Ухвала

від 19.08.2008 по справі 11-541/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

 Іменем України

19

серпня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                           Романова О.В.

суддів                             Ляшука В.В.,  Слісарчука Я.А.

з участю

прокурора      Руденка В.І.

засудженого        ОСОБА_1.

потерпілої   ОСОБА_2

та її законного

представника     ОСОБА_3.

розглянула

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляціями

засудженого ОСОБА_1. та законного

представника потерпілої ОСОБА_3. на вирок Андрушівського районного суду

Житомирської області від 20 червня 2008 року, 

яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  не

працюючого,  проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не

судимого,  -

засуджено

за  ст. 152 ч. 1 КК України на 4 роки

позбавлення волі.

Запобіжний

захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній -утримання під

вартою.

ОСОБА_1. засуджено за

те,  що 7 липня 2007 року біля 21

години,  перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння по вул.  Ворошилова в с Ярешки

Андрушівського району Житомирської області, 

застосовуючи фізичне насильство до ОСОБА_2. повалив її на землю,  та, 

подолавши опір шляхом утримування рук, 

здійснив статевий акт. В результаті застосування фізичного насильства

потерпіла ОСОБА_2.  отримала тілесні

ушкодження у вигляді

Справа

№11-541/08 р                                  Головуючий

у суді 1-ї інстанції Карповець В.В.

Категорія

 ст.  152 ч.1

КК України                              Доповідач:

Романов О.В.

2

крововиливів

на правій молочній залозі,  крововиливів

на лівій сідниці,  садна на правій

щоці,  садна на лівій сідниці,  садна на спині,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В апеляціях:

-

засуджений вказує,  що судом недостатньо

враховані дані про його особу,  а саме

те,  що він до кримінальної

відповідальності притягується вперше, 

скоїв злочин середньої тяжкості, 

щиро розкаявся у вчиненому,  з

урахуванням чого просить пом'якшити призначене йому покарання;

законний

представник потерпілої ОСОБА_3. порушує питання про скасування вироку.

Посилається на те,  що суд не

врахував,  що є розбіжності у показаннях

потерпілої та підсудного на предмет задоволення статевої пристрасті неприродним

способом,  а також те,  що потерпіла є інвалідом дитинства 2 групи. Просить

постановити новий вирок,  яким засудити

ОСОБА_1. ще й за

злочин,  передбачений ч.1  ст. 

153 КК України.

Заслухавши

доповідь судді,  думку потерпілої

ОСОБА_2. та її законного представника, 

які підтримали свою апеляцію та заперечили проти апеляції засудженого,  засудженого, 

який свою апеляцію також підтримав та заперечив проти апеляції законного

представника потерпілої,  міркування

прокурора про залишення вироку без зміни, 

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що вони не підлягають задоволенню з наступних

підстав.

Висновки

суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні дій,  за які його було засуджено,  підтверджується сукупністю доказів,  здобутих на досудовому слідстві та

досліджених у суді першої інстанції.

Так,  на протязі досудового і судового слідства

ОСОБА_1давав послідовні і логічні покази про обставини злочину,  за який його засуджено,  вину у вчиненому визнавав повністю. Крім

показів засудженого його вина підтверджується: показами потерпілої ОСОБА_2.,  показами законного представника потерпілої

ОСОБА_2. - ОСОБА_3.,  свідків

ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.,  змістом протоколів слідчих дій,  та висновком судово-медичної експертизи.

Що ж

стосується тверджень потерпілої ОСОБА_2. та її законного представника ОСОБА_3.

про те,  що крім тих дій,  за які ОСОБА_1був засуджений,  він ще вчинив задоволення статевої пристрасті

неприродним способом щодо ОСОБА_2., 

то,  як вбачається з матеріалів

справи,  ці твердження органами досудового

слідства належним чином перевірялись,  в

тому числі й під час проведення додаткового розслідування по справі,  але свого підтвердження не знайшли,  в порушенні кримінальної справи за цим

законом щодо ОСОБА_1. було вімовлено (а.с. 170).

Суд

першої інстанції,  при розгляді

справи,  дотримався вимог  ст. 275 КПК України,  відповідно до яких розгляд справи провадиться

тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

3

Отже,  правильно оцінивши вказані докази і їх

сукупності,  суд вірно кваліфікував дії

засудженого за ч.1  ст.  152 КК України.

Що

стосується призначеного засудженому покарання, 

то воно,  на думку колегії суддів,  відповідає вимогам  ст.  65

КК України. Як вбачається з матеріалів справи, 

суд першої інстанції врахував дані про особу винного,  те,  що

він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  посередньо характеризується за місцем проживання,  вину у вчиненому визнав,  щиро розкаявся,  та прийшов до обґрунтованого висновку про

призначення ОСОБА_3. реального покарання в межах санкції інкримінованого йому

закону.

За

таких  обставин,   колегія 

суддів не  вбачає  підстав 

для зміни  чи скасування вироку

суду.

Керуючись  ст. 

ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції

засудженого ОСОБА_1. та законного представника потерпілої ОСОБА_3. залишити без

задоволення,  а вирок Андрушівського

районного суду Житомирської області від 20 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без

змін.