Рішення

від 14.10.2009 по справі 31/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/290

14.10.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія

                              «Укрспецтехніка», м. Київ

До                    Державного підприємства «Київський ремонтний завод «Радіан», м. Київ

Про                    стягнення 450 118,99 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Рубан В.А. –пред. по довір.

Від відповідача          Камишан В.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 450 118,99 грн. за Договором №29/2007-У купівлі-продажу товару від 30.07.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009р., розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні 23.09.2009р. було оголошено перерву до 14.10.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та інфляційних втрат. Проте, заперечував проти задоволення штрафних санкцій, посилаючись на сплив строку позовної давності та проти задоволення процентів за користуванням комерційним кредитом, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу, а тому вказані відносини повинні регулюватися спеціальними нормами ЦК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2007 року між сторонами було укладено Договір № 29/2007-У купівлі-продажу товару (згідно специфікації) на суму 183 297,22 грн., зі строком поставки 10 календарних днів з дати набрання Договором чинності.

Відповідно до п. 1. Договору позивач, як продавець, зобов'язується передати у власність відповідачу, як покупцю, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити товар назва якого, кількість та вартість вказана в Специфікації (Додаток №; 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно умов Договору відповідач зобов'язаний прийняти товар і розрахуватись за нього не пізніше 3-х календарних з дати його отримання.

Позивач, на виконання умов договору, передав товар згідно специфікації до Договору 30 серпня 2007 року.

Таким чином, згідно умов Договору, відповідач повинен був оплатити вартість товару до 03 вересня 2007 року.

Позивачем в порядку досудового урегулювання спору було пред'явлено відповідачу три претензії, відповіді на які відповідачем не надано.

Відповідач не заперечував проти факту отримання товару та визнав заборгованість у розмірі 183 297, 22грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, здійснивши поставку обумовленого товару, а відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено факт здійснення передачі товару відповідачу, що по суті  не заперечується останнім.

Таким чином, на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 183 297,22 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості у розмірі 183 297,22 грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим Позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 51 880 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.4.4 Договору за прострочення здійснення розрахунку за товар відповідач зобов'язаний за вимогою позивача виплатити штраф у розмірі 500 гривень за кожний день прострочення платежу. Позивач нарахував штраф у розмірі                   182 500 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява була подана 22.06.2009р., таким чином, вимоги щодо стягнення штрафу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, за пропуском строку  позовної давності. Підстав для поновлення пропущеного строку не вбачається .

          Щодо нарахування позивачем суми процентів за користування комерційним кредитом, суд погоджується з доводами відповідача, та вважає вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але  таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем за первісним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 173, 230, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 655 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Київський ремонтний завод "Радіан" (02093, м. Київ, вул. Росошанська, 3а, код ЄДРПОУ 07796404 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А; фактична адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенко, 2, код ЄДРПОУ 23724999), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, заборгованість у розмірі 183 297 (сто вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 51 880 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн., 2 351 (дві тисячі триста п'ятдесят одну) грн. 77 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 20 жовтня 2009 року.