Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/15049/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/15049/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус"

про стягнення 303321,63 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Семеняка М.В. - довіреність №20-07/15 від 20.07.2015 року;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: не з'явилися;

від відповідача-3: Купер М.В. - довіреність б/н від 29.10.2014 року;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі по тексту - Позивач, лізингодавець) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (далі по тексту - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (далі по тексту - Відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (далі по тексту - Відповідач-3) про стягнення 303 321,63 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № L1277-10/07 від 31.10.2007 року, із урахуванням Договорів поруки від 31.10.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем-3 своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу, та неналежним виконання Відповідачами 1 та 2 своїх обов'язків поручителів за договорами поруки, укладеними з Позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року у справі №910/15049/14 позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача 85 568,19 грн. заборгованості, а також стягнути з першого та другого відповідачів 217 753,44 грн. заборгованості; провадження у справі в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" про стягнення 217 753,44 грн. заборгованості припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року у справі №910/15049/14 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 року у справі №910/15049/14: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року у справі №910/15049/14 в частині припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості за договором фінансового лізингу № L1277-10/07 в розмірі 217 753,44 грн. залишено без змін. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року у справі №910/15049/14 в іншій частині скасовано. Справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суд м. Києва № 04-23/544 від 27.05.2015 року, у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи №910/15049/14 до господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого справу було призначено на суддю Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2015 року справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М. та призначено її розгляд на 01.07.2015 року.

01.07.2015 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову (без зміни підстав), в задоволенні якої судом відмовлено.

Ухвалою суду від 01.07.2015 розгляд справи відкладено на 15.07.2015.

В судове засідання , призначене на 15.07.2015 року повноважні представники сторін не з'явились але 08.07.2015 року від позивача та 14.07.2015 року від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 19.08.2015 року.

19.08.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача-3 надійшов відзив.

В судовому засіданні 19.08.2015 року оголошено перерву до 02.09.2015 року.

В судове засідання 02.09.2015 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача-3 позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 року між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем та ТОВ "Укрбус", як лізингоодержувачем укладено договір фінансового лізингу №L1277-10/07 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1 договору), лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначено в Специфікації (додатки № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору

Згідно з пунктами 4.1, 4.6 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 4.7 договору, оплата всіх лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що всі визначені цим розділом лізингові платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість предмета лізингу склала 1015665,00 грн. з ПДВ.

Додатком № 1 "Графік платежів" до зазначеного договору передбачено:

- аванс вартості предмета лізингу - 304699,50 грн.;

- адміністративна комісія - 10156,65 грн.;

- поточні лізингові платежі (за період у 60 місяців, починаючи з календарного місяця, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі, як це визначено пунктом 5.4. додатку № 4 до договору фінансового лізингу "Загальні умови фінансового лізингу") у загальному розмірі 920662,53 грн., з яких 700808,85 грн. - погашення вартості предмету лізингу, 219853,68 грн. - комісія.

У відповідності до Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов).

Згідно п. 5.4 Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу, яким вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

З метою забезпечення виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбус" за вищезазначеним договором фінансового лізингу між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець), ПрАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" (поручителі) укладено договори поруки від 31.10.2007 року (далі по тексту - Договори поруки).

Відповідно до пункту 1.2 зазначених договорів поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Пунктом 1.4.1 договорів поруки встановлено, що поручитель ознайомлений з положеннями договору лізингу, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення лізингового договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

Третім відповідачем умови договору лізингу в частині здійснення лізингових платежів виконувались неналежним чином у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 303 321,63 грн.

Так, виставлені третьому відповідачу наступні рахунки-фактури № LC1277-10/07/32-066, № LC1277-10/07/33-068, № LC1277-10/07/34-069, № LC1277-10/07/35-071, № LC1277-10/07/36-073, № LC1277-10/07/37-075 та № LC1277-10/07/38-077 залишились останнім не оплаченими.

Враховуючи невиконання лізінгоодержувачем зобов'язань за договором позивач звернувся до поручителів з вимогами № 608-04/2014 від 05.05.2014 та № 609-04/2014 і № 610-04/2014 від 05.05.2014 року про сплату вказаної заборгованості.

Зазначені вимоги поручителями було отримано проте залишено без задоволення.

Невиконання відповідачами своїх зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 303 321,63 грн.

Вищий господарський суд України у постанові від 14.05.2015 року у справі №910/15049/14 погодився із висновком попередніх судових інстанцій про те, що в частині позовних вимог у розмірі 217 753,44 грн., заявлених до стягнення у даній справі до третього відповідача, позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вже є судове рішення ухвалене за результатом розгляду конкурсних вимог у справі про банкрутство.

З врахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2015 року у справі №910/15049/14, дана справа розглядається в частині солідарного стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 85 568,19 грн. - заборгованості, а також 1 711,36 грн.. судового збору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Отримавши предмет лізингу від ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», ТОВ «УкрБус» за умови укладеного договору зобов'язаний був сплачувати за користування предметом лізингу платежі у погоджені договором строки та порядку.

При цьому ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» залишилось власником предмета лізингу. А розділом 9 договору було передбачено перехід права власності на предмет лізингу до ТОВ «УкрБус» у разі здійснення ним всіх платежів за договором.

Відповідно до ч. 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду) купівлі-продажу поставку та Законом України «Про фінансовий лізинг» (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в особі, зокрема елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договором лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюється загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Відповідачем-3 на вимогу позивача були повернуті транспортні засоби, які були предметом укладеного договору фінансового лізингу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом повернення предмета лізингу від 28.03.2013 року.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 6.3. договору сторони встановили право лізингодавця у разі одностороннього розірвання договору Лізингодавцем має право утримувати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за договором.

Відтак, наслідком розірвання договору є відсутність у ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність ТОВ «УКРБУС» і відповідно відсутність права вимагати його оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача-3 не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «УкрБус», а як наслідок з відповідач-1 та відповідача-2, такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49,75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 11.09.2015 року.