Вирок

від 26.04.2011 по справі 1-16/11

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.04.2011 Справа №1-16/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді суддівОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4, за участю прокурора захисника-адвоката захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя Житомирської області,

Любарського району, с. Громада, вул. Перемоги,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

який працював охоронцем ТОВ «Агрофірма

Відродження», одруженого, несудимого,

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця та жителя Київської області,

Іванківського району, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 3,

громадянина України, неодруженого,

який працював приватним підприємцем,

з середньою освітою, несудимого,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

встановив:

16 жовтня 2004 року близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_9, керуючи за дорученням технічно справним автомобілем НОМЕР_1 з причепом марки ШЕК-06 д.н.з. НОМЕР_2, рухався по автодорозі «Іванків-Розважів» у напрямку с. Розважів Іванківського району Київської області. Доїхавши другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з автодорогою «Київ-Овруч», не дотримався вимог дорожнього знаку пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не виконав вимоги п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, продовжив рух без зупинки й зі швидкістю 38-41 км/г виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10, який рухався головною дорогою «Київ-Овруч».

Того ж дня і в той же час ОСОБА_10, керуючи власним, технічно справним автомобілем НОМЕР_3 рухався автодорогою «Київ-Овруч» в напрямку м. Овруч зі швидкістю близько 100 км/г. Доїхавши до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з автодорогою «Іванків-Розважів», не дотримався вимог п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.2, 12.1, 12.3, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, й виявивши на своїй смузі руху автомобіль НОМЕР_1 з причепом марки ШЕК-06 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9, який переїжджав вказане перехрестя з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля «БМВ-520», негайно заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив і, рухаючись зі швидкістю близько 117-124 км/г, виїхав на зустрічну смугу руху, де в межах перехрестя допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля «БМВ-520» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а водію ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження, крім того від заподіяних тілесних ушкоджень пасажир «БМВ-520» ОСОБА_13 загинув на місці події, а пасажир автомобіля «М-408» ОСОБА_14 помер у Київській міській клінічній лікарні 31 жовтня 2004 року.

Зіткнення транспортних засобів призвело до заподіяння потерпілому ОСОБА_14 тілесних ушкоджень у виді забійної рани на лівій вушній раковині, крововиливу на передній поверхні грудей, саден на тильних поверхнях обох кистей, на передньовнутрішній поверхні правого коліна, крововиливу, саден, крововиливу в м'які тканини лобно-скроневої області зліва, осередково-дифузного характеру субарахноідального крововиливу в передній треті мозолястого тіла, в стовбурі мозку в проекції четверохолому ліворуч, крові в шлуночковій системі головного мозку, смерть якого настала від закритої черепно-мозкової травми у виді пошкодження м'яких покровів голови, крововиливів під оболонки, в речовину і шлуночки головного мозку, що обумовило розвиток набряку і набухання головного мозку.

Потерпілому ОСОБА_13 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у якого виявлено: множинні двосторонні переломи ребер, забій легенів, розрив дуги аорти, розрив медіастинальної плеври зліва, просочуючий крововилив в клітковину середостіння, крововилив у коріння легенів, в брижейку тонкої кишки, розтрощування правої долі печінки, крововилив у ліву плевральну порожнину об'ємом близько 1 300 мл, крововилив у брючну порожнину об'ємом близько 300 мл, просочуючий крововилив в скроневій області праворуч, осередковані субарахноідальні крововиливи на базальній поверхні півкуль головного мозку, множинні садна на голові, смерть якого настала внаслідок тупої закритої травми грудей та животу, яка супроводжувалася множинними переломами ребер, ушкодженнями внутрішніх органів, масивною внутрішньою кровотечею з переходом у гостру крововтрату.

Потерпілій ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження в якої виявлено: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні переломи кісток тазу - обох лонних та сідалищних кісток зі зміщенням уламків, розрив правого крижово-повздовжнього зічленіння, переривання 24-25 тижневої вагітності.

Потерпілій ОСОБА_15 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді політравми - струсу головного мозку, забою грудної клітки, перелому 5-6 ребер ліворуч, забою животу, розриву печінки, забою тазових органів, перелому лонних та сідалищних кісток з обох боків і перелому вертлюжної впадини праворуч, зачеревної гематоми, забійної рани м'яких тканин лівого стегна, забою правої нирки, травматичного шоку 2-3 ступеню.

Водію ОСОБА_10 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран бровей, розтягнення м'язів шийної області.

Таким чином, порушення ОСОБА_9 вимог Правил дорожнього руху України, зокрема: п. 1.2 згідно якого в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів; п.1.3 згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б) для забезпечення дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі; п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - спричиненням смерті потерпілим ОСОБА_13 і ОСОБА_14 і заподіянням потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, а водію ОСОБА_10 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім того порушення ОСОБА_10 вимог Правил дорожнього руху України, зокрема: п. 1.2 згідно якого в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів, п.1.3 згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б) для забезпечення дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі; п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.2 - нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини; п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; також знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - спричиненням смерті потерпілим ОСОБА_13 і ОСОБА_14 і заподіянням потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні прокурором в порядку ст. 277 КПК України конкретизовано суть пред'явленого обвинувачення й спосіб вчинення злочину.

Крім того органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачувався в перевищенні швидкості до 197-212 км/г.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вини в інкримінованому йому злочині визнав частково, а підсудний ОСОБА_10 не визнав. Цивільні позови підсудні не визнали.

Підсудний ОСОБА_9 у судовому засіданні ствердив, що керував автомобілем «М-408» з причепом та їхав з Іванкова на Розважів. На передньому пасажирському сидінні сидів його брат ОСОБА_14 Перед знаком 2.2. зупинився. Ліворуч на узбіччі по головній дорозі стояв автомобіль «Камаз». Зрівнявся з цим автомобілем, який перекривав видимість, інших автомобілів не виявив, тому розпочав рух. Поїхав на першій передачі зі швидкістю близько 20 км/г. Порушення п. 16.11 ПДР України заперечив. У ході судового слідства погодився, що міг їхати через перехрестя зі швидкістю близько 38-40 км/г.

Ствердив, що зіткнення сталося на місці, де його автомобіль виїхав за межі перехрестя і головної дороги. Автомобіль «БМВ-520» до зіткнення не бачив. Після зіткнення втратив свідомість.

В момент зіткнення не гальмував, на якій відстані знаходився автомобіль «Камаз» не пам'ятає.

Дані відтворення обстановки та обставин події проведеного з його участю підтвердив.

Визнав вину в тому, що не помітив автомобіль «БМВ-520».

Разом з тим на досудовому слідстві 25 жовтня 2004 року стверджував, що перед перехрестям пригальмував і коли тільки почав рух сталося зіткнення (т. 1 а.с. 125-126).

Дані показання підсудного суд вважає, частково недостовірними, які спростовуються сукупністю досліджених у справі доказів.

Підсудний ОСОБА_10 у судовому засіданні ствердив, що 6 років тому був водієм на весіллі, рухався на автомобілі «БМВ-520» автодорогою «Київ-Овруч» у напрямку м. Овруч зі швидкістю 90-100 км/г. Крім нього в автомобілі знаходилися ще 4 особи. Перед перехрестям з автодорогою «Іванків-Розважів» метрів за 20 до нього, частково на правому краю проїзної частини його смуги руху й частково на узбіччі стояв автомобіль «Камаз», який обмежував для нього оглядовість у тому напрямку. Об'їжджаючи «Камаз», прийняв ліворуч. Із-за цього не бачив автомобіль «М-408».

Був упевнений в тому, що автомобіль «М-408» зупиниться перед перехрестям. Проте цей автомобіль продовжив рух і виїхав на перехрестя зі швидкістю близько 60-70 км/г. Автомобіль він побачив на відстані 7 м.

Унаслідок цього вивернув кермо вліво, а автомобіль «М-408» передньою частиною зіткнувся з правим боком його автомобіля в межах перехрестя.

В момент зіткнення не гальмував, а викрутив кермо ліворуч. Наполягав на тому, що це був єдиний спосіб уникнути зіткнення. Якби він гальмував прямо, то внаслідок лобового зіткнення настали би більш тяжкі наслідки.

Ствердив, що коли хотів обійти автомобіль «М-408» з лівої сторони, міг збільшити швидкість руху.

Крім того в ході допиту в судовому засіданні ствердив, що автомобіль «Камаз» знаходився за 50 м. від перехрестя.

Проте зазначив, що може помилятися щодо вказаних ним обставин і на час відтворення обстановки та обставин події з його участю обставини пригоди пам'ятав краще, дані протоколу цієї слідчої дії підтвердив.

З таким показаннями підсудного суд погоджується частково, аналіз яким буде наведено нижче.

Потерпіла ОСОБА_16 у судовому засіданні ствердила, що внаслідок зазначеного ДТП загинув її син, що був свідком на весіллі. Після пригоди відвідувала місце події. Наполягала на застосуванні до підсудних суворого покарання й просила відшкодувати заподіяну їй шкоду в заявленому розмірі. Зазначила, що на її думку підсудний ОСОБА_10 під час ДТП рухався з дуже великою швидкістю.

Потерпіла ОСОБА_17 у судовому засіданні ствердила, що була свідком на весіллі і знаходилася на задньому сидінні в автомобілі «БМВ-520». Як трапилася аварія і момент зіткнення не пам'ятає. Внаслідок ДТП їй заподіяні тілесні ушкодження, матеріальних претензій до підсудних на даний час не має.

На досудовому слідстві стверджувала, що їх автомобіль рухався з дуже великою швидкістю.

Показання дані на досудовому слідстві щодо руху автомобіля «БМВ-520» зі швидкістю 140 км/г підтвердити не змогла й швидкості руху не назвала.

Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що 16 жовтня 2004 року ОСОБА_10 був водієм на їхньому весіллі. Коли рухалися в автомобілі «БМВ-520» зі швидкістю близько 90 км/г, побачила як на перехресті правою дорогою швидко їхав автомобіль «М-408» з причепом. Коли сказала про це, ОСОБА_10 почав уводити автомобіль ліворуч, де і сталося зіткнення. Момент аварії не пам'ятає. Автомобіль «М-408» і те, як він швидко їхав з причепом, побачила за 200-300 м від перехрестя.

Параметри руху автомобілів і відстані між ними та відносно елементів проїзних частин вказати не змогла. Після ДТП лежала в лікарні. Цивільного позову по справі не заявляла.

Потерпілий ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що в жовтні 2004 року ОСОБА_14 та ОСОБА_9 приїжджали на автомобілі «М-408» до нього в гості в м. Іванків. Від нього вони поїхали на цьому автомобілі з причепом, у якому везли шафу. Пізніше він дізнався про аварію й заподіяння тілесних ушкоджень його батькові ОСОБА_14 Обставини ДТП йому не відомі, претензій з приводу якої він не має.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні зазначив, що в той день був присутній на весіллі, керував автомобілем «Деу Ланос» і рухався за автомобілем «БМВ-520» на відстані 100-150 м зі швидкістю близько 83 км/г. Другорядною дорогою до вказаного перехрестя наближався автомобіль «М-408»

Наближаючись до перехрестя, не побачив наміру водія автомобіля «М-408», який рухався близько 60 км/г, зупинитися перед перехрестям. Коли автомобіль «М-408» виїхав на перехрестя, автомобіль «БМВ-520» змінив напрямок руху ліворуч. Зіткнення сталося на перехресті в районі осьової лінії.

Чи хтось з цих автомобілів зменшував швидкість йому не відомо.

Перед перехрестям оглядовість обмежував автомобіль «Камаз», який стояв повністю на узбіччі їхньої смуги руху приблизно за 100-150 м. від перехрестя. Після зіткнення надавалася допомога постраждалим. Водія ОСОБА_9 на місці пригоди не бачив.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні ствердив, що був нареченим на весіллі й сидів за водієм ОСОБА_10 в автомобілі «БМВ-520», який рухався близько 90 км/г. в автомобілі гучно грала музика. Приблизно за 200 м. до перехрестя бачив, як другорядною дорогою їде автомобіль «М-408». Біля 10 м. від перехрестя, на узбіччі стояв автомобіль «Камаз». В подальшому, коли побачили автомобіль «М-408», ОСОБА_10 вивернув руль ліворуч, а «М-408» здійснив зіткнення.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що в складі оперативної групи виїжджав на місце ДТП, де здійснював огляд місце події. Обставини викладені в протоколі та схемі огляду місця події підтвердив у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні зазначив, що того дня знаходився на весіллі, керував автомобілем «Таврією» і їхав третім за «БМВ-520» та «Деу-Ланос». Автомобілі рухалися з швидкістю близька 100 км/г. Швидкість його автомобіля складала 95-98 км/г. Від двох перших автомобілів він відстав.

Моменту зіткнення не бачив. На місці події побачив розташування транспортних засобів. Автомобіль «М-408» їхав з Іванкова. Інших транспортних засобів на узбіччі не пам'ятає, оскільки звернув увагу на ДТП. Надавав допомогу постраждалим.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні ствердив, що їхав в автомобілі разом зі свідком ОСОБА_22 Бачив як біля перехрестя автомобіль «БМВ-520» став уходити ліворуч, після чого сталося зіткнення з автомобілем «М-408», який виїхав з другорядної дороги. Автомобіль «М-408» перекинувся на бік, «БМВ-520» вилетів в кювет. Швидкість руху автомобіля «БМВ-520» не знає, швидкість їхнього автомобіля точно назвати не може, але вона була не менше 90 км/г. Перед перехрестям стояв вантажний автомобіль, на якій відстані до перехрестя він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що їхав у автомобілі «Таврія». Швидкість автомобілів була близько 100 км/г. Автомобіль «БМВ-520» їхав першим. Автомобіль «М-408» перетинав головну дорогу, їхав не швидко. За 200-300 м до перехрестя побачив зіткнення автомобілів «М-408» та «БМВ-520», коли останній виїхав на ліву сторону дороги.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні ствердив, що 24 жовтня 2004 року йшов до дому з рибалки по обочині автодороги в напрямку м. Іванкова.

Близько 15 год. 35 хв. побачив, як на великій швидкості, більше 100 км/г, проїхав весільний автомобіль іноземного виробництва, бордового кольору. Пізніше дізнався, що цей автомобіль потрапив у ДТП.

Даний автомобіль рухався швидко й обганяв попутні транспортні засоби. В цьому автомобілі побачив загиблого ОСОБА_13 Від того місця, де він побачив цей автомобіль, до місця ДТП відстань близько 3 км.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні показав, що в день аварії в 2004 році знаходився на городі, що розташований приблизно за 100 м. від перехрестя автодоріг «Київ-Овруч» та «Іванків-Розважів». Звернув увагу на весільні автомобілі. Коли автомобіль «БМВ-520» проїжджав перехрестя, в нього врізався автомобіль «М-408» з причепом.

Зіткнення сталося на перехресті. З якою швидкістю рухалися автомобілі він не знає.

Автомобіля «Камаз» біля перехрестя не пам'ятає. Інші більше детальні обставини пригоди йому не відомі.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні ствердив, що як сват брав участь у весіллі в 2004 році і разом з іншими гостями їхав на автомобілі «Деу-Ланос». Попереду їхав автомобіль «БМВ-520» зі швидкістю близько 100 км/г. На узбіччі їхньої смуги руху стояв автомобіль «Камаз».

Другорядною дорогою, не доїжджаючи до перехрестя, рухався автомобіль «М-408» зі швидкістю близько 70 км/г, який не зупинився і виїхав на перехрестя.

Перед зіткненням автомобіль «БМВ-520» не гальмував, а став уходити ліворуч і додав швидкості з метою уникнути зіткнення. ДТП сталося на перехресті. Відстані між автомобілями «БМВ-520» та «М-408» , коли він побачив останній автомобіль він не знає.

Ствердив, що на його думку в зазначеній аварійній ситуацій іншим шляхом уникнути зіткнення ОСОБА_10 не міг, оскільки автомобіль «М-408» не зупинився і виїхав на перехрестя перед автомобілем «БМВ-520».

Разом з тим жоден із учасників пригоди та свідків не ствердив про те, що автомобіль «БМВ-520» рухався зі швидкістю близько 200 км/г, а навпаки зазначили, що швидкість могла дорівнювати 100 км/г.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 112/д/278 від 21 грудня 2005 року потерпілому ОСОБА_13 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у якого виявлено: множинні двосторонні переломи ребер, забій легенів, розрив дуги аорти, розрив медіастинальної плеври зліва, просочуючий крововилив в клітковину середостіння, крововилив у коріння легенів, в брижейку тонкої кишки, розтрощування правої долі печінки, крововилив у ліву плевральну порожнину об'ємом близько 1 300 мл, крововилив у брючну порожнину об'ємом близько 300 мл, просочуючий крововилив в скроневій області праворуч, осередковані субарахноідальні крововиливи на базальній поверхні півкуль головного мозку, множинні садна на голові. Смерть потерпілого настала внаслідок тупої закритої травми грудей та животу, яка супроводжувалася множинними переломами ребер, ушкодженнями внутрішніх органів, масивною внутрішньою кровотечею з переходом у гостру крововтрату (т. 1 а.с. 154-155).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 230/2959/2 від 11 листопада 2004 року потерпілому ОСОБА_14 заподіяно тілесні ушкодження у виді забійної рани на лівій вушній раковині, крововиливу на передній поверхні грудей, саден на тильних поверхнях обох кистей, на передньовнутрішній поверхні правого коліна, крововиливу, саден, крововиливу в м'які тканини лобно-скроневої області зліва, осередково-дифузного характеру субарахноідального крововиливу в передній треті мозолястого тіла, в стовбурі мозку в проекції четверохолому ліворуч, крові в шлуночковій системі головного мозку. Смерть потерпілого настала 31 жовтня 2004 рок від закритої черепно-мозкової травми у виді пошкодження м'яких покровів голови, крововиливів під оболонки, в речовину і шлуночки головного мозку, що обумовило розвиток набряку і набухання головного мозку (т. 1 а.с. 167-169).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 305/є від 12 листопада 2004 року потерпілій ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження в якої виявлено: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні переломи кісток тазу - обох лонних та сідалищних кісток зі зміщенням уламків, розрив правого крижово-повздовжнього зічленіння, переривання 24-25 тижневої вагітності (т. 1 .а.с. 181-182).

Висновком судово-медичної експертизи № 304/є від 12 листопада 2004 року у потерпілої ОСОБА_28 у виявлено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді політравми - струсу головного мозку, забою грудної клітки, перелому 5-6 ребер ліворуч, забою животу, розриву печінки, забою тазових органів, перелому лонних та сідалищних кісток з обох боків і перелому вертлюжної впадини праворуч, зачеревної гематоми, забійної рани м'яких тканин лівого стегна, забою правої нирки, травматичного шоку 2-3 ступеню (т. 1 а.с. 175).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 95/є водію ОСОБА_10 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран бровей, розтягнення м'язів шийної області (т. 1 .а.с 206-208).

Згідно згаданих вище судово-медичних висновків всі виявлені у вказаних осіб тілесні ушкодження могли бути заподіяні під час зіткнення транспортних засобів при ударі о виступаючі частини і деталі салону автомобілів за встановлених у справі обставин.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 509 від 21 березня 2006 року робоча гальмова система, рульове керування та ходова система автомобіля НОМЕР_3 знаходяться в технічно справному стані. Несправностей, які могли би мати місце в ходовій частині до ДТП і викликати погіршення керованості автомобіля, не виявлено (т. 2 а.с. 37-39).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 237 від 18 лютого 2005 року встановлено, що несправностей, які могли викликати погіршення або відмову в роботі гальмової системи в автомобілі «М-408», перед подією не виявлено (т. 1 а.с. 189-192).

Як убачається з протоколу огляду місця події від 16 жовтня 2004 року зі схемою та фототаблицею до нього пригода мала місце в світлий час доби в похмуру погоду без опадів на сухому асфальтобетонному дорожньому покритті на перехресті нерівнозначних доріг «Іванків-Розважів» та «Київ-Овруч».

Дорожнє покриття для двох напрямків руху по одній смузі руху в кожному напрямку.

В напрямку руху автомобіля «БМВ-520» дорожні знаки - перехрещення з другорядною дорогою, напрямок рухів.

В напрямку руху автомобіля «М-408» дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонено».

Загальний стан видимості дороги 800 м., оглядовість з кабіни водія і видимість конкретної перешкоди 300 м.

Автомобіль «М-408» д.н.з. НОМЕР_4 з причепом марки ШЕК-06 д.н.з. НОМЕР_2 після зіткнення без передньої частини, перекинутий на лівий бік, знаходиться на своїй смузі руху проїзної частини автодороги «Іванків-Розважів» таким чином, що його заднє колесо знаходиться на відстані 12,2 м. до умовної лінії лівого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» у напрямку передньої частини частково на Розважів, частково на Овруч.

Зона осипу ґрунту, скла, різних частин від автомобілів розміром 17,0 на 32,0 м в межах перехрещення проїзних частин вказаних автодоріг, зокрема на зустрічній смузі руху для автомобіля «БМВ-520» та смузі руху автомобіля «М-408».

В цій зоні також знаходяться відокремлені двигун та КПП автомобіля «М-408» на відстані 4,3 м. та 1,04 м. від умовної ліні осьової розмітки проїзної частини автодороги «Київ-Овруч».

Також у місці осипу на смузі руху автомобіля «М-408» на проїзній частині автодороги «Іванків-Розважів» позаду автомобіля «М-408» виявлено механічні подряпини асфальтобетонного покриття довжиною 1,5 м.

В місці зіткнення й у місці осипу закінчується сліди гуми довжиною 11,6 м. та 3,6 м, що повністю знаходиться в межах перехрещення проїзних частин вказаних автодоріг, на зустрічній смузі руху для автомобіля «БМВ-520» та смузі руху автомобіля «М-408».

Вказана зона осипу частково накладається на кінець слідів гуми, які знаходяться на відстані 1,5 м. від умовної лінії лівого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч»

Автомобіль «БМВ-520» д.н.з. НОМЕР_5 знаходиться за межами перехрестя, в полі, за межами узбіччя лівого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» в напрямку м. Овруч таким чином, що його заднє праве колесо знаходиться на відстані 8,3 м. до лівого краю вказаної проїзної частини.

Біля автомобіля «БМВ-520» виявлено труп потерпілого ОСОБА_13

Заднє ліве колесо автомобіля «БМВ-520» знаходиться на відстані 4,3 м. від умовної лінії дорожнього знаку 5.54 «Покажчик напрямків», що знаходиться на узбіччі лівого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч».

Крім того цей знак у свою чергу знаходиться на відстані 32,6 м. до зони осипу вказаних вище уламків.

Слідів гальмування під час огляду місця події не виявлено.

З фототаблиці також убачається, що права верхня частина даного знаку пошкоджена і це узгоджується з показаннями свідків про те, що автомобіль «БМВ-520» після зіткнення перелетів цей знак (т. 1 .а.с. 56-66).

Відповідно до даних протоколу відтворення обстановки та обставин події та схем до нього від 24 листопада 2006 року за участю ОСОБА_10, останній на місці події ствердив, що рухався на автомобілі «БВМ-520» зі швидкістю близько 90 км/г. Автомобіль «М-408» попав у його поле зору із-за автомобіля «Камаз», який знаходився на узбіччі на відстані 0,5 м. від краю проїзної частини.

На той час відстань до передньої частини автомобіля «Камаз» від автомобіля «БМВ-520» склала 13,2 м. З того моменту автомобіль «БМВ-520» до місця зіткнення подолав відстань 80,7 м., а автомобіль «М-408» - 15,5 м.

Ці відставні за твердженням ОСОБА_10 автомобілі долали: «БМВ-520» за 3,66; 3,88; 4,12 сек., а «М-408» за 1,37; 1,41; 1,47 сек.

При цьому згідно тверджень ОСОБА_10 зіткнення сталося на його смузі руху в межах перехрестя на відстані 1,5 м. від правого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» (т. 2 а.с. 112-116).

Згідно даних протоколу відтворення обстановки та обставин події та схем до нього від 24 листопада 2006 року за участю ОСОБА_9, останній на місці події ствердив, що зіткнення сталося за межами проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» на його смузі руху на автодорозі «Іванків-Розважів». При цьому передня частина автомобіля «М-408» знаходилася на відстані 6,3 м. від лівого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч».

ОСОБА_9 ствердив, що здійснив повну зупинку автомобіля «М-408» на краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч», після чого розпочав рух.

ОСОБА_9 також ствердив, що зліва на головній дорозі частково на узбіччі та проїзній частини стояв автомобіль «Камаз» відстань до якого від осьової лінії проїзної частини автодороги «Іванків-Розважів» склала 31,7 м.

При цьому видимість рухомого транспорту по автодорозі «Київ-Овруч» із-за автомобіля «Камаз» для водія ОСОБА_9 склала 46,8 м.

Від початку руху до місце зіткнення його автомобіль подолав відстань 14,2 м. за 5,46; 5,56; 6,88 сек. (т. 2. а.с. 107-111).

При цьому кожен із підсудних наполягав на тому місці зіткнення, яке зумовлює дотримання ним Правил дорожнього руху.

Аналізуючи дані протоколи, суд вважає, що показання кожного з підсудних є суб'єктивними й місце зіткнення кожним із них вказано недостовірно, що даним протоколу огляду місця події та дослідженим по справі доказам не відповідає.

Відповідно до висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 39/06 від 15 червня 2006 року місце первинного контакту автомобілів «БМВ-520» та «М-408» з причепом знаходиться на відстані 4,5 м. від центру перехрестя в напрямку дороги на м. Чернобиль (і м. Овруч) та на відстані 1,0 м. в напрямку дороги на с. Розважів (тобто на зустрічній смузі руху для водія «БМВ-520» в межах смуги руху водія «М-408»).

Згідно мал. 1 контактували передня частина автомобіля «М-408» та права бокова частина автомобіля «БМВ-520».

В момент зіткнення швидкості автомобілів «БМВ-520» та «М-408» з причепом д.н.з. НОМЕР_2 у відповідності з виявленими пошкодженнями цих автомобілів та тілесними ушкодженнями потерпілих, складали 117-124 км/г та 33-35км/г відповідно.

Пошкодження у виді глибокої та широкої вм'ятини на правій боковій частині автомобіля «БМВ-520» й пошкодження у виді відриву передньої частини автомобіля «М-408» виникли в момент зіткнення, а інші ушкодження при переміщенні автомобілів після удару, зокрема при їх перекиданні.

Водій автомобіля «БМВ-520» з точки зору безпеки дорожнього руху в даній дорожній ситуації повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.1 та 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України. При фактичній швидкості руху він не мав технічної можливості з моменту виникнення небезпеки запобігти зіткненню. Однак при швидкості руху, дозволеної Правилами дорожнього руху України, він мав би можливість запобігти зіткненню.

Оскільки під час руху головною дорогою через перехрестя з другорядною дорогою водій автомобіля «БМВ-520», перевищив дозволену швидкість, у його діях вбачається невідповідність технічним вимогам нормативних актів і вимогам Правил безпеки дорожнього руху.

Разом з тим водій автомобіля «М-408» з точки зору безпеки дорожнього руху в даній дорожній ситуації повинен був діяти у відповідності з вимогами знаку пріоритету 2.2 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти зіткненню для нього полягала в дотриманні вказаних вимог.

Оскільки під час руху другорядною дорогою через перехрестя з головною дорогою водій автомобіля «М-408» не побачив автомобіль, що рухався головною дорогою, та не звернув необхідної уваги на знак пріоритету і відповідний пункт Правил дорожнього руху України, в його діях вбачається невідповідність технічним вимогам нормативних актів і вимогам Правил безпеки дорожнього руху.

Між діями обох водіїв і пригодою, що настала є причинний зв'язок (т. 2 а.с. 55-71).

Що стосується згаданого висновку експерта в частині того, що перед зіткненням характер руху автомобіля «БМВ-520» був рівноуповільненим за рахунок застосування екстреного гальмування, то із зазначеним суд не погоджується, оскільки з даних огляду місця події, показань свідків і самого підсудного ОСОБА_10 убачається, що останній не гальмував, а здійснив маневр зміни напрямку руху ліворуч з виїздом на зустрічну смугу руху.

Разом з тим, згідно висновку додаткової судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-173 від 25 квітня 2007 року судом встановлено наступне.

Експертом встановлено, що сліди гуми довжиною 11,6 м. та 3,6 м. виявлені на місці події розташовані під різними кутами відносно повздовжньої осі дороги і це свідчить про те, що це не сліди гальмування, а сліди бокового заносу, які починаються на смузі зустрічного руху водія автомобіля «БМВ-520».

Показання водія автомобіля «М-408» ОСОБА_9 про місце зіткнення та швидкість руху кожного з автомобілів (згідно розрахунків 9,4 км/г швидкість автомобіля «М-408» та 25-31 км/г швидкість автомобіля «БМВ-520»), як і показання водія автомобіля «БМВ-520» ОСОБА_10 про місце зіткнення на відстані 1,5 м від правого краю проїзної частини технічно не спроможні й комплексу фактичних даних про обставини дорожньо-транспортної пригоди пов'язані з механізмом ДТП не відповідають.

Відповідно до вказаних ОСОБА_10 параметрів руху середня швидкість автомобіля «М-408» становила 38-41 км/г.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «БМВ-520» мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом зупинки автомобіля до місця зіткнення при русі з дозволеною швидкістю руху 90 км/г.

При цьому, як зазначив експерт зниження швидкості руху і повна зупинка транспортного засобу - це повна гарантія попередження ДТП у випадку виникнення небезпеки для руху. Не допускається збільшення швидкості автомобіля або застосування маневру з метою проскочити повз або перед рухомим об'єктом, який створив небезпеку для руху.

Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти й будь-який інший маневр, пов'язаний хоча б із незначною зміною напрямку руху.

В первинний контакт вступали передня частина автомобіля «М-408» та бокова права частина автомобіля «БМВ-520», повздовжні осі автомобілів були розташовані під кутом приблизно 80-90 градусів одна відносно одної.

Зіткнення транспортних засобів відбулося в межах перехрестя на зустрічній смузі руху автомобіля «БМВ-520» в місці осипу ґрунту, скла, різних частин від автомобілів.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «БМВ-520» ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.6 та 10.1 Правил дорожнього руху України й технічна можливість запобігти зіткненню полягала в дотриманні водієм вказаних вимог.

В разі руху автомобіля «БМВ-520» зі швидкістю 90 км/г (п. 12.6 ПДР України) та при своєчасному застосуванні гальмування без зміни напрямку руху на зустрічну смугу руху (п.п. 12.3 та 10.1 ПДР України) водій ОСОБА_10 мав технічну можливість зупинити автомобіль до місця зіткнення, а автомобіль «М-408» в даному випадку, міг виїхати за межі смуги руху автомобіля «БМВ-520».

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «М-408» рухаючись другорядною дорогою повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.11 ПДР України і технічна можливість запобігти зіткненню полягала у виконанні ним цих вимог.

Дії обох водіїв не відповідали вказаним вимогам ПДР України (ОСОБА_10 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.6 та 10.1 ПДР України, а ОСОБА_9 - п. 16.11 ПДР України) і знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Вказані висновки експертиз узгоджуються між собою та відповідають сукупності досліджених у справі доказів, а тому суд з ними погоджується і вважає вірними.

Разом з тим експерт ОСОБА_29, який проводив експертизу № 9-173 від 25 квітня 2007 року, в судовому засіданні повністю підтвердив її висновки і зазначив, що внаслідок відсутності слідів гальмування визначити швидкість руху автомобілів не представилося можливим, а методика визначення швидкості руху по пошкодженням автомобілів ним не застосовувалося. Вихідні дані для проведення експертизи були достатніми.

Застеріг і те, що момент виникнення небезпеки для руху завжди є прогнозованим, якщо автомобіль рухається без сповільнення, тобто без зменшення швидкості руху, а отже не зупиниться до того місця де йому потрібно дати дорогу і це вже є небезпека для руху.

Суд погоджується з такими твердженнями експерта і зазначає що згідно п. 1.10 ПДР України небезпека для руху - це зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Що стосується даних протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від 12 квітня 2005 року, то вони є істотно неповними й необ'єктивними, які достатні й необхідні параметри руху з урахуванням дорожньої обстановки не містять та вимогам ст. 22 КПК України не відповідають.

При проведенні слідчої дії взято за основу місце зіткнення згідно схеми до протоколу огляду місця події, відстань від якого до правого краю проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» склала 5 м.

Інші достатні й необхідні дані стосовно моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_10 і відстань транспортних засобів між собою, елементами доріг та автомобілем «Камаз» не визначалися (т. 1 а.с. 131-132).

Саме ці неповні й не об'єктивні дані стали вихідними під час проведення судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи (висновок № 674 від 27 травня 2005 року т. 1 а.с. 234-238).

Суд не погоджується з цим висновком експерта і в частині того, що автомобіль «БМВ-520» перед пригодою рухався в межах своєї смуги руху і від прямолінійного направлення не відхилявся, що даним протоколу огляду місця події та сукупності досліджених у справі доказів не відповідає.

Встановлення часу виникнення небезпеки для руху автомобіля «БМВ-520» у вказаній експертизі, відбулося без визначення відстаней до автомобілів, конкретних даних щодо їх розміщення відносно елементів проїзних частин та інших транспортних засобів.

Крім того експертом безпідставно взято за вихідну дорожню обстановку залишення автомобілем «БМВ» сліду гальмування довжиною 11, 6 м. під час руху зі швидкістю 90 км/г, що даним протоколу огляду місця події та сукупності досліджених у справі доказів не відповідає.

По справі з'ясовано, що підсудний ОСОБА_10 під час події гальмування не застосовував, а згідно даних протоколу огляду на місці події виявлено лише сліди юзу та відсутність слідів гальмування.

У зв'язку з відсутністю повних вихідних даних необґрунтованим є й висновок щодо швидкості автомобіля «БМВ-520» більше 49 км/г й у межах 90 км/г.

Відтак цей висновок експерта дійсним обставинам події не відповідає, з сукупністю досліджених у справі доказів не узгоджується й ними спростовується.

Аналізуючи матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Так у справі є єдине посилання на швидкість руху автомобіля «БМВ-520» 197-212 км/г, яке міститься лише в досліджувальній частині висновку експерта № 9-173 від 25 квітня 2007 року, а не в заключній його частині (т. 2 а.с. 133-135).

В той же час у заключній частині вказаного висновку експерт будь-яку швидкість руху автомобіля «БМВ-520» й швидкість 197-212 км/г зокрема не встановив і прийшов до висновку про неможливість встановлення швидкості руху вказаного автомобіля.

Крім того, дана швидкість в досліджувальній частині висновку експертом помилково обрахована (з часу руху автомобіля від 1,37 до 1,47 сек.), замість вірного (від 3,66 до 4.12 сек.), виходячи з тверджень підсудного ОСОБА_10 під час відтворення обстановки та обставин події від 24 листопада 2006 року, що стосувалися часу руху автомобіля «М-408» (1,37; 1,41; 1,47 сек.), а не часу руху автомобіля «БМВ-520» (3,66; 3,88; 4,12 сек.).

Ці обставини вбачаються з приведеного експертом розрахунку, в якому йдеться про застосування часу руху автомобіля «БМВ-520», що не відповідає часу руху вказаному в протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 112, 134).

Отже ці дані про швидкість автомобіля «БМВ-520» є безпідставними.

Будь-які докази, які б містили дані про вказану швидкість автомобіля «БМВ-520» (197-212 км/г) у справі відсутні, а тому обвинувачення в цій частині є безпідставним і ґрунтується на припущеннях, не може бути покладено в основу вироку й посилання на це підлягає виключенню з обвинувачення визнаного доведеним.

Разом з тим суд вважає доведеним те, що автомобіль «БМВ-520» безпосередньо в момент ДТП рухався зі швидкістю близько 117-124 км/г.

Показання свідків ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_19 та потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_17 - очевидців ДТП щодо швидкості руху автомобіля «БМВ-520» на досудовому слідстві та в судовому засіданні є непослідовними, між собою та іншими дослідженими доказами в сукупності не узгоджуються, а тому суд їх вважає суб'єктивними.

Разом з тим з показань свідків ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 та самого підсудного ОСОБА_10 встановлено, що швидкість автомобіля «БМВ-520» під час руху до перехрестя становила близько 100 км/г.

Свідок ОСОБА_27 також ствердив, що в ході аварійної ситуації ОСОБА_10 змінив напрямок руху ліворуч, намагаючись об'їхати автомобіль «М-408» і додав автомобілю швидкості, яка згідно висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 39/06 від 15 червня 2006 року в момент зіткнення становила 117-124 км/г.

При цьому всі очевидці події як і сам підсудний ОСОБА_10 ствердили, що останній намагався об'їхати автомобіль «М-408» і змінив напрямок руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу руху. Це також убачається з даних протоколу огляду місця події і судових автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз щодо місця зіткнення транспортних засобів.

Такі обставини пригоди суд вважає об'єктивними і достовірними, що повністю узгоджуються з сукупністю досліджених у справі доказів.

Що стосується швидкості автомобіля «М-408», то сам підсудний ОСОБА_9 на досудовому слідстві швидкості руху свого автомобіля не визначив, давав непослідовні й технічно не спроможні показання, а в судовому засіданні погодився, що рухався близько 38-40 км/г.

Враховуючи дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд вважає найбільш об'єктивними і доведеними дані про рух автомобіля «М-408» зі швидкістю близько 38-41 км/г, як про це йдеться у змісті висновку додаткової судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-173 від 25 квітня 2007 року, виходячи з параметрів руху вказаних водієм ОСОБА_10

У той же час з показань учасників пригоди встановлено, що перед перехрестям на правому узбіччі проїзної частини автодороги «Київ-Овруч» стояв вантажний автомобіль «Камаз» на відстані більше 10 м. від перехрестя.

По справі не встановлено даних про здійснення зупинки або стоянки вказаним транспортним засобом без дотримання вимог п.п. 15.9 і 15.10 Правил дорожнього руху України.

При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Таким чином суд вважає, що обидва підсудних під час переїзду нерегульованого перехрестя і обрання безпечної швидкості руху згідно п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України повинні були стежити і врахувати дорожню обстановку, обмежену оглядовість, наявність нерухомого вантажного автомобіля, який знаходився на узбіччі перед перехрестям з правого боку по ходу руху автомобіля «БМВ-520».

З урахування зазначеного у вказаній дорожній ситуації підсудний ОСОБА_10 мав обрати безпечну швидкість руху за вказаних дорожніх умов та під час виявлення небезпеки негайно зменшити швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, а підсудний ОСОБА_9 не повинен був здійснювати проїзд перехрестя, не переконавшись у безпечності руху.

Натомість підсудний ОСОБА_10 при виявленні небезпеки для руху швидкість не зменшив, а навпаки її прискорив з метою об'їзду небезпеки, намагаючись проскочити перед рухомим об'єктом, що на вимогах Правил дорожнього руху України не ґрунтується. У той же час підсудний ОСОБА_9 у порушення Правил дорожнього руху України створив цю небезпеку для руху автомобіля «БМВ 520».

Відтак суд вважає, що ОСОБА_10 мав можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом обрання безпечної швидкості руху в межах 90 км/г, яка б відповідала дорожній обстановці, та шляхом негайного застосування екстреного гальмування без зміни напрямку руху та без збільшення швидкості з намаганням об'їхати небезпеку для руху.

Таку саму можливість мав і підсудний ОСОБА_9, що полягала у виконанні ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Що стосується тверджень підсудного ОСОБА_10 і свідка ОСОБА_27 про те, що у вказаній аварійній ситуації єдиним способом уникнути зіткнення могло бути тільки застосування маневру об'їзду автомобіля «М-408», то суд з ними не погоджується, оскільки такі твердження на вимогах безпеки дорожнього руху і зокрема п. 12.3 ПДР України не ґрунтуються.

За таких умов підстав для виключення кримінальної відповідальності ОСОБА_10, який порушив Правила дорожнього руху під час створення аварійної ситуації водієм ОСОБА_9, суд не вбачає. Однак суд вважає необхідним врахувати ці обставини при призначенні підсудним покарання.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, які керували транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_30, а вину ОСОБА_9 й у спричиненні вказаними діями тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_10, та кваліфікує злочинні дії підсудних за ч. 3 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд звертає увагу на характер допущених підсудним порушень безпеки дорожнього руху, який проявив грубу неуважність, за дорожньою обстановкою в необхідному обсязі не стежив, не переконався у безпечності маневру, не надав перевагу в русі автомобілю «БМВ-520» й виїхав на перехрестя без необхідної зупинки, що призвело до зіткнення з транспортним засобом, загибелі двох осіб, заподіяння двом потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

При призначені покарання ОСОБА_10 суд звертає увагу на характер допущених ним порушень безпеки дорожнього руху, який безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки не обрав, негайних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виявленні небезпеки для руху не вжив, змінив напрямок руху й, збільшивши швидкість, виїхав на зустрічну смугу руху, намагаючись об'їхати небезпеку, що призвело до зіткнення з транспортним засобом, загибелі двох осіб, заподіяння двом потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

Визначаючи покарання кожному з підсудних, суд враховує, що аварійну ситуацію створено діями водія ОСОБА_9, а тому йому слід призначити більш суворе покарання ніж підсудному ОСОБА_10

Крім того при призначенні підсудним покарання суд ураховує конкретні обставини справи та вчинення ними необережного тяжкого злочину, дані про їх особи, які несудимі, позитивно характеризуються.

Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували покарання підсудних, відповідно до статей 66 і 67 КК України в справі не встановлено.

Призначаючи покарання, суд також керується вимогами ст. 375 КПК України щодо неможливості застосування в цій справі посилення покарання підсудним призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 13 січня 2009 року.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_16 цивільний позов про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, суд виходить з письмових доказів про завдані збитки і вважає їх обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні в розмірі 14 934 грн. 18 коп.

Що стосується грошового розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_16 моральної шкоди то, з огляду на перенесену потерпілою глибину душевних страждань, що пов'язані зі смертю близької людини, їх невідворотні негативні наслідки, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи матеріальний стан підсудних, суд визнає доведеним його частково від заявленої суми.

Оскільки сукупними діями підсудних заподіяно спільну, неподільну шкоду іншій особі, суд вважає необхідним покласти на них солідарну відповідальність згідно вимог ч. 2 ст. 1188 та ч. 1 ст. 1190 ЦК України, з урахуванням роз'яснень, даних у п. 3 ППВСУ № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Внаслідок задоволення цивільного позову суд не вбачає підстав для зняття арешту з транспортного засобу «БМВ-520», який належать підсудному ОСОБА_10, і за рахунок реалізації якого можливе певне відшкодування заподіяної шкоди (т. 2 а.с. 190).

На підставі викладеного та керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

засудив:

визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і за цим законом призначити йому покарання - 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Визнати винним ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і за цим законом призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київської області.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 рахувати з часу затримання 13 січня 2009 року (т. 3 а.с. 191).

За проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (р/р 35223002000663 ГУДК у Київській області, МФО 821018 за експертні роботи 19/9) судові витрати в розмірі 753 грн. 24 коп. (т. 2 а.с. 125).

За проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ПП «Вега-999» (код ЭДРПОУ 30607603 р/р 26004001669001 ОФ АТ «Укрінбанк» м. Києва МФО 322993) судові витрати в розмірі 3 500 грн. (т. 2 а.с. 51-52).

За проведення судової автотехнічної експертизи стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 35220100105021 УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713) судові витрати в розмірі 70 грн. 62 коп. (т. 2 а.с. 36).

Речовий доказ по справі автомобіль НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_31, а причіп марки ШЕК-06 д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 283-285).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 задовольнити частково (т. 1 а.с. 100-101, т. 2 а.с. 278-281).

Стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_16 14 934 грн. 18 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 164 934 грн. 18 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії цього вироку.

Судді: