Ухвала

від 16.03.2010 по справі 1-6/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-6/09 16.03.2010 16.03.2010 16.03.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 11-173/2010 рік Головуючий першої інстанції Кологрива Т.М.

Доповідач Кателін В.П.

Категорія: ч1 ст.287,

ч.2 ст.. 135, ч.1ст. 383 КК України

16 березня 2010 рік м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Ржепецького О.П.,

суддів - Кателіна В.П., Куценко О.В.,

за участю прокурора - Якименка О.П.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2009 року яким,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, житель ІНФОРМАЦІЯ_4,-

засуджений за ст. 287 КК України до обмеження волі строком на 1 рік;

за ст.135 ч.1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік;

за ст.383 ч.1 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст..70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вчинених ним злочинів у виді обмеження волі строком на 02 роки 06 місяців.

Відповідно до ст..49 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Арбузинської центральної районної лікарні 1446 грн. 47 коп. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої, на користь науково-дослідницького експертно криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївської області, витрати на проведення транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 290 грн. 60 коп.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 03 жовтня 2004 року, близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с. Полянка Арбузинського району Миколаївської області, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 також перебуває в стані алкогольного сп'яніння і не маючи права керування транспортними засобами, допустив її до керування автомобілем ЗАЗ «Таврія-Славута», державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. Керуючи зазначеним автомобілем і рухаючись по автомобільній дорозі ОСОБА_3 - Єланець - Братське, в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_1., На 23 км. дороги, ОСОБА_2А, не впоравшись з керуванням автомобілем, з'їхала в кювет та допустила зіткнення з деревом, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого стегна, перелому лівої гілки седалищної кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я. Побачивши, що в результаті зіткнення автомобіля з деревом, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, в наслідок чого перебуває в небезпечному для життя стані не маючи можливості вжити заходів до самозбереження, ОСОБА_1 залишив ОСОБА_2 на місці ДТП, а сам зник, маючи змогу вжити заходів для надання допомоги останньої.

Бажаючи уникнути відповідальності, 04 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 подав до Арбузинського РВ УМВС заяву про викрадення невідомими особами його автомобіля.

В апеляції і в доповненнях до неї, засуджений ОСОБА_1 оспорюючи свою вину вказує, що при розгляді справи не були усунені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, які були допущені на досудовому слідстві при додатковому розслідуванні. Не були виконані вказівки суду вищої інстанції при додатковому розслідуванні, і при новому судовому розгляду справи. Також стверджує, що в його діях відсутній склад злочину, який йому інкримінують. Просить суд апеляційної інстанції скасувати вирок суду першої інстанції і постановити відносно нього виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляцію, думку прокурора, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в скоєних злочинах за вказаними у вироку обставинами, грунтується на зібраних методами дослідження в судовому засіданні доказів, яким надана належна правова оцінка і правильна кваліфікація скоєного злочину за ст.. ст. 287, 135 ч.1, 383 ч.1 КК України. Цей висновок, зокрема ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_4 яка пояснила, що в вечірній час, перед скоєною дорожньо-транспортною пригодою, вона разом з ОСОБА_5 ОСОБА_1 та потерпілою вживали спиртні напої. ОСОБА_2 в той вечір була сильному алкогольному сп'янінні і хотіла їхати в с.м.т. Братське;

свідка ОСОБА_6 який показав, що в той вечір коли сталася ДТП, ОСОБА_1 знаходився в стані сп'яніння. В нічний час він його розбудив і повідомив про зникнення автомобіля. Потім вони пішли до ОСОБА_7, де він і залишився, а сам прийшов додому. Через деякий час йому повідомила дружина, що їхня донька ОСОБА_2 попала в ДТП про яке вона дізналася від працівників міліції;

свідка ОСОБА_7 який показав, що три роки тому, в нічний час до нього додому приходив ОСОБА_1 і просив допомогти знайти його автомобіль, який будь-то вкрали невідомі особи з двору ОСОБА_6;

свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 із яких слідує, що вони брали участь в якості понятих при огляді автомобіля «Славута» вишневого кольору, який знаходився в пошкодженому стані, а також в салоні автомобіля був виявлений один жіночий туфель.;

свідків ОСОБА_10, який перебував у складі слідчо-оперативної групи в якості слідчого, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які працювали на той час в пожежній частині із показів яких слідує, що вини вони виїжджали на місце дорожньо-транспортної пригоди яка сталася на автодорозі с.м.т. Арбузинка - с.м.т. Братське. В кюветі знаходився пошкоджений автомобіль «Таврія» червоного кольору в якому сиділа на місці водія жінка зажата між кермом автомобіля і сидінням;

протоколом огляду місця події та схеми до нього з якого вбачається, що 03.10204 року, на автомобільній дорозі ОСОБА_3 - Єланець - Братське - Арбузинка, на відстані приблизно 02 км. від с. Поляна, в напрямку с.м.т. Братське, було виявлено автомобіль ЗАЗ «Таврія - Славута» державний номер НОМЕР_2. Автомобіль знаходився в контакті зі стовбуром дерева і мав механічні пошкодження локалізовані в лівій передній частині, слідів гальмування не виявлено (а.сп.5,6 т.№1);

протоколом огляду і перевірки технічного стану автомобіля від 05 жовтня 2004 року (а.сп. 8,9, 92 т.1), фотознімків (а.сп. 270-273 т.1) із яких слідує, що автомобіль має пошкодження передньої та лівої частини, особливо з боку водія. Автомобіль має пошкодження також з боку пасажира, дах вдавлений в салон. Знаходячись на місці водія, після отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 самостійно вийти з автомобіля не могла і була визволена за допомогою спеціальних засобів які були застосовані працівниками пожежної частини.

Відповідно до висновків експертів № 365 від 26.10.2004 року (а.сп. т.1) та № 28-м від 20.01. 2005 року а.сп. 119 т.1), ОСОБА_2 в результаті скоєної ДТП отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я. На період отримання тілесних ушкоджень, потерпіла самостійно пересуватись не могла, тривале перебування її без надання кваліфікованої медичної допомоги призвело б до більш тяжких наслідків, оскільки мав би місце розвиток травматичного шоку важкого ступеня.

Вина ОСОБА_1 у скоєні злочину підтверджуються також висновками судово-медичного дослідження від 4 жовтня 2004 року та висновками експерта від 3 листопада 2004 року (а.сп. 19 т.1) підтверджених висновками судово - медичної комісійної експертизи від 18 червня 2007 року із яких слідує, про наявність у ОСОБА_1 пошкоджень і виді саден у тіменній частині голови, на передню - бокових поверхнях черевної стінки, на внутрішніх поверхнях стегон. Численні спадини живота на внутрішній поверхні стегон, садна на правому стегні (біля 30) лінійні йдуть паралельно один одному на відстані 1-2 см. та розташовані майже поперек осі стегна. Перші дослідження зазначили, що тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, строк давності біля доби до моменту огляду і їх виникнення не виключається в умовах ДТП від дії виступаючих частин автомобіля. Остання експертиза зазначила, що дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, характер та локалізація пошкоджень не виключає можливість їх виникнення в умовах ДТП як у пасажира переднього чи заднього сидіння (а.сп.18-20 т.2)

Відповідно до висновку № 1432 (а.сп.9-11 т.2) транспортно - трасологічної експертизи від 12 червня 2007 року локалізація пошкоджень на автомобілі свідчить про те, що він рухався прямолінійно і в первинний контакт при зіткненні з деревом вступила передня ліва частина автомобіля з наступною деформацією. Частин автомобіля і одночасним входженням стовбура дерева в напрямку спереду - назад і розвертанням автомобіля навкруги зони контакту.

Як слідує з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25 червня 2006 року та фотознімків до нього видно, що засуджений міг розміститися на місці пасажира переднього сидіння (а.сп. 30-34 т.2).

Вина ОСОБА_1 також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2 яка показала, що 3 жовтня 2004 року вона разом з засудженим та своїм батьком ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вживали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_1 виявив, що у нього зникли ключі від автомобіля і документи. Згодом ОСОБА_4 повернула ОСОБА_1 ключі, а документи так і не знайшли. З 15 годин 30 хвилин до 20 годин 30 хвилин, вона з ОСОБА_4 вживали алкогольні напої в барі, а батько і ОСОБА_1 спали в домі. Коли вона повернулася додому і почала прибирати в кімнаті, ОСОБА_1 прокинувся і запропонував поїхати з нею на автомобілі в с.м.т. Братське Миколаївської області до його знайомого. Погодившись, вона наділа батькову куртку, взяла жіночу сумку, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, вона поряд на переднє пасажирське сидіння і поїхали в зазначене місце. Біля зерносховища, ОСОБА_1 попросив її сісти за кермо автомобіля пояснивши, що знаходиться в сильному алкогольному сп'янінні. Погодившись з ним, вона пересіла за кермо автомобіля, ОСОБА_1 сів поряд на пасажирське сидіння і почали рух. У зв'язку з тим, що вона також знаходилася в сильному алкогольному сп'янінні подальші дії не пам'ятає . Прийшла до тями коли її витягували з автомобіля після скоєної ДТП. (а.сп. 31-34 т.1).

Аналіз провірених доказів в їх сукупності, дав підстави суду першої інстанції зробити вірний висновок про винуватість ОСОБА_1.

Дії засудженого в сукупності вірно кваліфіковані за зазначеними статтями і частинами КК України, як допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння та немає права на керування транспортним засобом, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження; як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.; як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер и ступінь суспільної небезпеки скоєних діянь засудженого, а тому доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини є непереконливими і без підставними.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство проведено повно і всебічно з дотриманням норм КПК України.

При визначені міри покарання ОСОБА_1, суд відповідним чином до вимог ст. 65-67 КК України визначив ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, які пом'якшують покарання, а також обставини, які обтяжують покарання, застосувавши також вірно вимоги ст.. 49 КК України.

Таким чином, підстав для скасування вироку суду першої інстанції з постановленням виправдувального вироку як просить засуджений в своєї апеляції, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст., 365-366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л И ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: