Постанова

від 28.01.2011 по справі 2/156

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року Справа № 2/156

Рівненського апеляційного господарського суду у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Олексюк Г.Є.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

про розгляд у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" від 03.12.2010 р.

на рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2010 р. (підписане 19.11.2010 р.)

у справі № 2/156

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", м.Сарни

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс", м.Рівне

про стягнення 269674 грн. 71 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3-представник, довіреність в справі

від відповідача - ОСОБА_4-представник, довіреність в справі

Згідно частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в судовому засіданні 25.01.2011 р. було оголошено перерву до 28.01.2011 р. для подачі апелянтом оригіналу довіреності від 20.10.2010 р. на ОСОБА_3 для огляду та довідки ЄДРПОУ.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.11.2010 р. у справі № 2/156 (суддя Грязнов В.В.) відмовлено в задоволені позову Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" про стягнення 269674 грн. 71 коп. заборгованості по розрахунках. При винесені рішення суд виходив з того, що дію укладених сторонами у справі договорів було припинено внаслідок бездіяльності позивача на стадії очищення металоконструкцій від корозії та грунтувальних робіт; позивачем не доведено, що неотримані ним доходи є наслідком неправомірних дій відповідача, не обгрунтовано і не доведено наявність вини останнього.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2010 р. та прийняти нове, яким в повному обсязі задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що кошти на проведення грунтування іміджевих стел в сумі 200 000 грн. було повернуто відповідачу; твердження ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" про те, що ними понесено збитки в з'язку із виконанням грунтування металоконструкцій іншими підрядниками вважає безпідставними, оскільки апелянтом повернуто більший розмір коштів; вважає безпідставним та необгрунтованим відкидання судом як належного та допустимого доказу у справі акт від 24.02.2009 р. проведення взаємних розрахунків між сторонами у справі; в порушення вимоги статті 87 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) скаржнику копія рішення була надіслана лише 23.11.2010 р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає апеляційну скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню посилаючись на те, що у вартість імеджевих стел входить проведення робіт щодо грунтування металоконструкцій, але апелянт не зміг у строк виготовити та поставити відповідачу іміджеві стели, за погодженням з апелянтом було укладено договори з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "НІВІСАН" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Антикор" про очистку кварцовим піском та грунтування данних стел, на що витрачено 204262,76 грн.; твердження про повернення 200 000 грн. не відповідає дійсності, оскільки до вартості імеджевих стел сторонами було включено суму в розмірі 200 000 грн., повернуту ТОВ "Тріанекс" за надання власних труб на виготовлення стел; твердження апелянта, що суми зазначені в накладних, відповідають вартості реально виконаних робіт є необгрунтованим; вимога апелянта відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги є необгрунтована, порушує принцип рівності; представник не подав господарському суду документи, що посвідчують його посадове становище.

В судовому засіданні представник апелянта (позивача) апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в апеляційній скарзі та заяві-обгрунтуванні, просив рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2010 р. у справі № 2/156 скасувати та прийняти нове, яким вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, просила рішення у справі № 2/156 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, оглянувши оригінал довіреності від 20.10.2010 р. на ОСОБА_3, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" 269674 грн.71 коп. заборгованості за договорами.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" у відзиві на позовну заяву з вимогами не погодилося, вважає їх необгрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи: 10.12.2007 р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (виконавець) укладено договір підряду № 034Т/07, згідно якого виконавець зобов'язався виконати комплекс робіт по виготовленню іміджевих стел згідно проектної документації замовника в кількості 60 штук загальною вартістю 691800 грн. (а.с. 4-6).

20.12.2007 р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" (далі ТзОВ "Тріанекс") (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (далі ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій") (виконавець) укладено договір підряду №045Т/07, згідно якого виконавець зобов'язався виконати комплекс робіт по виготовленню іміджевих стел, згідно проектної документації замовника в кількості 80 штук загальною вартістю 1675 200 грн. (а.с. 7-9).

Актом від 28.08.2008 р. прийняття-передачі іміджевих стел в кількості 80 штук згідно договору №045Т/07 від 20.12.2007 р. та 60 штук згідно договору № 034Т/07 від 10.12.2007 р. підписаним обома сторонами та скріпленим печатками, стверджується, що виконавець виготовив та здав, а замовник прийняв виготовлені іміджеві стели належної технологічної якості в кількості 140 штук без проведення робіт по очистці кварцевим піском та грунтування металоконструкцій. (а.с. 38).

Пунктом 3.3 обох договорів підряду передбачено, що сторони погодили що у вартість іміджевих стел входить проведення робіт щодо грунтування металоконструкцій (а.с. 4,7).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.02.2009 р. між ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" та ТОВ "Тріанекс", підписаного обома сторонами та скріпленого печатками, сальдо на 01.01.09 р. становить 269674,71 грн., а на 24.02.2009 р. заборгованість в користь ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" 171052,71 грн. (а.с. 14).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.02.2010 р. у справі № 5/156 за позовом ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" до ТзОВ "Тріанекс" про стягнення заборгованості в сумі 269674,71 грн. та зустрічним позовом ТзОВ "Тріанекс" до ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" про стягнення 209523,49 грн. понесених збитків, 159123,39 грн. пені, на сторінці 6, було встановлено: за час виконання сторонами договорів підряду №034Т/07 від 10.12.2007 р. та № 045Т/07 від 20.12.2007 р. між сторонами проводилося ряд дій по оплаті транспортних послуг, оплаті за поставлені труби та процедури по поверненню коштів. В результаті проведення всіх розрахункових операцій та підбиття підсумків по здійсненій ТОВ"Тріанекс" оплаті товару, сальдо на користь ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" станом на 18.12.2009 р. становить 163882,68 грн., згідно реєстру взаєморозрахунків ТОВ "Тріанекс" і ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій". Відповідно отримано від ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" суму в розмірі 2372736,44 та сплачено на користь ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" суму в розмірі 2208853,76 грн. Сальдо на користь ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" становить: 2372736,44 грн.-2208853,76 грн.=163882,68 грн. (а.с. 45 на звороті).

На час прийняття даної постанови вказане рішення набрало законної сили і є чинним, що вбачається з відзиву відповідача на апеляційну скаргу та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до абзацу 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто, рішенням господарського суду Рівненської області від 10.02.2010 р. у справі № 5/156 між тими самими сторонами, про той же предмет по первинному позову, встановлено факт наявності заборгованості ТОВ "Тріанекс" перед ВАТ"Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" в сумі 163882 грн. 68 коп. Дана сума не підлягає доведенню знову і підлягає до стягнення.

Як вбачається із позовної заяви і доказів, доданих до неї у данній справі, ВАТ «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій»пред’явлено позов до ТзОВ «Тріанекс»про стягнення заборгованості в сумі 269674,71 грн. за договорами №034Т/07 від 10.12.2007 р. та №045Т/07 від 20.12.2007 р.

З матеріалів справи не вбачаються вимоги позивача про стягнення збитків, як майнової шкоди, заподіяної йому відповідачем, тому застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що стосуються відшкодування збитків є неправильним.

Таким чином, висновки суду I інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що дiю договорів було припинено внаслідок бездiяльності позивача на стадії очищення металоконструкцій вiд корозії та грунтувальних робіт; що позивач заявив до стягнення з вiдповідача суму майнових збитків, але не довів, що неотримані ним доходи є наслідком неправомірних дій відповідача; не обгрунтовано і не доведено наявність вини останнього; що обчислення суми збитків грунтується лише на безпідставних міркуваннях та припущеннях позивача, не відповідають обставинам справи. Судом неправильно застосовано також норми матеріального права.

Отже, рішення суду першої інстанції слід скасувати повністю, а апеляційну скаргу задоволити частково, в сумі 163882 грн. 68 коп.

Судом апеляційної iнстанції не приймаються доводи скаржника в частині стягнення з відповідача на його користь 105792,03 грн. (269674,71 грн.-163882,68 грн.=105792,03 грн.), оскільки ним ці вимоги не доведені, первинні докази суду першої iнстанції не подані. Додаткові докази, якi подані апеллянтом пiд час апеляційного провадження апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки заявник будь-яких доказів на підтвердження обгрунтувань того, що попередній представник недобросовісно користувався наданими йому правами, суду не надав.

Доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу судом не приймаються, оскільки, хоча позивач і не провів роботи щодо грунтування металоконструкцій, передбачені пунктом 3.3 договорів і поставив іміджеві стели без проведення цих робіт, що було yзгоджено обома сторонами, відповідач не був позбавлений права звернутися до суду iз зyстрічною позовною заявою про стягнення з позивача вартості цих робіт, або iз самостійною позовною заявою, або iз письмовою заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, як це пербачено чиним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у данній справі цим правом не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної iнстанції прийшов до висновку, що у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, у зв’язку iз частковим задоволенням апеляційної скарги та скасуванням рішення, слід провести новий розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 1638,83 грн. та витрати на iнформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143,42 грн., а також витрати по сплаті державного мита iз апеляційної скарги в сумі 819,41 грн.

Керуючись статями 49,99,101,103-105 Господарського процессуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сарненський завод технологічних конструкцій»задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області вiд 16.11.2010 р. у справі №2/156 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тріанекс», м.Рівне, вул. Соборна, 446, код ЭДРПОУ 22557008 на користь Відкритого акціонерного товариства «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій», м.Сарни Рівненської області, вул. 17 Вересня,21, код ЭДРПОУ 01374027 заборгованість в сумі 163882 грн.68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1638 грн. 83 коп., витрати на iнформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143 грн.42 коп. та витрати по сплаті державного мита з апеляційної скарги в сумі 819 грн. 41 коп.

В частині стягнення основного боргу в сумі 105792 грн.03 коп. відмовити.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду, господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді Г.Є. Олексюк

ОСОБА_1