Ухвала

від 22.07.2010 по справі 1-162

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

Справа № 11-623/10

Головуючий у 1-й інстанціїЧезганова ОСОБА_1 ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.369, ч.2 ст.190 ч.2 ст.15 КК України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Петришина І.П.

суддів: Ляліної Л.М., Суржка А.В.,

прокурора: Соловйова О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні 22 липня 2010 року в м.Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Замостянського районного суду м.Вінниці від 12 травня 2010 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.190 КК України до двох років позбавлення волі; за ст.ст. 15 ч.2,190 ч.2 КК У країни до одного року шести місяців позбавлення волі; за ст..ст.15 ч.2. 27 ч.4, 369 ч.2 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 ч.І КК України, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді п’яти позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язано засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,

Як встановлено судом першої інстанції, наприкінці квітня 2009 року працівники роти міліції оперативного призначення «Беркут» при ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4О, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відносно яких 26 лютого 2009 року виконувач обов’язків прокурора Староміського району м.Вінниці порушив кримінальну справу а ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.З, 365 ч.2 КК України, звернулися до підсудного ОСОБА_3, який відповідно до наказу прокурора Вінницької області №645 від 12 липня 2007 року, обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Вінницької області і мав десятий ранг державного службовця, з пропозицією допомогти вирішити питання про закриття кримінальної справи, порушеної відносно них. Підсудний ОСОБА_3 пообіцяв дізнатися про хід розслідування кримінальної справи та можливість її закриття.

Через декілька днів, на початку травня 2009 року, підсудний ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та призначив зустріч у своєму службовому кабінеті в приміщені прокуратури Вінницької області, що знаходиться по вул..Володарського,З3 у м.Вінниці. Під час розмови з ОСОБА_4 та ОСОБА_7, маючи намір шляхом обману та зловживання довірою заволодіти їх грошима, підсудний ОСОБА_3 вирішив підбурити їх до передачі хабара.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_3 повідомив, що він знаходиться в гарних стосунках з прокурором Староміського району м.Вінниці ОСОБА_8 і зможе допомогти у вирішенні питання закриття кримінальної справи. Для цього йому потрібно буде передати 1000 грн., нібито, для прокурора Шидловського В.С., щоб повечеряти з ним у ресторані і з'ясувати, яким саме чином можна вирішити питання закриття справи, на що ОСОБА_4

А.О. погодився.

Наступного дня, після вказаної зустрічі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_9 зібрали втрьох гроші в сумі 1000 гривень, після чого ОСОБА_4 по телефону домовився з підсудним ОСОБА_3 про зустріч для передачі грошей біля приміщення прокуратури Вінницької області. Через декілька днів, після вказаної розмови, під час зустрічі поблизу автостоянки прокуратури по вул..Володарського,33 в м.Вінниці, ОСОБА_4 передав підсудному ОСОБА_3 гроші в сумі 1000 гривень різними купюрами. Одержавши гроші, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що заведе його до прокурора Староміського району м.Вінниці ОСОБА_8 і прокурор, нібито, сам розкаже, як все можна вирішити, та призначив зустріч наступного дня біля приміщення прокуратури Староміського району м.Вінниці.

Наступного дня, після вказаної передачі грошей, прибувши, близько 9.00 години до приміщення прокуратури Староміського району м.Вінниці, ОСОБА_4 зустрівся з підсудним ОСОБА_3 та разом зайшли на перший поверх приміщення. В приміщенні, створюючи у ОСОБА_4 оманливе враження про вирішення питання з прокурором про закриття справи, підсудний ОСОБА_3 повідомив, щоб ОСОБА_4 зачекав на першому поверсі, а сам піднявся на третій поверх. Через декілька хвилин ОСОБА_3 спустився та повідомив, що зі слів прокурора справу, нібито, відразу не можна закрити, а її закриють поступово б ході слідства. В подальшому, реалізуючи умисел на заволодіння чужими грошима, приблизно, в середині серпня 2009 року, під час телефонної розмови, Підсудний ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що необхідно зустрітися для вирішення питання про закриття кримінальної справи. В ході зустрічі, неподалік прокуратури Вінницької області, з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підсудний ОСОБА_3 вирішив їх підбурити до передачі хабара через нього. Для цього він повідомив їм, що прокурор району, нібито умисно затягує вирішення справи і йому, нібито, потрібно передати хабар, не називаючи конкретної суми. При цьому ОСОБА_3 завірив ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що він сам зустрінеться з прокурором і з'ясує, яку саме суму грошей необхідно передати. Реально сприймаючи підсудного ОСОБА_3, як службову особу, що особисто знайома з прокурором Староміського району м.Вінниці і тому зможе допоїти вирішити питання про закриття кримінальної справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодилися на його пропозицію передати через нього хабар.

На початку вересня 2009 року підсудний ОСОБА_3 по телефону запросив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у свій службовий кабінет. В ході розмови підсудний ОСОБА_3 повторно поставив вимогу передати прокурору району хабар в сумі 2000 доларів США та наголосив, що у разі передачі грошей кримінальна справа відносно них відразу буде закрита. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодилися на це та повідомили, що вони будуть збирати гроші.

18 вересня 2009 року ОСОБА_4 по телефону повідомив ОСОБА_3, що вони зібрали частину вказаної суми. Підсудний ОСОБА_3 призначив зустріч о 16 год. 30 хвилин неподалік магазину «Корона» по вул.К.Маркса в м.Вінниці. Виконуючи вказівку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули близько 17.00 год. у визначене ОСОБА_3 місце. Під час розмови підсудний ОСОБА_3, підбурюючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до передачі хабара, повідомив, що прокурор району зараз дуже зайнятий іншими питаннями і нібито запитував у нього, де гроші. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомили, що у них лише частина суми - 1000 доларів США. Підсудний ОСОБА_3 погодився та одержав від ОСОБА_4 гроші в сумі 1000 доларів США купюрами номінальною вартістю по 100 доларів США кожна, що за курсом НБУ становило 8006,5 гривень. Одержавши гроші, підсудний ОСОБА_3 перерахував їх, заховав у сумочку та завірив, що передасть гроші прокурору Староміського району м.Вінниці, візьме у нього постанову про закриття кримінальної справи та зателефонує їм.

22 та 25 вересня 2005 року підсудний ОСОБА_3, під час розмов в першій половині дня з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 завірив їх, що він, нібито, передав гроші прокурору, однак той не хоче закривати справу через те, що у заявника є претензії. При цьому підсудний ОСОБА_3 зазначив, що другу половину грошей йому необхідно буде передати після прийняття рішення про закриття кримінальної справи.

29 вересня 2009 року підсудний ОСОБА_3, під час телефонної розмови, запитав у ОСОБА_4 чи є у нього відповідна сума грошей для передачі хабара прокурору Староміського району м.Вінниці ОСОБА_8 Одержавши від ОСОБА_4 позитивну відповідь, ОСОБА_3 умисно, створюючи оманливе враження про домовленість з прокурором району та його помічником про закриття кримінальної справи, повідомив, що необхідно буде знайти ще 500 доларів США, щоб, нібито, передати помічнику прокурора Коханцю О.В., який розслідує кримінальну справу, та призначив зустріч на наступний день біля приміщення прокуратури.

30 вересня 2009 року, близько 11.00 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виконуючи вимогу підсудного ОСОБА_3, прибули до приміщення прокуратури області по вул.Володарського,33 в м.Вінниці. Під час зустрічі, поблизу приміщення прокуратури області, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 1000 доларів США купюрами номінальною вартістю по 100 доларів США кожна, що за курсом НБУ на той час становило 8010 гривень. Одержавши гроші, ОСОБА_3 перерахував їх, заховав у кишеню штанів та нагадав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що в майбутньому необхідно буде передати ще 500 доларів США, нібито, для помічника прокурора Староміського району м.Вінниці ОСОБА_10, який проводить слідство у справі. Проте, довести злочин до кінця і одержати від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 гроші в сумі 500 доларів США, що на той час за курсом НБУ становило 4005 гривень. ОСОБА_3 не зміг з незалежних від його волі причин, оскільки цього ж дня був затриманий співробітниками ГУ БКОЗ СБУ з грошима у сумі 1000 доларів США.

Таким чином, одержавши при описаних вище обставинах від ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на початку травня 2009 року гроші в сумі 1000 гривень, 18 та 30 вересня 2009 року гроші на загальну суму 2000 доларів США, що курсом НБУ на той час становило 16016,5 гривень, а всього 17016,5 гривень, підсудний ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою незаконно ними заволодів, насправді не маючи наміру їх передавати як хабар прокурору Староміського району м.Вінниці ОСОБА_8 та помічнику прокурора Коханцю О.В. за закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а шляхом обману та зловживання довірою незаконно заволодів ними.

В апеляції прокурор Соловйов О.В. просить вирок суду змінити та стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи по справі.

Заслухавши доповідача, прокурора Соловйова О.В., який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_3, який заперечив проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_3 у злочинах, за які його засуджено, встановлена його ж зізнанням, дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку і не оспорюється в апеляції.

Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 і призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України і являється справедливим.

Доводи апеляції про необхідність стягнення судових витрат з засудженого при апеляційному розгляді справи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.ст.409,411 КПК України питання щодо розміру та стягнення судових витрат, якщо вони не вирішені судом першої інстанції, вирішуються судом, який постановив вирок.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора Соловйова О.В. залишити без задоволення, а вирок Замостянського районного суду м.Вінниці від 12 травня 2010 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

СУДДІ: