Постанова

від 14.10.2009 по справі 30/104-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/104-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2009 року                                    Справа №  30/104-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів: Головка В.Г., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Стуковенковій О.В.,

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кравтогаз», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009р. по справі № 30/104-09

за позовом Приватного підприємства «Мозаїка», м. Севастополь (вул. Молодих будівельників, 14, кв. 10, м. Севастополь, 99006)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кравтогаз», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (пл. Горького, 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027)

про стягнення заборгованості 52098 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009р. Приватне підприємство  "Мозаїка" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" суму основного боргу в розмірі 45910,35 грн., пеню в розмірі 6023,68 грн., 3% річних в розмірі 164,65 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 520,99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., а всього 52737,67 грн.

01.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просило договір оренди від 01.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" та Приватним підприємством  "Мозаїка"  розірвати достроково - з 01.02.2009 року та стягнути судові витрати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні зустрічного позову відмовлено, судові витрати за зустрічним позовом віднесено за рахунок ТОВ "Кравтогаз"; позовні вимоги за первісним позовом задовольнено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення суми в розмірі 9828,30 грн., присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" на користь Приватного підприємства  "Мозаїка" суму основного боргу в розмірі 36082,05 грн., пеню в розмірі 1320,26 грн., 3% річних в розмірі 164,65 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 473,95  грн. та 106,05 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічний позов про дострокове розірвання договору оренди.

На думку скаржника рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що стягуючи з відповідача заборгованість за договором оренди від 01.07.2008р., суд першої інстанції посилається на обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату, який передбачений п. 3.2.5 договору оренди та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу країни, однак судом не взято до уваги, що оренда (найм) –правовідносини, суть яких полягає у платному користуванні майном. Судом встановлено, що ТОВ «Кравтогаз» направляло на адресу наймодавця пропозиції щодо дострокового розірвання орендних відносин. З 20 січня 2009р. відповідач припинив користування приміщенням і звільнив його від свого майна, таким чином позивач не має права вимагати сплату платежів за ненадані послуги в лютому, березні, квітні 2009 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначений на 05.10.2009р. на 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 05.10.2009р. розгляд справи було відкладено до 12 год. 40 хв. 14.10.2009р.

Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л. О. від 14.10.2009р., справа № 30/104-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Мороз В.Ф.

Позивач не скористався наданим йому процесуальним правом та не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника,

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, хоча поштова кореспонденція була направлена позивачу на адресу, зазначену ним у позовній заяві, поштові повідомлення з відповідними відмітками на адресу суду не поверталися. Оскільки поштова кореспонденція направлена за адресою сторони, яка зазначена у статутних документах, вважається, що сторона належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, неявка представника позивача не впливає на можливість розгляду справи без його участі.

Відповідач надав клопотання про неможливість забезпечити присутність свого повноважного представника в судовому засіданні 14.10.2009р, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи без участі повноважного представника, оскільки неявка представника відповідача не впливає на можливість розгляду справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

01 липня 2008 року між Приватним підприємством  "Мозаїка" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" (орендар) був укладений  договір оренди № 3, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець  передає, а орендар приймає  в платне  тимчасове користування з метою здійснення зберігання непродовольчих товарів, наступний об'єкт(и) оренди: нежитлові приміщення (склади), розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, Коломойцівська, 18Б, загальною площею 994,15 м2.

01.07.2008 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі не житлового приміщення в оренду, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" отримало в користування на умовах договору оренди № 3 від 01.07.2008 року нежитлове приміщення загальною площею 994,15 м2 за адресою: м. Кривий Ріг, Коломойцівська, 18Б для зберігання  непродовольчих товарів (а. с. 11).

Відповідно до п. 4.1 договору орендодавець зобов'язується сплачувати щомісячно орендодавцю 12027,35 грн. (Додаток № 1).

Додатковою угодою від 22.07.2008 року до договору оренди № 3 від 01.07.2008 року строк сплати орендної плати встановлений не пізніше 25 числа поточного місяця.  

Строк дії договору встановлено з моменту передачі об'єктів оренди і до спливу 11 місяців. Договір набирає чинності з моменту передачі об'єктів в оренду орендарю. Закінчення строку  дії договору не звільняє орендаря від виконання зобов'язань по розрахункам і не виключає відповідальність, передбачену цим договором (п. 7.1 договору).

Таким чином строк дії договору встановлений до 01.06.2009 року.

У зв'язку з неможливістю сплачувати орендну плату в розмірі встановленому у договорі оренди та відсутністю потреби у користуванні об'єктом оренди, ТОВ "Кравтогаз", позивач за зустрічним позовом, просив розірвати договір оренди достроково - з 01.02.2009 року.

При детальному дослідженні матеріалів справи, колегія суддів погоджується з встановленими фактами викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).

За умовами ч. 1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір  оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із  сторін договір оренди  може  бути  достроково розірваний з  підстав,  передбачених  Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу (ч.3 ст. 291 ГК України).

Підстави, за наявності яких наймач вправі в односторонньому порядку вимагати розірвання договору найму передбачені статтею 784 Цивільного кодексу України. До таких підстав відносяться:

-          передача наймодавцем у користування речі, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

-          невиконання наймодавцем свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Отже, неможливість сплачувати орендну плату в розмірі встановленому у договорі оренди та минування потреби у користуванні об'єктом оренди не може бути підставою для його розірвання договору у судовому порядку.

Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо не задоволення вимог зустрічної позовної заяви про розірвання договору оренди від 01.07.2008 року.

Зважаючи на те, що ТОВ "Кравтогаз" 20.01.2009 року направило на адресу Приватного підприємства "Мозаїка" угоду про розірвання договору оренди у зв'язку з неможливістю продовження договірних відносин, договір оренди вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку договору оренди –01.06.2009 року. Дії ТОВ "Кравтогаз" не суперечать положенням статті 764 ЦК України, якою передбачено, що за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Заяву про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди (п.12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000 року (з подальшими змінами та доповненнями).

Стосовно задоволення вимог позивача за первісним позовом, то судова колегія підтримує суд першої інстанції в задоволенні цих вимог з наступних підстав.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п. 4.2 договору, строк сплати орендної плати є таким, що настав.

Обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату передбачений п. 3.2.5 договору та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Кравтогаз" сплатило приватному підприємству "Мозаїка" заборгованість з орендної плати за січень 2009 року в сумі 9828,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 143 від 17.04.2009 року на суму 9826,30 грн., № 151 від 29.04.2009 року на суму 2 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 9828,30 грн. сплачена після звернення позивача з позовом до суду, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів сплати орендної плати в сумі 36082,05 грн. відповідач не надав, доводи приватного підприємства "Мозаїка", наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Отже судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 36082,05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, колегія суддів також вважає правомірним задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача три відсотки річних за період 26.12.2008 року по 25.03.2009 року в сумі  164,65 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених в розділі 4 цього договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,3% від прострочення суми платежу за кожний день прострочки.

За несвоєчасну сплату орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню за період з 26.12.2009 року по 25.03.2009 року в розмірі 6023,68  грн.

З урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, пеня, розрахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за період з 26.12.2008 року по 25.03.2009 року складає 1320,26 грн. та обґрунтовано з посиланням на норми діючого законодавства присуджена до стягнення з відповідача.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано з посиланням на норми діючого законодавства задовольнив позовні вимоги.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії  відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кравтогаз», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2009р. по справі № 30/104-09 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяВ. Ф. Мороз