Ухвала

від 31.01.2012 по справі 5023/384/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"31" січня 2012 р.Справа № 5023/384/12 вх. № 384/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

без участі представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" про забезпечення позову

по матеріалам справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конкурент" , м. Харків

про визнання недійсним рішення зборів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс" (надалі - 1. Відповідач), викладених у протоколі загальних зборів учасників від 12.01.2012 р. недійсним.

Також Позивач звернувся з заявою про забезпечення позову немайнового характеру, де просить суд забезпечити позов шляхом накладення заборони Департаменту державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради внесення будь-яких змін до реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 33120869) до вирішення справи по суті.

Позивач посилається на те, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс" від 12.01.2012 р., яке прийнято без участі Позивача, а лише за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конкурент" (надалі - 2.Відповідач) про викладення Статуту ТОВ "Компанія "Трансфер - Фінанс" у новій редакції.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, судом встановлено наступне: (а) наявність спору між сторонами по справі, (б) встановлено обсяг позовних вимог та співмірність і відповідність заявлених заходів забезпечення позову, (в) судом встановлено реальність припущення загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі за умови невжиття відповідних заходів забезпечення позову, (г) встановлено відсутність порушень прав та законних інтересів третіх осіб при вжитті заходів забезпечення позову, що відповідає змісту Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Так, відповідно до ст. 67 ГПК України (заходи до забезпечення позову) позов забезпечується: (а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; (б) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (в) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; (г) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; (д) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони: (а) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; (в) участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Про забезпечення позову виноситься ухвала яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Зазначена процесуальна норма ст. 67 ГПК України за своїм змістом є імперативною та містить вичерпний перелік засобів забезпечення позову які не допускається вживати з боку суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»та Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2011 від 12.07.2011 та Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади»суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 32439633) про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову:

заборонити Департаменту державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради (61068, м. Харків, пр. Московський, 96-а) вносити будь-які зміни до реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 33120869) до вирішення справи по суті.

2. Ухвала набирає чинності 31 січня 2012 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до «01»лютого 2013 року.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 32439633).

Боржниками: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансфер - Фінанс" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 33120869) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конкурент" (м. Харків, пров. Університетський, 1, код 33675718).

Суддя Жигалкін І.П.