Ухвала

від 03.12.2014 по справі 921/662/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" грудня 2014 р. Справа № 921/662/14-г/14 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву приватного підприємства "ТЕПЛОЦЕНТР-ТЕР" № 38 від 13.11.2014р. про розстрочку виконання рішення по справі № 921/662/14-г/14:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Лтд", вул. Крайня, 1, м. Київ, 02660

до Приватного підприємства "ТЕПЛОЦЕНТР-ТЕР", вул. Зелена, 34, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

про стягнення заборгованості в сумі 418 240,06 грн.

за участю представників сторін:

позивача (стягувача): не з'явився.

відповідача (боржника): не з'явився.

У відповідності до ч. 7 ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася.

Суть справи: 22.08.2014р. у справі № 921/662/14-г/14 господарським судом Тернопільської області прийнято рішення, що залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014р., яким позовні вимоги ТОВ "ОСОБА_1 Лтд" задоволено частково та присуджено до стягнення з ПП "ТЕПЛОЦЕНТР-ТЕР" 253 682,31 грн. основної заборгованості, 23 317,63 грн. - пені, 10 260,27 грн. - 3% річних, 105 469,88 грн. - плати за користування товарним кредитом та 7 854,60 грн. 60 коп. судового збору.

На примусове виконання зазначених судових актів, в порядку ст.ст. 116-117 ГПК України, 20.11.2014р. видано відповідний наказ.

14.11.2014р. відповідач, за правилами ст. 121 ГПК України, звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою № 38 від 13.11.2014р. про розстрочку виконання рішення по даній справі.

Заява вмотивована відсутністю можливості виконати рішення суду у повному обсязі, оскільки одноразова сплата присудженої до стягнення суми може призвести до негативних наслідків та паралізувати господарську діяльність підприємства.

Ухвалою суду від 25.11.2014р. розгляд заяви боржника призначено на 03.12.2014р.

Сторони участь уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

Водночас, на адресу суду від стягувача надійшли заперечення, де останній спростовує існування обставин, які з точки зору процесуального могли б слугувати підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Явка учасників спору не визнавалась судом обов’язковою. Таким чином, сторони вправі були на власний розсуд визначати необхідність участі своїх представників у судовому засіданні. З наведеного та зважаючи на закінчення встановленого ч.1 ст.121 ГПК України терміну розгляду заяви, продовження якого чинним законодавством не передбачено (лист Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344), справа розглядається за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши подану заяву, долучені на її обґрунтування докази та вимоги боржника, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення судом або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається із поданої заяви про надання розстрочки, заявник в її обґрунтування посилається на ряд обставин, які на його думку та переконання утруднюють виконання судового рішення. Зокрема, підставою для задоволення заявлених вимог підприємство вважає наявність форс-мажорних обставин, а саме проведення військових дій, які перешкоджають веденню належного бізнесу та реалізації отриманих від позивача товарів.

При цьому, боржник вказує, що розстрочення виконання рішення буде сприяти дотриманню балансу інтересів сторін, оскільки відсутність коштів та майна у винної сторони унеможливить виконання рішення суду в цілому.

Водночас, у п.10 постанови № 14 від 26.12.2003р. Пленум Верховного суду України зазначив, що задоволення заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, відповідно до ст. 121 ГПК, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Проте, у будь-якому випадку чинне законодавство пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Тобто, виходячи із наведеного, законодавець розстрочення виконання судового рішення пов'язує із об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Боржник, наведені підстави розстрочення виконання судового рішення пов'язує, зокрема, із нестабільною політичною, соціально-економічною ситуацією та проведенням військових дій в Україні, які перешкоджають введенню належного бізнесу та реалізації отриманих за спірним договором товарів, що призводить до затримки оплати їх вартості.

Проте, нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які є підставами для розстрочки виконання судового рішення, адже важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Щодо нестабільної політичної, соціально-економічної ситуації в Україні, то кредитор та боржник є комерційними підприємствами, а відтак несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Отже, невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару негативно відображується і на фінансово - господарській діяльності позивача. В свою чергу, подальше ухилення приватного підприємства від сплати заборгованості та невиконання протягом тривалого часу рішення суду безумовно порушує матеріальні інтереси господарського товариства.

При цьому, суд зазначає, що контрагенти укладаючи договори повинні розраховувати на власну платоспроможність. А у випадку позивача - на своєчасність та повноту оплати наданих послуг чи товару.

Таким чином, обставини, на які відповідач посилається не є виключними, а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Більш того, заявником не наведено жодних обґрунтувань розстрочення присудженої до стягнення суми за вказаним у заяві № 38 від 13.11.2014р. графіком.

При цьому, суд враховує, що в силу ст. 33 ГПК України, обов'язок у доведенні обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається на відповідача.

Оцінивши долучені до заяви фінансовий звіт, станом на 30.09.2014р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 791 за січень-вересень 2014р., довідку № 37 від 13.11.2013р. про відсутність будь-якого нерухомого майна в підприємства, не можуть враховуватись судом, в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, як належний та допустимий доказ неможливості виконання судового рішення.

З наведеного в сукупності, обставини викладені боржником в заяві № 38 від 13.11.2014р. про розстрочку виконання рішення від 22.08.2014р., суд не розглядає як виняткові, достатньо обґрунтовані та належно підтверджені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви приватного підприємства "ТЕПЛОЦЕНТР-ТЕР" № 38 від 13.11.2014р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 22.08.2014р. по справі № 921/662/14-г/14 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя О.В. Руденко