5/466
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 р. № 5/466
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Фелікс"
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р.
у справі №5/466
за позовом Закритого акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд"
до Приватного підприємства "Фелікс"
про стягнення 105 601,20 грн.
за скаргою Приватного підприємства "Фелікс"
на дії Відділу ДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від ВДВС: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.08.2007р. задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд" до Приватного підприємства "Фелікс" та присуджено до стягнення з останнього 105 601,20 грн. з розстрочкою платежу.
На виконання вказаного рішення видано наказ №5/466 від 03.09.2007р.
Позивач пред'явив до виконання вказаний наказ до ВДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції, яким 07.11.2007р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №5247547 з примусового виконання наказу №5/466.
У зв'язку з тим, що на виконанні у ВДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції на момент надходження наказу №5/466 вже знаходились виконавчі документи про стягнення заборгованості з ПП "Фелікс" на користь інших стягувачів та було відкрите зведене виконавче провадження, державним виконавцем у відповідності до ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 14, 19 Інструкції про проведення виконавчих дій 13.11.2007р. була винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №5247547 до складу зведеного виконавчого провадження щодо ПП "Фелікс".
В межах зведеного виконавчого провадження органом державної виконавчої служби винесена постанова від 31.03.2009р. та дві постанови від 01.04.2009р. про накладення арешту на кошти відповідача
У квітні 2009р. відповідач –ПП "Фелікс" звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Відділу ДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції і просив суд, з врахуванням заяви про збільшення вимог, визнати протиправними дії ВДВС щодо стягнення на підставі виконавчого документа –наказу господарського суду Луганської області №5/466 від 03.09.2007р., визнати недійсними та скасувати постанову від 31.02.2009р. та дві постанови від 01.04.2009р. про арешт коштів на рахунках боржника (відповідача), а також заборонити ВДВС проводити дії по стягненню на підставі наказу суду №5/466 від 03.09.2007р. до набрання законної сили судовим рішенням про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Фелікс".
Скарга мотивована тим, що відносно відповідача порушена справа про банкрутство та 19.08.2005р. введений мораторій, під час дії якого забороняється вчинення дій з примусового стягнення, як то передбачено п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.8 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.06.2009р. (суддя Косенко Т.В.) скарга відповідача задоволена:
визнано протиправними дії ВДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції по стягненню на підставі наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466;
заборонено ВДВС здійснювати дії по стягненню на підставі наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 до набрання законної сили судовим рішенням про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Фелікс", яке знаходиться в провадженні господарського суду Луганської області (справа №21/51б) (20/138б);
визнано недійсними та скасовані в частині стягнення за наказом господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 постанови державного виконавця від 31.03.2009р. та дві постанови від 01.04.2009р. про арешт грошових коштів відповідача.
Вказана ухвала мотивована тим, що заборгованість за наказом суду №5/466 не відноситься до вимог, на які дія мораторію не розповсюджується, тому орган державної виконавчої служби зобов'язаний зупинити виконавче провадження на час дії мораторію.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р. (головуючий, суддя Медуниця О.Є., судді Іноземцева Л.В., Перлова Д.Ю.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, скаргу відповідача залишено без задоволення з тих підстав, що вимоги стягувача –ЗАТ "Луганськкомуншляхбуд" є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому на них не поширюється дія мораторію.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій державної виконавчої служби щодо здійснення нею виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 під час дії мораторію, введеного судом 19.05.2005р. внаслідок порушення провадження у справі про банкрутство відповідача –ПП "Фелікс".
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Відповідно до ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, однією з обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, є порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.
Вказана норма визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо зупинення виконавчого провадження при наявності зазначеної обставини –на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.
Поняттю "мораторій" надано визначення ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів. При цьому, в силу ч. 6 цієї норми, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди; дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому ст.14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому ст. 31 Закону.
Отже, дія мораторію, виходячи з виключного переліку, наведеного у ч.6 ст.12 Закону, розповсюджує свою дію на вимоги усіх кредиторів, окрім тих, що визначені названим пунктом, а також на вимоги, що не пов'язані з грошовими зобов'язаннями.
Як свідчать матеріали справи, у ПП "Фелікс" грошове зобов'язання перед ЗАТ "Луганськкомуншляхбуд" виникло внаслідок невиконання договору про виконання робіт, а тому на вимогу стягувача за наказом суду №5/466 поширюється дія мораторію.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що відділ ДВС на законних підставах не зупинив виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень, який згідно статті 50 названого Закону полягає в арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації майна. Таким чином, арешт (опис) майна –це сукупність дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення.
Отже, суд першої інстанцій дійшов мотивованого висновку про те, що з огляду на приписи п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" дії ВДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 під час дії мораторію є незаконними, а прийняті постанови державного виконавця від 31.03.2009р. та від 01.04.2004р. про арешт грошових коштів відповідача підлягають скасуванню.
Поряд з цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги відповідача в частині заборони ВДВС здійснювати дії по стягненню на підставі наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 до набрання законної сили судовим рішенням про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Фелікс".
Так, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про виконавче провадження", предметом оскарження можуть бути дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця.
За приписами ст.1212 ГПК України, стягувачем, боржником або прокурором можуть бути подані скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, вимоги скарги щодо заборони органу державної виконавчої служби вчиняти дії щодо виконання виконавчого документу не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню в частині заборони ВДВС здійснювати дії по стягненню на підставі наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 до набрання законної сили судовим рішенням про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Фелікс", яке знаходиться в провадженні господарського суду Луганської області (справа №21/51б) (20/138б).
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фелікс" задовольнити частково.
2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р. у справі №5/466 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Луганської області від 04.06.2009р. скасувати в частині задоволення скарги Приватного підприємства "Фелікс" щодо заборони відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції здійснювати дії по стягненню на підставі наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. №5/466 до набрання законної сили судовим рішенням про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Фелікс", яке знаходиться в провадженні господарського суду Луганської області (справа №21/51б) (20/138б).
4. В цій частині вимог скаргу залишити без задоволення.
5. В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 04.06.2009р. залишити без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2009 |
Оприлюднено | 20.10.2009 |
Номер документу | 5034497 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні