Рішення

від 24.05.2011 по справі 4/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2011 р. Справа № 4/201

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.

за участю представників сторін

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_1 - арбітражний керуючий

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС ОСОБА_2" (м. Київ)

до Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства "Котівське" (с.Червоне Андрушівського району)

про стягнення 2240,60 грн.

Подано позов про стягнення заборгованості у сумі 2240,60 грн.

Представник позивача в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення з заявою про визнання кредитором у справі № 4/59-Б про банкрутство відповідача, встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання договору поставки № 17 від 16.01.2006 р. ( а. с.11-13 ), укладеного між ТОВ "АІС ОСОБА_2" ( м. Київ ) (далі - позивач) та Приватним (орендним) сільськогосподарським підприємством "Котівське" ( с.Червоне Андрушівського району ) (далі - відповідач), позивачем передано товар на загальну суму 1431,91 грн., про що свідчить видаткова накладна № Жит-000481 від 31.05.2006 р. на суму 1431,91 грн. (а.с.14), довіреність серії ЯЛК № 485224 від 31.05.2006 р. ( а.с.15-16 ).

Згідно з п.п. 2.2 п. 2 вказаного договору, відповідачем взяті на себе зобов"язання не виконано.

Відповідно до п.п. 4.9 п. 4 вказаного договору, позивачем нараховано до сплати пеню у сумі 397,46 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 340,38 грн. та 3% річних у сумі - 70,85 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду від 17.08.2007 р. (а. с. 20) за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" порушено провадження у справі № 4/110-Б про визнання банкрутом П (О)СП "Котівське" ( с.Червоне Андрушівського району ).

Оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача опубліковано в газеті "Голос України" № 204 від 07.11.2007 р.

Згідно із ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон ), після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частина 1 ст. 14 Закону визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.

Отже, останній день звернення кредиторів у справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника ( відповідача) - 07.12.2007 р.

Позивач не використав право конкурсного кредитора в межах провадження справи №4/110-Б про банкрутство боржника, про що свідчить відсутність його в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому ухвалою суду від 31.01.2008 р. у справі №4/110-Б (а с. 21-22).

Тому, господарський суд вважає, що повернення заборгованості кредитору, який не звернувся із заявою про грошові вимоги до боржника при розгляді справи про банкрутство буде порушенням вимог ч. 2 ст. 14 Закону, згідно з якою, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Крім того, п. 54 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. встановлено, що ГПК України і Закон не містять приписів щодо заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, відносно якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 ГПК до підстав для відмови у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої ст. 79 ГПК ухвалою зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки ч. 2 ст. 14 Закону.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення боргу у сумі 2240,60 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (а/к ОСОБА_1Є.)