Рішення

від 16.10.2009 по справі 15/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.09                                                                                 Справа № 15/278

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Синтез», м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «Луганській облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,  м. Луганськ

про стягнення 112 065 грн. 71 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Рябова О.П., представник за довіреністю № 11 від 08.09.09;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 99 500 грн. 94 коп. за договором поставки № 066-09кр від 24.03.09, штрафних санкцій у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язань за договором в сумі 12 564 грн. 77 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки товару від 24.03.2009 р., за яким позивач зобов'язався продати лакофарбову продукцію, а відповідач, як покупець, за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплатити його.

На виконання даного договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 99 500 грн. 94 коп., що підтверджується видатковими накладними:

- № 146 від 03.04.2009р. на суму 5609,58грн.;

- № 147 від 03.04.2009р. на суму 8862,90грн.;

- № 164 від 08.04.2009р. на суму 6407,10грн.;

- № 171 від 09.04.2009р. на суму 5609,40грн.;

- № 176 від 10.04.2009р. на суму 2760,24грн.;

- № 202 від 16.04.2009р. на суму 10635,60грн.;

- № 211 від 17.04.2009р. на суму 811,62грн.;

- № 212 від 17.04.2009р. на суму 10964,70грн.;

- № 220 від 22.04.2009р. на суму 6368,88грн.;

- № 224 від 23.04.2009р. на суму 9952,56 грн.;

- № 225 від 23.04.2009р. на суму 8276,94 грн.;

- № 226 від 23.04.2009р. на суму 4254,24 грн.;

- № 231  від 24.04.2009р. на суму 7065,18 грн.;

- № 237 від 27.04.2009р. на суму 12192,00 грн.;

Одержання даного товару на підставі вказаного договору підтверджується також поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару протягом 30 днів з моменту його передачі покупцю.

Позивач, як продавець по договору, виконав свої зобов'язання. Незалежно від наявності заявок на поставку продукції відповідач прийняв виконання зобов'язань позивачем.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію не виконав належним чином та у повному обсязі.

На даний час розмір боргу становить 99 500 грн. 94 коп.  

Між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт, згідно якого за даними обох сторін заборгованість відповідача  склала  99 500 грн. 94 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару.

Позивач мав право на виконання свого зобов'язання достроково, що передбачено ст. 531 Цивільного кодексу України.

Відповідач прийняв таке виконання зобов'язання позивачем.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів вчасного виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано. Наявність боргу у заявлені до стягнення сумі підтверджується відповідачем при звіренні розрахунків.

Тому, вимоги по стягненню боргу у заявленій до стягнення сумі 99 500 грн. 94 коп. підлягають задоволенню повністю.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 12 564 грн. 77 коп., не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачену договором санкцію у вигляді пені та вимагати її стягнення у судовому порядку.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, за яким позивачем здійснено розрахунок, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені, що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 99 500 грн. 94 коп.

В решті позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 995 грн. 01 коп.  державного мита, а також 209 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено державне мито у розмірі 1120 грн. 65 коп., тоді 1% від визначеної позивачем ціни позову в 112065 грн. 71 коп. складає 1120 грн. 66 коп. Тому, з позивача додатково слід стягнути до державного бюджету України державне мито у сумі 00 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, вул. Залізниці, б. 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31995774, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Синтез», м. Луганськ, вул. 26 Бакінських комісарів, б. 170, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32742496, борг в сумі

99 500 грн. 94 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 995 грн. 01 коп.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  209 грн. 54 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Синтез», м. Луганськ, вул. 26 Бакінських комісарів, б. 170, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32742496 у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі  00  грн. 01  коп. видати наказ органу Державної податкової інспекції.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 19.10.2009 р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко