Рішення

від 07.10.2009 по справі 39/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/255

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.10.09 р.                                                                                     Справа № 39/255                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Бахрамовой А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства “Всеслав-Сервіс” м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” м. Донецьк

про  стягнення 96145,58грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Садовніков А.А. – за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство “Всеслав-Сервіс” м. Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” м. Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 96145,58грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 02/24-12 від 24.12.2008 р., специфікацію № 2 до договору купівлі-продажу № 02/24-12 від 24.12.2008 р., видаткові накладні № БН0-000035 від 04.01.2009 р., № БН0-000036 від 04.01.2009р., № БН0-000613 від 30.12.2008 р., № БН0-000632 від 01.12.2008 р.,  № VS0-000002 від 03.01.2009 р., № VS0-000001 від 03.01.2009 р., акт звірки станом на 01.01.2009 р., акт звірки станом на 01.02.2009 р., претензію, відповідь на претензію.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.

Направлені на адресу відповідача поштові конверти з повідомленням повернуті адресатові з позначкою підприємства поштового зв'язку “організація вибула”.

Згідно отриманої довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/4700 від 29.09.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” зареєстроване за юридичною адресою 83102, м. Донецьк, пр Ленінський, б. 35, кв. 66.

Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV  від 15.03.2003 р. обов'язок щодо повідомлення органів державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб'єкта.

Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” державним реєстратором не здійснювалося.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести  кваліфікацію спірних юридичних правовідносин.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

24.12.2008 р., між позивачем, Приватним підприємством “Всеслав-Сервіс” м. Луганськ (Продавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” м. Донецьк (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № 02/24-12, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали  (надалі іменовані товари), які перелічені в специфікаціях до цього Договору, що є невід'ємними частиною цього Договору.

Специфікацією № 2 до Договору сторони визначили поставку DX 25 кг суміші самовир. у кількості 675 шт. на загальну суму 75775,50грн.,  RS 88 25 кг суміші ремонтної у кількості 48 кг на загальну суму 5357,16грн.,  R 777 10 ґрунтовка у кількості 45 шт на загальну суму 4808,36 грн.

На виконання умов Договору позивач згідно видаткової накладної № БН0-000035 від 04.01.2009 р. поставив відповідачеві визначений специфікацією № 2 товар на загальну суму 93387,50грн., та додатково згідно видаткової накладної № БН0-000036 від 04.01.2009р. здійснив поставку суміші самовир. DD 25кг у кількості 30 шт на загальну суму  2758,08грн, всього на суму 96145,58грн.

Поставлений згідно означених видаткових накладних товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 12 від 29.12.2008 р. прийнято  уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на означеній накладній.

Згідно наданих представником позивача письмових пояснень, факт поставки товарів у відповідності з договором купівлі-продажу № 02/24-12 від 24.12.2008 р. підтверджується співпадінням найменування товарів та їх кількості в додатку №2  до договору (специфікація) та видаткових накладних. Крім того, позивач відзначив, що інших правовідносин між ним та відповідачем не існувало. Доказів наявності між сторонами інших правовідносин (договірних/позадоговірних) з поставки будівельних матеріалів, окрім тих, що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 02/24-12 від 24.12.2008 р., суду не представлено.

На думку суду, надані позивачем видаткові накладні – є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу Товару за Договором та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару (якість, строки поставки тощо) або докази повної оплати боргу –суду не надавалися.

Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних застережень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю, ціною та асортиментом поставленого Товару, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою Товару за вказаними видатковими накладними.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 96145,58грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України,   якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

У відповідності з п. 4.1 Договору Покупець зобов'язаний здійснити 100%  передоплату за кожну партію товару, якщо інше не обумовлено в специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  Продавця.

Специфікацією № 2 до договору купівлі-продажу № 02/24-12 від 24.12.2008 р. сторони визначили, що оплата за даною специфікацією здійснюється з відстроченням платежу, остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше 14.01.2009 р.

Проте, прийняті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість отриманого за договором Товару не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 96145,58грн., що також підтверджується актом звірки станом на 01.02.2009 р.

Направлені на адресу відповідача претензія та лист з вимогою щодо оплати вартості поставленого товару, залишені останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 96145,58грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 96145,58грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Всеслав-Сервіс” м. Луганськ – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вабі-Сабі” м. Донецьк на користь Приватного підприємства “Всеслав-Сервіс” м. Луганськ основний борг в сумі 96145,58грн., витрати за державним митом в сумі 961,46грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.