Рішення

від 29.06.2010 по справі 24/147-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.10р. Справа № 24/147-10

За позовом Приватного підприємства "Аллонж", м.Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 78 843,70грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 2 від 03.03.08р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 52-16/64 від 07.05.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Аллонж", м.Кривий Ріг (надалі - позивач) просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг (надалі - відповідач) заборгованість у сумі 78 843,70грн., з яких 66 433,44грн. - інфляційні витрати та 12 410,26грн. - три відсотки річних.

Додатково просить стягнути з відповідача судові витрати по справі на суму 788,44грн. державного мита та 236,00грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача подав клопотання про призначення іншої дати розгляду справи, в якій просить зобов'язати позивача надати додаткові документи, які надані суду до справи.

Позивач проти клопотання заперечує, пояснив, що відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України надав всі документи, які не можуть бути у відповідача.

Відповідач не заперечує, що отримано поштою позовну заяву, платіжне доручення про оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також розрахунок інфляційних та 3 % річних.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає що подане відповідачем клопотання від 23.06.10р. підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Як свідчить з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача ті документи, яке не могли бути у відповідача.

Всі інші документи, які є в матеріалах справи, а саме: договір № К-465 Ю від 05.09.2000р., акт прийому-передачі від 05.09.2000р., копія векселя, рішення суду № 1/83 від 25.03.02р., № 18/74 від 28.06.2006р., заява позивача про визнання грошових вимог у справі № Б29/21-05 про банкрутство відповідача, ухвала господарського суду за результатами попереднього засідання по справі № Б29/21-05 від 10.08.06р., ухвала господарського суду від 16.11.06р. по справі № Б29/21-05, ухвала господарського суду від 29.01.08р. по справі № Б29/21-05, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.09р. по справі № 27/269-08, є у відповідача.

Таким чином, відповідач безпідставно заявив таке клопотання .

Відповідач також заявив усне клопотання про відкладення даної справи, оскільки Вищий господарський суд України, м.Київ виніс постанову про поновлення мирової угоди у справі про банкрутство № Б29/21-05 по якій 29.01.08р. господарський суд виніс ухвалу про розірвання мирової угоди від 17.10.06р.

Вислухавши позивача, відповідача, суд вважає, що таке клопотання підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідач пояснив, що ні ухвали, ні постанови, яка нібито була винесена Вищим господарським судом України, м.Київ не бачив, тому не може вказати дату постанови щодо поновлення мирової угоди по справі № Б29/21-05.

Більше клопотань по справі не заявлено.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив.

05.09.2000р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу цінних паперів № К-465-Ю.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором, позивач неодноразово звертався до господарського суду з позовною заявою, що підтверджується рішеннями по справах: №№ № 1/83 від 25.03.02р., № 18/74 від 28.06.2006р., № 27/269-08 від 27.01.2009р. По останньому рішенню Дніпропетровський апеляційний господарський суд виніс постанову від 07.04.2009р., в якій вимоги позивача задовольнив частково.

Крім того, ухвалою господарського суду від 10.08.06р. по справі № Б29/21-05 затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому визнані вимоги позивача у сумі 476 129,12грн.

16.11.06р. господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу щодо затвердження мирової угоди у справі № Б29/21-05.

Ухвалою від 29.01.08р. господарський суд Дніпропетровської області розірвав мирову угоду від 17.10.06р. про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг по справі № Б29/21-05, яка була затверджена ухвалою господарського суду від 16.11.06р., поновив провадження у справі, повноваження учасників у справі та дію мораторію. Доказів щодо поновлення дії мирової угоди сторонами не представлено.

Відповідно до п.7 ст.39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В судовому засіданні відповідачем не доведено належне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № К-465-Ю від 05.09.2000р.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок інфляційних за період з вересня 2008р. по березень 2010р. у розмірі 66 433,44грн., а також 3 % річних за період з 14.10.08р. по 11.05.10р. у розмірі 12 410,26грн.

Інфляційні витрати та 3 % річних не є санкціями, тому в даному випадку мораторій, який діє у справі № Б29/21-05, не поширюється на вищеозначені вимоги позивача.

3 % річних - є плата за користування коштами, а інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.

Відповідач не надав доказів щодо погашення заборгованості основного боргу за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-465-Ю від 05.09.2000р., тому нараховані позивачем інфляційні втрати та 3 % річних підлягають задоволенню.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовні заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст .525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 788,44грн. державного мита та 236,00грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід визнати обґрунтованими з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 11, 15, 16, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 56, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг (50034, м.Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) на користь Приватного підприємства "Аллонж", м.Кривий Ріг (50058, м.Кривий Ріг, вул.50-річчя Жовтня, 11, ЄДРПОУ 24433264) заборгованість на суму 66 433,44грн. - інфляційні витрати, 12 410,26грн. - три відсотки річних, 788,44грн. державного мита та 236,00грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судового рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після 10 - денного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя ОСОБА_3

Рішення підписано 29.06.2010р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України