Постанова

від 09.09.2015 по справі 910/10259/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/10259/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від прокурора: Вінник О.О. - посвідчення;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Присяжний В.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року

у справі № 910/10259/15 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солеорто"

до відповідача Хмельницької обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товарна біржа "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська"

про стягнення 254423,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солеорто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Хмельницької обласної ради про стягнення 210200,00,00 грн., які сплачені за біржовою угодою купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.2013 року та договором купівлі-продажу від 24.04.2014 року, які рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2014 року у справі № 924/902/14 визнано недійсними. Також пред'явлені вимоги про стягнення 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1576,00 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/10259/15 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Хмельницької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солеорто" 210200,00 грн. основного боргу, 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1554,90 грн. 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з Хмельницької обласної ради 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1554,90 грн. 3% річних, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судове рішення в частині стягнення з відповідача збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних та відповідно розподілу витрат по сплаті судового збору винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині виходячи з наступного.

Так, апелянт зазначає, що зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання взятих на себе грошових зобов'язань, тоді як у даному спірному випадку, дії боржника щодо повернення коштів за недійсним правочином вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (недійсність правочину).

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», зокрема в підпункті 5.2 пункту 5 якої зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовляється від прийняття зобов'язання за договором (ст. 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, судом не враховано вказані положення, зі змісту яких, з урахуванням правових позицій постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013, №14 до вказаних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги ст. 625 ЦК України щодо відшкодування боржником штрафних санкції не застосовуються.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Власов Ю.Л., Пономаренко Є.Ю., відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2015 року.

У зв'язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Позивач та третя особа до судового засідання, що відбулось 09.09.2015 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача та третьої особи є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

09.04.2013 року між Хмельницькою філією Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придністровська" (продавець) в особі Хмельницької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солеорто" (покупець) було укладено біржову угоду купівлі-продажу майна (далі - угода).

Відповідно до п. 1. даної угоди продавець продав, а покупець придбав: комплекс будівель та споруд табору праці і відпочинку "Збруч", а саме: автогараж - загальною площею 19,3 кв. м., спальний корпус - 695,7 кв. м., над каптажна споруда 19,0 кв. м., господарські приміщення 3 шт. загальною площею - 118,0 кв. м., будівельний майданчик з недобудованою спорудою - 264 кв. м., комплектна трансформаторна підстанція, лінія електропередач Пл 10кВ - 1500,0 м.п., Газопровід середнього тиску, 50 мм - 320,0 м.п., Водопровід, 32 мм. - 320,0 м.п, що розташовані за адресою: 31610, вуд, Надзбручанська, 3, с, Гусятин, Чемеровецького району, Хмельницької області.

Згідно з п. 2. угоди продаж вчинено за 210200,00 грн., відповідно до протоколу аукціону № 2 проведеного 20.03.2013 року Хмельницькою філією товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська". Розрахунки між покупцем та продавцем здійснено до підписання даної угоди.

24.04.2014 року між спільною територіальною громадою сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради від імені якої діє Хмельницька філія Товарна біржа "Універсальна земельна товарна біржа "Придністровська" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солеорто" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Хмелоьницького міського нотаріального округу Нагороною Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 504.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю комплекс будівель та споруд табору праці і відпочинку "Збруч" загальною площею 1508,7 кв. м., що розташований за адресою: с. Гусятин, вул. Надзбручанська, буд. 3, Чемеровецького району, Хмельницької області, (далі - нерухоме майно), а покупець зобов'язується прийняти вказане нерухоме майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Згідно з п. 1.2. договору сторони підтверджують, що станом на момент укладення цього договору комплекс будівель та споруд табору праці і відпочинку "Збруч" в цілому складається з: спального корпусу А-2,695,7 кв.м., складу Б-1,51,9 кв.м, складу В-1, 22,6 кв.м., складу Г-1,23,2 кв.м.; складу Д-1,28,4 кв.м., літнього будинку Е-1,15,7 кв.м., літнього будинку Є-1,15,7 кв.м., літнього будинку Ж-1,15,8 кв.м., літнього будинку З-1,15,8 кв.м., літнього будинку І-1,15,2 кв.м., столової Ї-1,43,5 кв.м., котельні-складу И-1,40,5 кв.м., літнього будинку Й-1,15,8 кв.м., літнього будинку К-1, 15,8 кв.м., літнього будинку Л-1 15,8 кв.м., літнього будинку М-1, 15,8 кв.м., літнього будинку Н-1, 15,8 кв.м., літнього будинку О-1, 15,8 кв.м., тенісної П-1, 43,6 кв.м., автогаража Р-1, 19,3 кв.м., павільона Т-1, 24,2 кв.м., колодязя Ф, 0,5 кв.м., навіса X, 53,6 кв.м., навіса Ц, 22,9 кв.м., сходів сх21-сх23 , 10,9 кв.м., огорожі 1-8,254,9 кв.м.

Пунктом 1.6. договору визначено, що нерухоме майно продано за 210200,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору покупець вніс кошти за придбане майно в сумі 210200,00 грн. на розрахунковий рахунок продавця до укладення цього договору.

Позивач платіжними дорученнями № 5 від 08.04.2013 року та № 3 від 13.03.2013 року перерахував на рахунок Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придністровська" за об'єкт продажу кошти в загальному розмірі 210200,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2014 у справі № 924/902/14 визнано недійсними:

- біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.2013 року, укладену між Хмельницькою філією Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придністровська", Хмельницькою обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солеорто";

- договір купівлі-продажу від 24.04.2014 року, укладений між Хмельницькою обласною радою від імені якої діє Хмельницька філія Товарна біржа "Універсальна земельна товарна біржа "Придністровська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солеорто", який посвідчений нотаріусом.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2014 у справі № 924/902/14 залишено без змін.

Позивач листом від 01.12.2014 року звертався до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок грошові кошти, що були сплачені за придбання нерухомого майна за недійсними договорами. Даний лист отримано відповідачем 01.12.2014 року, що підтверджується вхідним штампом останнього.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення 210200,00,00 грн., які сплачені за біржовою угодою купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.2013 року та договором купівлі-продажу від 24.04.2014 року, які рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2014 року у справі № 924/902/14 визнано недійсними. Також пред'явлені вимоги про стягнення 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1576,00 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення коштів.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення коштів в розмірі 210200,00 грн., сплачених за недійсними правочинами.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів позивачу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1576,00 грн. - 3% річних (нарахованих за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, судом спростовуються доводи апелянта стосовно того, що судом не враховано положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013, №14, оскільки в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України це є стягнення за користування чужими коштами.

Так, згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції приходить до вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 42647,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1554,90 грн. - 3% річних.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солеорто" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/10259/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора Хмельницької області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/10259/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/10259/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/10259/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10259/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала