Постанова

від 02.09.2015 по справі 826/8055/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2015 року № 826/8055/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЗЕНЕРГО» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЗЕНЕРГО» з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005612204 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 516 667 грн. та нарахування штрафу в розмірі 879 166,75 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість висновків акта ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 року № 8006/26-51-22-04/32305377 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «ГазЕнерго» з питань дотримання ним вимог чинного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом підприємств, в тому числі з ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім», ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн» і ПП «Фрешер» за період з 01.08.2011 року по 30.08.2014 року. Натомість на переконання позивача реальність господарських операцій ТОВ «ТД «ГазЕнерго» з названими контрагентами-постачальниками інформаційних послуг на підставі письмових договорів про надання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача, а тому висновки перевіряючого про відсутність у ТОВ «ТД «ГазЕнерго» законних підстав для формування показника податкового кредиту за звітний період травень 2014 року (сума податку на додану вартість становить 3 516 667 грн.) за рахунок зазначених господарських операцій, що покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005612204 в частині оспорюваної суми грошового зобов'язання, суперечать нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та письмових заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, у період з 02.10.2014 року по 23.10.2014 року працівником ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 і пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу від 02.10.2014 року № 91265-П і направлення від 02.10.2014 року № 1037 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «ГазЕнерго» з питань дотримання вимог чинного законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з рядом підприємств, в тому числі з ТОВ «Лідер Форм Компані» (ідентифікаційний код 38905483), ТОВ «Трейдтім» (ідентифікаційний код 38889928), ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн» (ідентифікаційний код 38566952) і ПП «Фрешер» (ідентифікаційний код 38380004) за період з 01.08.2011 року по 30.08.2014 року, за результатами якої складений акт від 29.10.2014 року № 8006/26-51-22-04/32305377 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено завищення позивачем, в порушення норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, показника валових витрат на загальну суму 44 279 164 грн. (а саме по господарським операціям з контрагентами-постачальниками ТОВ «Енергозбут-5» (за 4-ий квартал 2011 року в сумі 12 333 333 грн., за 2012 рік - 25 279 166 грн.), ТОВ «Укрпрофгарант» (за 2013 рік - 4 166 665 грн.) і ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» (за 2013 рік - 2 500 000 грн.), та показника податкового кредиту за звітні періоди жовтень і грудень 2011 року, січень, лютий, квітень, травень, липень і жовтень 2012 року, червень 2013 року та березень і травень 2014 року на загальну суму 13 889 166 на суму податку на додану вартість 246 062 грн., - в порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Епізоди даних правопорушень перевіряючий пов'язує з фактами неправомірного врахування ТОВ «ТД «ГазЕнерго» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» (зокрема, сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період червень 2013 року з названим підприємством становить 500 000 грн.), ТОВ «Укрпрофгарант» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період червень 2013 року з названим підприємством становить 833 333,3грн., та за березень 2014 року - 500 000 грн.), ТОВ «Лідер Форм Компані» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період березень 2014 року з названим підприємством становить 16 666,6 грн., та за травень 2014 року - 1 000 000 грн.), ТОВ «Трейдтім» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період травень 2014 року з названим підприємством становить 516 666,6 грн.), ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період травень 2014 року з названим підприємством становить 1 500 000 грн.), ТОВ «Енергозбут-5» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період жовтень 2011 року з названим підприємством становить 1 300 000 грн., за грудень 2011 року - 1 166 666,6 грн., за січень 2012 року - 500 000 грн., за лютий 2012 року - 1 522 500 грн., за березень 2012 року - 666 666,66 грн., за травень 201 року - 666 666,6 грн., за липень 2012 року - 700 000 грн., за жовтень 2012 року - 1 000 000 грн.) і ПП «Фрешер» (сума задекларованого позивачем податкового кредиту за звітний період березень 2014 року з названим підприємством становить 1 000 000 грн., та за травень 2014 року - 500 000 грн.).

Такі висновки перевіряючого ґрунтуються на факті ненадання ТОВ «ТД «ГазЕнерго» до перевірки на виконання запиту ДПІ від 02.10.2014 року № 10429/10/26-51-22-04 первинних документів для підтвердження задекларованих результатів господарських операцій з названими вище підприємствами (дані обставини позивачем в ході судового розгляду справи спростовані не були), а також на наявній в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві податковій інформації з АІС «Податковий блок» та АРМ Бест Звіт, з постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Зінчука І.М. від 14.10.2014 року про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Газенерго» за період взаємовідносин із ТОВ «Лідер Форм Компані» код 38905483, ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» код 35945298, ТОВ «Укрпрофгарант» код 38193308, ТОВ «Технопром-7» код 37516130, ТОВ «енергозбут-5» код 37856975, ТОВ ПВК Дакмас код 33060784, ТОВ «Трейдтім» код 38889928, ТОВ «Мульті Керам» код 21609308, ТОВ «Інвестрейд-Лайн» код 3856695, і постанови старшого слідчого СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції Трембач А.О. про призначення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Газенерго» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів при взаєморозрахунках з ТОВ «Кредитно-фінансовий Консалтинг» код ЄДРПОУ 35592466, ТОВ «Анатолія-Ніхат» код ЄДРПОУ 36659998, ТОВ «Інкомартсервіс» код ЄДРПОУ 24918872, ТОВ «Ектар Еліт» код ЄДРПОУ 36858751, ПАТ «Світло Шахтаря» код ЄДРПОУ 00165712, ТОВ «ВКФ «Валентина і К» код ЄДРПОУ 30683464, ТОВ «Кепіталнайс» код ЄДРПОУ 36857894, ТОВ «Люди.Ідеї.Відносини» код ЄДРПОУ 35618976, ТОВ «Доместік Лайнс» код ЄДРПОУ 32154813, ТОВ «Сіті Авто» код ЄДРПОУ 32915056, ТОВ Аугуста Коллекшн» код ЄДРПОУ 36592980.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «ТД «ГазЕнерго» перевіряючий дійшов висновку про нереальність зазначених правочинів, відсутність документального підтвердження спірних господарських операцій, та відповідно заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 9 411 958 грн. і податку додану вартість на загальну суму 13 825 238 грн. (в тому числі за звітні періоди жовтень 2011 року на суму 1 300 000 грн., за грудень 2011 року - 1 166 666,6 грн., за січень 2012 року - 500 000 грн., за лютий 2012 року - 1 522 500 грн., за квітень 2012 року - 602 737 грн., за травень 2012 року - 666 666,6 грн., за липень 2012 року - 700 000 грн., за жовтень 2012 року - 1 000 000 грн., за червень 2013 року - 1 333 333 грн., за березень 2014 року - 1 516 667 грн., за травень 2014 року - 3 516 667 грн.), та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду, (ряд. 24 Декларації), - на суму 63 929 грн. за звітний період квітень 2012 року.

17.11.2014 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005642204 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «ТД «ГазЕнерго» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 764 947 грн., в тому числі 9 411 958 грн. за основним платежем, 2 352 989 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005612204 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «ТД «ГазЕнерго» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 281 548 грн., в тому числі 13 825 238 грн. за основним платежем, 3 456 310 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005602204 (форми «В4»), яким ТОВ «ТД «ГазЕнерго» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 63 929 грн. за звітний період квітень 2012 року по податковій декларації від 21.05.2012 року реєстр. № 9028106162.

Скориставшись правом на адміністративне оскарження цих податкових повідомлень-рішень від 17.11.2014 року, позивачем було отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015 року № 1035/10/26-15-10-05 про результати розгляду первинної скарги, у відповідності до змісту якого - податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005612204 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005602204 - скасовано в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005642204 - скасовано лише в частині штрафних санкцій у розмірі 709 166,75 грн.

Надалі ТОВ «ТД «ГазЕнерго» звернулося до контролюючого органу із заявою № 10/2403 від 30.01.2015 року про намір досягнення податкового компромісу по зазначених податкових повідомленнях-рішеннях від 17.11.2014 року № 0005612204 і № 0005642204. За результатами розгляду такої заяви платника податків ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 04.02.2015 року № 1190/10/26-51-22-04 про погодження застосування податкового компромісу. Зі змісту цього рішення відповідача вбачається, що між ТОВ «ТД «ГазЕнерго» і контролюючим органом у відповідності до Закону України від 25.12.2014 року № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» досягнуто податкового компромісу щодо сум податку на прибуток і податку на додану вартість нарахованих на підставі акта перевірки від 29.10.2014 року № 8006/26-51-22-04/32305377 за період з 01.08.2011 року по 01.04.2014 року. Разом з тим сума заниження податку на додану вартість у розмірі 3 516 666,6 грн. (зокрема, дана сума ПДВ була задекларована позивачем у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних контрагентами-постачальниками ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім», ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн» і ПП «Фрешер». (Перелік таких податкових накладних наведений на стор. 8 - 11 акта перевірки) по податковому повідомленню-рішенню від 17.11.2014 року № 0005612204 не підлягала застосуванню податкового компромісу, оскільки була нарахованого на підставі акта перевірки за звітний період травень 2014 року (тобто, за межами періоду, визначеного нормами цього Закону).

Рішенням ДФС України від 26.03.2015 року № 6335/6/99-99-10-01-04-35 про результати розгляду скарги повторна скарга товариства на податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005612204 була залишена без задоволення, а саме податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0005612204 в частині визначеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 395 833,75 грн., в тому числі з них 3 516 667 грн. - за основним платежем і 879 166,75 грн. - штрафні санкції (тобто, щодо якої не було досягнуто податкового компромісу) протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню в цій частині, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014 року, та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 року та діяв до 01.12.2014 року, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду даної справи також встановлено укладення між ТОВ «ТД «ГазЕнерго» (Замовник), в особі директора Чуйкова С.Р., та підприємствами ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», в особі директора Сурманідзе М., ТОВ «Лідер Форм Компані», в особі директора Алібоєва М.Д., ПП «Фрешер», в особі директора Лукіна А.Ю., і ТОВ «Трейдтім», в особі директора Кабулова Ж.І., (Виконавці), однотипних за змістом письмових договорів про надання послуг, а саме: договір від 01.10.2013 року № 74/10 з ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», договір від 11.11.2013 року № 35/95 з ТОВ «Лідер Форм Компані», договір від 01.04.2014 року № 364 з ТОВ «Трейдтім» та договір комісії-доручення на укладення угод від 11.02.2014 року № 87 з ПП «Фрешер».

Так, за умовами Договорів від 01.10.2013 року № 74/10, від 11.11.2013 року № 35/95 і від 01.04.2014 року № 364 Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника надати останньому допомогу в пошуку покупців електричної енергії за нерегульованим тарифом, а у випадку необхідності - також при проведенні перемовин з потенційними покупцями стосовно укладення з ними договорів на поставку електричної енергії за нерегульованим тарифом на умовах, викладених у завданнях до Договору (з метою збереження комерційної таємниці завдання до Договору передаються Замовником Виконавцю особисто в руки: від директора Замовника директору Виконавця в електронному вигляді (флеш-пам'ять). Надані Виконавцем послуги з пошуку покупців електричної енергії приймаються Замовником за актом приймання наданих послуг після повного чи часткового виконання завдань Замовника. Інформація про контрагентів, що мають намір придбати у Замовника електричну енергію за нерегульованим тарифом передається в електронному вигляді (флеш-пам'ять). Згідно п. 3.2 і п. 4.1 цих Договорів Замовник має оплатити роботу Виконавця у розмірі та в порядку, що передбачені положеннями даного Договору (при цьому за результатами аналізу змісту таких договорів суд натомість не виявив в їх текстах жодних відомостей про визначення сторонами розмірів договірних цін на інформаційні послуги та/або порядок розрахунку вартості послуг, хоча з урахуванням правил визначених ст. 180 Господарського кодексу України така умова як ціна договору в даному випадку являється однією із істотних умов спірних договорів про надання послуг ), оплата послуг здійснюється Замовником, зокрема, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

За умовами Договору від 11.02.2014 року №87 Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника віднайти контрагентів на послуги Замовника з поставки електричної енергії за нерегульованим тарифом та укласти з ними угоди (чи сприяти в укладанні таких) на умовах, що викладені у завданнях до Договору. В залежності від конкретних умов за кожним контрагентом Виконавець на свій розсуд: укладає угоди з поставки електричної енергії за нерегульованим тарифом від свого імені та за рахунок Замовника (якщо останнє не суперечить чинному законодавству України), укладає угоди від імені Замовника за його рахунок, сприяє укладанню угод між Замовником і контрагентами (знаходить контрагентів, веде з ними перемовини, готує всі документи, що необхідні для укладання угод). Завдання Замовника вважаються такими, що виконані виконавцем, з моменту останнього дня місяця поставки контрагентом електричної енергії, що поставляється Замовником, - про що складається акт надання послуг.

Пунктом 4.1 цього Договору позивача з ПП «Фрешер» передбачено, що розмір та порядок оплати послуг Виконавця визначається у рахунку, що виставляється Замовнику. Підставою для виставлення такого рахунку є протокол узгодження вартості послуг Виконавця, який обов'язково складається протягом 10-ти днів з моменту підписання сторонами акта надання послуг.

На підтвердження фактів надання названими контрагентами послуг з пошуку контрагентів-покупців електричної енергії та інших послуг, що передбачені умовами договорів, та проведення розрахунків за такі наданні послуги позивач надав до суду копії наступних документів:

- актів надання послуг від 17.10.2013 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), від 28.10.2013 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), від 31.10.2013 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), від 28.11.2013 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), від 29.11.2013 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), від 29.04.2014 року на суму 100 000 грн. (з ПДВ), від 13.05.2014 року на суму 3 000 000 грн. (з ПДВ), що були оформлені за результатами прийняття позивачем наданих ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер» «інформаційних послуг» на підставі договорів про надання послуг (без визначення реквізитів (реєстраційний № і дата) таких договорів);

- податкових накладних від 17.01.2013 року № 7 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.), від 28.10.2013 року № 16 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.) і від 31.10.2013 року № 20 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.), підписаних Сурманідзе М. та скріплених печаткою ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», - де наведена наступна номенклатура послуг - «інформаційні послуги»;

- податкових накладних від 28.11.2013 року № 1 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.) і від 29.11.2013 року № 2 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.), підписаних Яковлєвим М.І. та скріплених печаткою ТОВ «Лідер Форм Компані», - де наведена наступна номенклатура послуг - «інформаційні послуги». Одночасно зі змісту таких податкових накладних вбачається, що вони були виписані ТОВ «Лідер Форм Компані» на підставі договору відступлення права вимоги від 14.11.2013 року № 1 (тобто, не на підставі договору про надання послуг від 11.11.2013 року № 35/95 як то стверджує позивач в тексті своєї позовної заяви), оригінал та/або копія якого не були пред'явлені позивачем ні до документальної перевірки, ні під час розгляду справи в суді. Жодних усних та/або письмових пояснень з питань наявності у ТОВ «ТД «ГазЕнерго» правових підстав для формування податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних представник позивача в судовому засіданні у справі не надав;

- податкової накладної від 29.05.2014 року № 1 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.), підписаної Лукіним А.Ю. та скріпленої печаткою ПП «Фрешер», - де наведена наступна номенклатура послуг - «інформаційні послуги»;

- податкових накладних від 29.04.2014 року № 2 на суму 1 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн.) і від 13.05.2014 року № 2 на суму 3 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.), підписаних Кабуловим Ж.І. та скріплених печаткою ТОВ «Трейдтім», - де наведена наступна номенклатура послуг - «інформаційні послуги»;

- платіжних доручень ТОВ «ТД «ГазЕнерго» від 17.10.2013 року № 633, від 28.10.2013 року № 649, від 31.10.2013 року № 656, від 28.11.2013 року № 711 (електронні копії з відмітками про дати виконання платіжних доручень), що незавірені банківською установою та де наявні відомості про сплату позивачем вартості інформаційних послуг на користь ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн» в сумі 12 000 000 грн. (з ПДВ).

Оцінивши вказані докази за правилами статті 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер» у зв'язку з наступним. По-перше, безпосередньо зі змісту актів надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи, не вбачається за можливе встановити конкретні види та обсяг наданих послуг, передбачених предметами спірних договорів (пошук контрагентів-покупців, укладення договорів та/або сприяння в їх укладенні, документальне супроводження договірних перемовин), оформлення результатів послуг у певній формі (звіт про надання послуг, перелік віднайдених покупців/укладених договорів від імені та за рахунок ТОВ «ТД «ГазЕнерго»), а також те, що дані акти були оформлені саме на підставі договорів від 01.10.2013 року № 74/10, від 11.11.2013 року № 35/95 і від 01.04.2014 року № 364 і від 11.02.2014 року № 87. По-друге, судом враховуються приписи норми п. 44.6 ст. 44 ПК України, згідно якої у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно переліку документів, які були використані працівником ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві під час проведення документальної перевірки позивача, що наведений на стор. 5 акта перевірки, та з тексту письмових заперечень ТОВ «ТД «ГазЕнерго» на висновки цього акта перевірки не вбачається надання позивачем таких документів (договорів, актів надання послуг, податкових накладних, платіжних та інших розрахункових документів, тощо) для підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер», а тому, як наслідок, суд приходить до висновку про відсутність таких документів у позивача на момент формування показників податкового кредиту за звітний період травень 2014 року по спірним фінансово-господарським взаємовідносинам.

Більш того, інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів про надання послуг з контрагентами ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер», зокрема: протоколів узгодження вартостей послуг, рахунків на оплату послуг, оформлення яких визначено безпосередньо умовами договорів; розрахункових документів (платіжних доручень та ін.), банківських виписок, на підтвердження здійснення позивачем сплати вартості отриманих від зазначених підприємств послуг, та відповідно - понесення матеріальних витрат за спірними правочинами; оборотно-сальдових відомостей по відповідним субрахункам рахунків бухгалтерського обліку, де мають бути зафіксовані результати спірних господарських операцій (певний рух активів, зміни зобов'язань чи власного капіталу товариства) для ведення податкового обліку; документації з листування (в т.ч. електронного) між сторонами з організаційних питань, що виникали в ході виконання договорів (обмін завданнями/дорученнями, обмін інформацією (інформаційні матеріали, звіти по наданим послугам) для пошуку потенційних покупців та укладення договорів по поставці електричної енергії, обмін готовою документацією, оформленою Виконавцями в процесі укладення угод по поставці електричної енергії, тощо), довіреностей, виданих Замовником своїм контрагентам для укладення договорів на поставку електричної енергії від імені та за його рахунок товариства, - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їхньої відсутності не надав.

Також, суд звертає увагу на ненадання представником позивача в судовому засіданні у справі документально підтверджених письмових та/або усних пояснень стосовно фактів використання позивачем результатів придбаних ним інформаційних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (зокрема, щодо дійсного укладення договорів на поставку ТОВ «ТД «ГазЕнерго» електричної енергії з третіми особами-покупцями).

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували як факти дійсного надання підприємствами ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер» інформаційних та інших послуг на користь позивача, так й наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «ТД «ГазЕнерго».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентами (ТОВ «Інвест-Трейд-Лайн», ТОВ «Лідер Форм Компані», ТОВ «Трейдтім» і ПП «Фрешер») належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність висновків акта перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про завищення позивачем показника податкового кредиту за звітний період травень 2014 року по господарських операціях з названими вище підприємствами, та відповідно про законність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 3 561 667 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2014 року № 0005612204.

При цьому, з тексту позову ТОВ «ТД «ГазЕнерго» та наявних у справі документів не вбачається наявності правових підстав, передбачених нормою п. 86.9 ст. 86 ПК України, для визнання протиправним оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЗЕНЕРГО» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов