Ухвала

від 23.09.2009 по справі 22-2370

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2370 / 2009 Рішення постановлено під

головуванням Копія

Справа  № 22 - 2370 / 2009                Рішення постановлено під

головуванням             Копія

Категорія

20                                                          

судді Глушкова В.Ф.

Доповідач :  Морозовський В.І.

У Х В А Л А

І 

М  Е  Н 

Е  М    У 

К  Р  А 

Ї  Н  И

23 вересня 2009 року                                                                     

місто Вінниця

         Колегія суддів судової палати з

цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

                                 головуючого

:  Морозовського В.І.,  

                                 суддів :             Іванюка М.В. і Чуприни В.О.,    

                                 при секретарі

: Липач Ю.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 5 серпня 2009

року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Крижопільського районного споживчого

товариства, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 і комунального підприємства

«Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», - про визнання дійсним

договору купівлі-продажу та права власності на нежитлову будівлю, а також за

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову, -

ОСОБА_3 - до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і комунального підприємства «Тульчинське

міжрайонне бюро технічної інвентаризації», - про повернення майна, -

в с т а н о в и л а :

12 травня 2004 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до

арбітражного керуючого ОСОБА_2., за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмету позову, - комунального підприємства Тульчинське

міжрайонне бюро технічної інвентаризації (далі - КП Тульчинське МБТІ), про

визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання зареєструвати договір

купівлі-продажу та видати відповідне реєстраційне посвідчення.

В обґрунтування позову вказувалось, що 26 грудня 2003

року між ОСОБА_1 та Крижопільською районною спілкою споживчих товариств (далі -

Крижопільська РССТ) в особі керуючого санацією ОСОБА_2. укладений у простій

письмовій формі договір купівлі-продажу нежилої споруди (торгового залу,

підсобного приміщення, кабінету, складу), що знаходиться в смт. Крижопіль

Вінницької області по вул. К. Маркса, 1. Згідно угоди покупець оплатив

обумовлену суму, а продавець передав йому в користування придбану нерухомість.

Після цього ОСОБА_1. подав до КП Тульчинське МБТІ заяву про реєстрацію

зазначеного об'єкту нерухомості, проте у цьому йому було відмовлено.

Справа розглядалась судами неодноразово, а позивач в

подальшому уточнював свої вимоги.

Остаточно ОСОБА_1. у позовній заяві від 17 червня 2009

року, вказуючи в якості відповідача ОСОБА_2., як третю особу із самостійними

вимогами - ОСОБА_3. та КП Тульчинське МБТІ - як третю особу, яка не заявляє

самостійні вимоги щодо предмету позову, просив визнати дійсним договір

купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року та його право власності на приміщення

торгового залу (літера А) площею 40,7 кв. м, підсобне приміщення (літера А)

площею 15,4 кв. м, кабінет (літера А) площею 4,0 кв. м та склад (літера А)

площею 45,4 кв. м. Просив також зобов'язати КП Тульчинське МБТІ провести

реєстрацію права власності на будівлю.

13 та 21 квітня 2009 року ОСОБА_3. як третя особа, яка

заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову, подала позовну заяву про

повернення Крижопільському ССТ будівлі магазину загальною площею 105,5 кв. м,

що знаходиться в смт. Крижопіль Вінницької області по вул. К. Маркса, 1.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької

області від 16 квітня 2009 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1. до

ОСОБА_2. про визнання дійсним договору купівлі-продажу та позов ОСОБА_3. до

ОСОБА_1. і КП Тульчинське МБТІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою цього ж районного суду від 5 серпня 2009 року

позов ОСОБА_3. до ОСОБА_1. і КП Тульчинське МБТІ про визнання недійсним

договору купівлі-продажу роз'єднано в самостійне провадження.

Цього ж дня Крижопільський районний суд Вінницької

області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні як позову ОСОБА_1. до

ОСОБА_2. і Крижопільського районного споживчого товариства, за участю третіх

осіб - ОСОБА_3. і КП Тульчинське МБТІ, - про визнання дійсним договору

купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року та визнання за ним права власності, так

й у позові ОСОБА_3. до ОСОБА_1., ОСОБА_2. і КП Тульчинське МБТІ про повернення

будівлі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судове

рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу

від 26 грудня 2003 року та визнати за ним право власності на майно магазина по

вул. К. Маркса, 1, в смт. Крижопіль.

В обґрунтування скарги апелянт посилається на

невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки не було враховане

те, що він є добросовісним набувачем майна, а ОСОБА_2. з 25 березня 2004 року

втратила повноваження розпоряджатись майном споживчого товариства.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2. та її представник

адвокат ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на її

безпідставність та необґрунтованість.

Інші учасники судового розгляду, будучи належним чином

повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до апеляційного суду не з'явились,

у зв'язку з чим колегією суддів у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України

прийнято рішення про розгляд справи у відсутність зазначених осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та її

представника, переві-ривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної

скарги, судова колегія вважає за необхідне задовольнити скаргу частково,

виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.311 ЦПК України висновки і

мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при

новому розгляді справи.

Скасовуючи рішення Тульчинського районного суду

Вінницької області від 17 травня 2004 року, апеляційний суд Вінницької області

в ухвалі від 24 грудня 2008 року зобов'язав суд першої інстанції під час нового

розгляду справи визначити коло осіб, права яких зачіпає вирішення дійсного

спору, та залучити до участі в справі усі належні сторони.

Проте, суд першої інстанції даної вказівки апеляційного

суду не виконав та, попри суперечливі дані щодо власника спірного об'єкта

нерухомості на момент укладення договору купівлі-продажу будівлі, зазначеної

особи не встановив та не залучив її до участі у справі у визначений цивільним

процесуальним законом спосіб.

Такий висновок колегії суддів ґрунтується ще й на тому,

що хоча в рішенні районного суду Крижопільське районне споживче товариство й

зазначено в якості співвідповідача за позовом ОСОБА_1., між тим останній позову

до вказаної юридичної особи не подавав, а лише звертався із заявою до суду про

заміну неналежного відповідача ОСОБА_2. на належного - Крижопільське РСТ

(а.с.170).

Оскільки дане клопотання позивача суд у встановленому

ч.1 ст.33 ЦПК України порядку не вирішив та не постановив відповідної письмової

ухвали про залучення як співвідповідача Крижопільського РСТ, тим самим порушив

визначений ст.11 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства та

без достатніх для цього підстав вийшов поза межі заявлених ОСОБА_1 вимог.

Крім того, суд першої інстанції не перевірив та не дав

жодної оцінки твердженню ОСОБА_2. про те, що фактичним власником спірної

будівлі як в момент укладення договору купівлі-продажу нерухомості, так й у

теперішній час є Крижопільське сільське споживче товариство, яке не брало

участі у розгляді дійсної справи.

Не виконав районний суд й вказівку апеляційного суду

щодо залучення КП Тульчинське МБТІ в якості співвідповідача за позовом ОСОБА_1.

(а не третьої особи без самостійних вимог), про що також наголошувалось в

ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року.

Так як суд вирішив питання про права та обов'язки осіб,

які не брали участь у справі, в силу положень п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України судове

рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, апеляційний суд встановив низку інших грубих

порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції, внаслідок

яких судове рішення не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Як видно з позовної заяви ОСОБА_3., вона подала позов

про повернення будівлі магазину Крижопільському ССТ. Проте суд, не перевіривши,

чи вправі ОСОБА_3. представляти інтереси Крижопільського ССТ, зокрема, подавати

позов від імені цієї юридичної особи, не відкривши провадження у справі за

вказаним позовом, не об'єднавши його в одне провадження з первісним позовом та

не вирішивши питання щодо участі у справі самого сільського споживчого

товариства, розглянув зазначену вимогу по суті, що суперечить положенням ч.3

ст.38, ч.ч.1 і 3 ст.42, ст.ст.121 і 122, ч.1 ст.126 ЦПК України.

Одночасно не зрозумілим є те, на підставі чого районний

суд спочатку об'єднав в одне провадження з позовом ОСОБА_1., а потім роз'єднав

в окреме провадження вимогу ОСОБА_3. про визнання недійсним договору

купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року, тоді як ані позовної заяви про це, ані

відповідної ухвали про відкриття провадження за такою вимогою в справі немає.

Допускаючи ОСОБА_5. до участі в справі як представника

ОСОБА_3., суд не звернув уваги на те, що раніше ОСОБА_5 був також представником

ОСОБА_2. Оскільки в подальшому до останньої ОСОБА_3. заявила позов, тому участь

ОСОБА_5. в одній справі в якості представника обох зазначених осіб є

неприпустимим й таким, що порушує вимоги ч.2 ст.40 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України

апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду

справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або

порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для

скасування рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне вийти поза межі

доводів апеляційної скарги ОСОБА_1. та скасувати рішення суду першої інстанції

з інших, не вказаних у скарзі, підстав.

В ході нового розгляду суду належить виконати усі

вказівки апеляційного суду: визначити коло осіб, прав яких стосується вирішення

дійсного спору, залучити до участі в справі у визначений процесуальним законом

спосіб усі належні сторони, за участю яких та з урахуванням зазначених вище

недоліків з ' ясувати усі істотні обставини, що мають значення для справи, в

залежності від чого вирішити спір з дотриманням норм матеріального і

процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія

суддів  -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької

області від 5 серпня 2009 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд

до того ж суду першої інстанції.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її

проголошення і протягом двох  місяців

може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

    Головуючий:                                   (Підпис)    

            Судді:                                              

(Підписи)    

            З оригіналом згідно: