором оренди у період з квітня по червень 2008 року .

Скасовуючи рішення місцевого суду і відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем проведено розрахунок з позивачем у спірний період в повному обсязі згідно умов Договору оренди, відтак вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність боргу  ТОВ "Автомобільна група "Каділак, Шевроле" в розмірі 103 396, 84 грн, що утворився  внаслідок неврахованого відповідачем щомісячного індексу інфляції. Враховуючи відсутність суми основного боргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставне стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з  положень пункту 2.6 Договору, яким сторони передбачили, що розмір орендної плати коригується один раз на місяць згідно індексу інфляції, що офіційно публікується Мінстатом України, при цьому зміна (коригування) розміру орендної плати не потребує узгодження сторін і відбувається шляхом направлення позивачем відповідачу рахунку з новим розміром орендної плати.   Судом установлено, що позивачем були виставлені відповідачу у квітні 2008 року: рахунок –фактуру № СФ-0000757 від 08.04.08 на суму 4494, 38 грн за оренду стояночного місця та рахунок –фактуру № СФ-0000667 від 07.04.08 на суму 111812, 87 грн за оренду приміщення під офіс, під виробничі площі, оренду складських приміщень та площ коридорів; у травні  2008 року: рахунок –фактуру № СФ-0000970 від 15.05.08 на суму 4633, 70 грн за оренду стояночного місця та рахунок –фактуру № СФ-0000963 від 15.05.08 на суму 115279, 06 грн за оренду приміщення під офіс, під виробничі площі, оренду складських приміщень та площ коридорів; у червні  2008 року: рахунок –фактуру № СФ-00001079 від 06.06.08 на суму 4693, 97 грн за оренду стояночного місця та рахунок –фактуру № СФ-0001077 від 06.06.08 на суму 116778, 68 грн за оренду приміщення під офіс, під виробничі площі, оренду складських приміщень та площ коридорів. Відтак, загальна сума орендних платежів, виставлених відповідачу за користування орендованим майном, за період з квітня 2008 року до червеня 2008 року склала 357 692, 66 грн, які відповідач мав сплачувати до 10  числа кожного наступного місяця. Проте відповідач неналежним чином (частково) виконував свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів, перерахувавши позивачу 12.05.08 грошові кошти в сумі 85 645, 38 грн згідно рахунку № 667 від 07.04.08 та № 757 від 08.04.08, 05.06.08 грошові кошти в сумі 85 067, 81 грн згідно рахунків № 963, № 970 від 15.05.08 та 25.06.08 грошові кошти в сумі 83 582, 63 грн за оренду приміщення в червні 2008 року, що підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача. Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України). Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 8.2 Договору оренди сторони передбачили, що за порушення строків внесення орендної плати, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки національного Банку України, яка діяла на той період, за весь період прострочки платежу. З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати орендних платежів, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та застосував наслідки, передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по орендних платежах в період квітень-червень 2008 року, а також пені за прострочення їх сплати  визнається судовою колегією помилковим. Не застосування судом до спірних правовідносин положень пунктів 2.6, 8.2 Договору оренди, а також приписів статей 525, 526, 549, 611  призвело до винесення незаконної та необґрунтованої постанови, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому прийняте ним рішення належить залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року у справі Господарського суду м. Києва № 51/129 скасувати.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20 лютого 2009 року залишити в силі.

Головуючий     суддя                                                              Т. Добролюбова

                     Судді                                                                    Т. Гоголь

                                                                                         В. Швець