Ухвала

від 30.09.2008 по справі 11-541/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-541/08 р.

Головуючий по 1 інстанції - Калашник С. І.

Категорія ч.2 ст. 121, ч.4 ст.

187 КК України

Доповідач в апеляційній інстанції Щепоткіна В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Щепоткіної В .В.

суддів Колодницького Е.Й., ОСОБА_5 І.А.,

за участю прокурора Гришанової Н.Д.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора та засуджених ОСОБА_4, та ОСОБА_5 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.04.2008 року, яким

ОСОБА_5; ІНФОРМАЦІЯ_3; в силу ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_5 у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_4; ІНФОРМАЦІЯ_1; раніше не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_4 у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В строк відбування покарання засудженим зарахований строк перебування їх під вартою з 12.05.2007 року.

Судом задоволений цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 і стягнуто на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку 1000 грн. Цивільний позов ОСОБА_5 залишено без розгляду. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 3341 грн. 39 коп.

Вирішена доля речових доказів.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджені за те, що вони 11.05.2008 року знаходячись в будинку ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи з єдиним умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 нанесли кожен потерпілому численні удари ногами, кулаками, дерев'яною палицею, металевою конструкцією по голові, тулубу, заподіявши йому черепно мозкову травму у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливу під м'які мозкові оболонки мозку, які відносяться до категорії тяжких, що спричинили смерть ОСОБА_7

Вони ж засуджені за те, що 17.05.2007 року, перебуваючи в будинку ОСОБА_7 в селі Крутьки Чорнобаївського району Черкаської області та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на ґрунті особистих неприязних відносин разом умисно діючи з єдиним умислом на спричинення тілесних ушкоджень та заволодіння майном потерпілого нанесли ОСОБА_7 численні удари ногами, руками, дерев'яною палицею та металевою конструкцією по спині, голові, тулубу, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер та заволоділи грошима останнього в сумі 10 грн.

Крім того ОСОБА_5 засуджений за те, що він зобов'язаний згідно рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 20.03.2006 року сплачувати на користь колишньої дружини ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно починаючи з 08.02.2006 року до його повноліття, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини з червня 2006 року до травня 2007 року, заборгувавши у зв'язку з чим 2385 грн. 24 коп.

В апеляції прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи порушує питання про скасування вироку суду відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з підстав неправильного застосування кримінального закону, що потягнуло за собою невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості - і постановления нового вироку, яким призначити покарання: ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 15 років позбавлення волі з конфіскацією; ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 15 років позбавлення волі з конфіскацією.

В апеляції засуджений ОСОБА_4, оспорює обґрунтованість його засудження, мотивуючи тим, що він не вчиняв інкримінованих йому злочинів, на слідстві його обмовив ОСОБА_5 , який в суді відмовився від своїх показів, але суд визнав його винним, посилаючись на покази ОСОБА_5 , які він давав на досудовому слідстві. Просить скасувати вирок щодо нього.

Засуджений ОСОБА_5 в своїх апеляціях оспорює законність вироку суду щодо нього та ОСОБА_4, посилаючись на те, що він вчинив даний злочин без участі ОСОБА_4, якого обмовив на слідстві під тиском працівників міліції. Крім того, як органом слідства, так і судом порушено його права на захист, так як він не був забезпечений захисником ні на слідстві, ні в суді, хоча заявляв такі клопотання. А крім того, суд не врахував при призначенні йому покарання наявність у нього тяжкого захворювання.

Прокурор, який вніс апеляцію, до початку судового засідання подав доповнення до апеляції, в якому посилається також і на порушення органами слідства вимог ст. 132 КПК України та неконкретність пред'явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України. В доповненні до апеляції порушується питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції з доповненнями до неї; пояснення засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захисників ОСОБА_3, та ОСОБА_2. про задоволення апеляцій засуджених, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Але вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 даним вимогам закону не відповідає.

При розгляді даної справи судом та органом слідства допущені істотні порушення КПК України.

Так, в судовому засіданні підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заявили клопотання про призначення ним захисників (Т. 2 а.с. 169). Суд задоволив клопотання підсудних і призначив їм захисників на підставі ч. 4 ст. 47 КПК України. При цьому для захисту інтересів підсудного ОСОБА_5 був допущений адвокат ОСОБА_3, а підсудного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 LP. (Т. 2 а.с. 181-182, 184-187).

В подальшому під час розгляду справи судом адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про усунення його від участі у справі, мотивуючи тим, що між ним та його підзахисним досягнута домовленість на розірвання угоди, а ОСОБА_5 не відноситься до категорії осіб, передбачених ст. . 45 КПК України (Т. З а.с. 21-22, 64).

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 46, 48 КПК України задоволив дане клопотання адвоката ОСОБА_3 та усунув його від участі по справі (Т. З а.с. 26-27). В той час як відмовитися від призначеного судом захисника відповідно до вимог ст. 46 КПК України може тільки підсудний з власної ініціативи.

Захисник, який діє за призначенням, після його допуску до участі в справі може відмовитися від захисту лише у 2-х випадках, передбачених ч. 6 ст. 48 КПК України, яких по справі не було. Але і в цьому разі суд зобов'язаний призначити підсудному іншого захисника.

Оскільки засуджений ОСОБА_5 не заявляв клопотання про відмову від призначеного йому захисника, а таке клопотання заявив сам захисник, та безпідставно

задоволивши його, суд порушив права на захист засудженого ОСОБА_5, що є підставою для скасування вироку суду.

Крім того, вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 334 КПК України. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджені за ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 187 КК України.

Але мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України відповідно до диспозиції цієї норми закону.

В порушення вимог ст. 132 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України і в постановах органу слідства про притягнення ОСОБА_5 і ОСОБА_4 як обвинувачених (Т. 2 а.с. 94, 121).

Суд першої інстанції не звернув увагу на порушення органом слідства вимог ст. 132 КПК України, не усунув ці порушення, а постановив вирок, який є незаконним. Крім того, суд допустив 4 порушення вимог ст. 70 КК України при призначенні покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, а саме: не застосував додаткове покарання у вигляді конфіскації майна окремо за злочин, який увійшов в сукупність, суд призначив його в якості додаткового покарання засудженим за сукупністю злочинів, що є неприпустимим.

Допущені органом слідства та судом порушення по справі тягнуть скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, в ході якого усунути допущені порушення: ретельно перевірити доводи кожного з засуджених, які викладені в апеляціях, щодо їх участі у вчиненні злочинів, обставин, ролі кожного та мотивів вчиненого. В залежності від встановленого пред'явити конкретне обвинувачення відповідно до вимог ст. 132 КПК України.

Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведена винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України, то призначене їм покарання за даною статтею колегія суддів вважає не відповідним ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винних внаслідок м'якості , оскільки суд першої інстанції не застосував обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, з доповненнями до неї, апеляції засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2008 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасувати, а справу повернути прокуророві на додаткове розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою.